Показати скорочений опис матеріалу
OPTIMIZATION OF THE PROPHYLAXIS OF THROMBOEMBOLIC COMPLICATIONS IN THE TREATMENT OF ACUTE CALCULAR CHOLECYSTITIS
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТРОМБОЕМБОЛІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО КАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ
| dc.creator | Жилінський, А. П. | |
| dc.creator | Павлишин, А. В. | |
| dc.date | 2024-12-23 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:47:59Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:47:59Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/14983 | |
| dc.identifier | 10.11603/1811-2471.2024.v.i4.14983 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24668 | |
| dc.description | SUMMARY. Prevention of venous thromboembolism after laparoscopic operations is of great importance for maintaining the health of patients. The occurrence of such complications has become increasingly common in recent years. The aim – to improve the results of prevention and treatment of thromboembolic complications in patients with acute calculous cholecystitis. Material and Methods. An analysis of the diagnosis and treatment of 300 patients who underwent laparoscopic surgery for cholelithiasis at the Regional Center for Elective Surgery and Transplantology of the Rivne Regional Clinical Hospital named after Yu. Semenyuk from 2019 to 2023 was conducted. All patients were divided into two groups, group I included 162 (54 %) patients who underwent prophylaxis of venous thrombosis after laparoscopic cholecystectomy according to approved thromboprophylaxis protocols, and group II included 138 (46 %) patients who underwent prophylaxis based on the algorithm developed in the course of this study. Results. In the course of studying the activated partial thromboplastin time (APTT) in men with acute calculous cholecystitis without concomitant pathology of the veins of the lower extremities who underwent laparoscopic cholecystectomy, it was found that the APTT decreased (p<0.05). Initially, it was (25.7±0.5) seconds before the operation and (22.0±0.4) seconds after the operation. In men with acute calculous cholecystitis and concomitant varicose veins of the lower extremities, it was found that the studied indicator, APTT, decreased (p<0.05) after laparoscopic cholecystectomy and amounted to 21 %. In patients who were distributed according to the modified model of VTE risk assessment by J. Caprini, the APTT (s) indicators after LCE were as follows: in the control group – from 26.5±0.5 (p<0.05) to 28.2±0.5 (p<0.05), and in the main group, respectively, from 26.9±0.5 (p<0.05) to 29.3±0.5 (p<0.05). In the group of patients distributed according to J. Caprini, the prothrombin time indicators increased in the postoperative period (main group) due to the use of the preventive VTE algorithm. In the group of patients distributed according to J. Caprini, prothrombin time indicators increased in the postoperative period (main group) due to the use of the preventive VTE algorithm. In the groups of patients with acute cholecystitis distributed according to J. Caprini, the activity of TBK-reactive products (μmol/l) before LHE was from 11.29±0.33 to 11.37±0.34, and after LHE were the following values: in the control group - from 6.43±0.35; p<0.05 to 7.88±0.30; p<0.05, and in the main group, respectively, from 6.28±0.31; p<0.05 to 7.35±0.34; p<0.05. Given the above data, in patients with acute cholecystitis with varicose disease, divided according to J. Caprini, the activity of TBK-reactive products (μmol/l) before LHE was from 12.23±0.30 to 12.29±0.27, and after LHE the following values were observed: in the control group – from 8.58±0.19; p<0.05; to 8.64±0.17; p<0.03, and in the main group, respectively, from 8.44±0.18; p<0.03 to 8.56±0.16; p<0.02. The activity indicators of TBK-reactive products in patients with acute calculous cholecystitis, distributed according to J. Caprini, in the postoperative period changed more quickly to physiological indicators of the norm, compared with patients with acute calculous cholecystitis and varicose disease. Also, in patients in the main group, the indicators of TBK-reactive products were somewhat lower than in the control group, due to prophylactic pre- and postoperative correction of the blood coagulation system. Conclusions. The process of treatment and prevention of VTE based on the J. Caprini scale makes it possible to develop and standardize algorithms for helping patients, the use of a single scale allows unifying approaches to assessing the risk of VTE in hospitals, which simplifies communication between doctors and improves quality control of medical services. | en-US |
| dc.description | РЕЗЮМЕ. Профілактика венозного тромбоемболізму після лапароскопічних операцій має велике значення для збереження здоров’я пацієнтів. Виникнення таких ускладнень в останні роки стало все більш поширеним явищем. Мета – покращення результатів профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із гострим калькульозним холециститом. Матеріал і методи. Проведено аналіз діагностики та лікування 300 пацієнтів, які були прооперовані лапароскопічним методом з приводу жовчнокамʼяної хвороби на базі обласного центру планової хірургії і трансплантології Рівненської обласної клінічної лікарні імені Ю. Семенюка РОР з 2019 по 2023 рік. Усіх пацієнтів поділили на дві групи, до І групи віднесли 162 (54 %) хворих, яким проводили профілактику виникнення венозних тромбозів після лапароскопічної холецистектомії відповідно до затверджених протоколів тромбопрофілактики, та до ІІ групи – 138 (46 %) хворих, яким профілактику здійснювали на основі розпрацьованого алгоритму в процесі даного дослідження. Результати. У ході вивчення показників активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) у чоловіків із гострим калькульозним холециститом без супутньої патології вен нижніх кінцівок, яким проведена лапароскопічна холецистектомія, було встановлено, що АЧТЧ зменшувався (p<0,05). Початково він становив (25,7±0,5) секунд до операції та (22,0±0,4) секунди після операції. У чоловіків із гострим калькульозним холециститом та супутньою варикозною хворобою вен нижніх кінцівок було виявлено, що досліджуваний показник, АЧТЧ, зменшувався (p<0,05) після лапароскопічної холецистектомії і становив 21 %. У хворих, що були розподілені відповідно до модифікованої моделі оцінки ступеня ризику ВТЕ за J. Caprini показники АЧТЧ (с) після ЛХЕ були такими: в контрольній групі – від 26,5±0,5 р<0,05 до 28,2±0,5 р<0,05, а в основній, відповідно, від 26,9±0,5 р<0,05 до 29,3±0,5 р<0,05. У групі хворих, розподілених за J. Caprini показники протромбінового часу підвищились в післяопераційному періоді (основна група) за рахунок застосування профілактичного ВТЕ алгоритму. У групі хворих, розподілених за J. Caprini, показники протромбінового часу підвищились у післяопераційному періоді (основна група) за рахунок застосування профілактичного ВТЕ алгоритму. У груп хворих на гострий холецистит, розподілених за J. Caprini, активність ТБК-реагуючих продуктів (мкмоль/л) до ЛХЕ були від 11,29±0,33 до 11,37±0,34, а після ЛХЕ становили наступні значення: в контрольній групі – від 6,43±0,35; р<0,05 до 7,88±0,30; р<0,05, а в основній відповідно від 6,28±0,31; р<0,05 до 7,35±0,34; р<0,05. З огляду на вищеозначені дані, у хворих на гострий холецистит з варикозною хворобою, поділених за J. Caprini, активність ТБК-реагуючих продуктів (мкмоль/л) до ЛХЕ була від 12,23±0,30 до 12,29±0,27, а після ЛХЕ становила наступні значення: в контрольній групі – від 8,58±0,19; р<0,05; до 8,64±0,17; р<0,03, а в основній, відповідно, від 8,44±0,18; р<0,03 до 8,56±0,16; р<0,02. Показники активності ТБК-реагуючих продуктів у хворих на гострий калькульозний холецистит, розподілених за J. Caprini, в післяопераційному періоді швидше змінювались до фізіологічних показників норми, порівняно з хворими на гострий калкульозний холецистит та варикозну хворобу. Також у хворих в основній групі показники ТБК-реагуючих продуктів були дещо нижчими, ніж у контрольній групі, за рахунок профілактичної перед- та післяопераційної корекції згортальної системи крові. Висновки. Процес лікування та профілактики ВТЕ на основі шкали J. Caprini уможливлює розробку та стандартизацію алгоритмів допомоги хворим, використання єдиної шкали дозволяє уніфікувати підходи до оцінки ризику ВТЕ в лікарнях, що спрощує комунікацію між лікарями та покращує контроль якості медичних послуг. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/14983/13840 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2024 Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk-UA |
| dc.source | Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 4 (2024); 93-98 | en-US |
| dc.source | Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 4 (2024); 93-98 | ru-RU |
| dc.source | Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 4 (2024); 93-98 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8836 | |
| dc.source | 1811-2471 | |
| dc.source | 10.11603/1811-2471.2024.v.i4 | |
| dc.subject | thromboembolic complications | en-US |
| dc.subject | acute calculous cholecystitis | en-US |
| dc.subject | laparoscopic cholecystectomy | en-US |
| dc.subject | тромбоемболічні ускладнення | uk-UA |
| dc.subject | гострий калькульозний холецистит | uk-UA |
| dc.subject | лапароскопічна холецистектомія | uk-UA |
| dc.title | OPTIMIZATION OF THE PROPHYLAXIS OF THROMBOEMBOLIC COMPLICATIONS IN THE TREATMENT OF ACUTE CALCULAR CHOLECYSTITIS | en-US |
| dc.title | ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТРОМБОЕМБОЛІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО КАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||