Показати скорочений опис матеріалу

ИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОКИСЛИТЕЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗА У БОЛЬНЫХ КИСЛОТОЗАВИСИМЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ;
ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КИСЛОТОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІ

dc.creatorPonomarenko, L. A.
dc.creatorLykholat, O. A.
dc.creatorPonomarenko, О. A.
dc.date2018-11-08
dc.date.accessioned2020-07-03T09:43:18Z
dc.date.available2020-07-03T09:43:18Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9570
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9570
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16787
dc.descriptionIntroduction. Gastroesophageal reflux disease (GERD) and peptic ulcer (PU) of the duodenum belonging to the group of acid-dependent diseases (ADD) remain the most common among gastroenterological pathologies. The main pathogenic component of the diseases, leading to the development of abrasions and relapses, is oxidative stress. The search for drugs that can effect the antioxidant defense systems in patients with ADD is actual. The aim of the study – to investigate the state of oxidative homeostasis systems in patients with acid-depen­dent diseases during treatment using basic regimens and adding glutargin to the basic therapy. ResearchMethods. 28 patients with GERD and 23 patients with GERD combined with PU duodenum were examined. Depending on the therapeutic regimens, each group is divided into 2 sub-groups: patients receiving basic treatment, and patients with treatment on traditional scheme with adding glutargin. Before and after the treatment, TBA-active products, activity of superoxide dismutase (SOD), catalase (Cat), glutathione peroxidase (GPO), glutathione reductase (GR), the content of reduced glutathione (GSH) were determined in the blood of the patients. Result and Discussion. Analysis of the treatment data for patients with ADD indicates that the inclusion of glutargin in the basic therapy in patients with GERD and in patients with GERD combined with PU duodenum led to a significant decrease in TBA-active products both plasma and erythrocytes against the background of activation of SOD, Cat, indicators of the glutathione system. In patients who did not receive glutargin, the imbalance in the oxidative homeostasis system was not eliminated. The pharmacological effect of glutargin is related to the active ingredients that make up its composition, namely, L-arginine and L-glutamate. Antioxidant and membrane stabilizing properties of L-arginine are realized by means of NO-regulating system, L-glutamate activates the synthesis of glutathione. Conclusions. The use of traditional basic therapy in patients with acid-dependent diseases did not eliminate manifestations of oxidative stress, as evidenced by the lack of reliable changes in the indices of lipid peroxidation systems and antioxidant protection. The inclusion of glutargin in the basic treatment of patients with gastroesophageal reflux disease and patients with gastroesophageal reflux disease combined with peptic ulcer of the duodenal ulcer allowed them to level out the depression of the enzyme antioxidant link, to raise recovered glutathione level and normalize lipoperoxidation processes parameters.en-US
dc.descriptionВступление. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) и пептическая язва (ПЯ) двенадцатиперстной кишки (ДПК), принадлежащие к группе кислотозависимых заболеваний (КЗЗ), остаются наиболее распространенными среди гастроэнтерологической патологии. Основным патогенетическим компонентом данных заболеваний, который приводит к развитию осложнений и рецидивов, является оксидативный стресс. На данный момент актуальным является поиск препаратов, способных влиять на системы антиоксидантной защиты у пациентов с КЗЗ. Цель исследования – изучить состояние систем окислительного гомеостаза у пациентов с кислотозависимыми заболеваниями при лечении с использованием базовых схем и включении в базовую терапию глутаргина. Методы исследования. Обследованы 28 пациентов с ГЭРБ и 23 больных ГЭРБ, сочетанной с ПЯ ДПК. В зависимости от терапевтических схем каждая группа была разделена на 2 подгруппы: пациенты, получающие базовое лечение, и больные, в традиционные базовые схемы которых включали глутаргин. До начала лечения и после его завершения в крови больных определяли уровень ТБК-активных продуктов (ТБК-АП), активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы (Кат), глутатионпероксидазы (ГПО), глутатионредуктазы (ГР), содержание восстановленного глутатиона (ВГ). Результаты и обсуждение. Анализ показателей пациентов с КЗЗ после лечения свидетельствует о том, что включение глутаргина в базовую терапию у пациентов с ГЭРБ и больных ГЭРБ, сочетанной с ПЯ ДПК, приводило к достоверному снижению уровня ТБК-АП как в плазме, так и в эритроцитах на фоне активации СОД, Кат, показателей системы глутатиона. У больных, которые не получали глутаргина, дисбаланс в системе окислительного гомеостаза не устранялся. Фармакологический эффект этого лекарственного средства связан с действующими компонентами, входящими в его состав, а именно L-аргинином и L-глутаматом. Антиоксидантные и мембраностабилизирующие свойства L-аргинина реализируются посредством NО-регулирующей системы, L-глутамат активирует синтез глутатиона. Выводы. Использование традиционной базовой терапии у пациентов с кислотозависимыми заболеваниями не устраняет проявлений оксидативного стресса, о чем свидетельствует отсутствие достоверных изменений показателей липопероксидации и антиоксидантной защиты. Включение глутаргина в базовое лечение пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, сочетанной с пептической язвой двенадцатиперстной кишки, позволяет нивелировать у них депрессию ферментативного антиоксидантного звена, увеличить уровень восстановленного глутатиона и нормализировать показатели процессов перекисного окисления липидов.ru-RU
dc.descriptionВступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) та пептична виразка (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК), які належать до групи кислотозалежних захворювань (КЗЗ), залишаються найбільш розпов­сюдженими серед гастроентерологічної патології. Основним патогенетичним компонентом даних хвороб, що призводить до розвитку ускладнень та рецидивів, є оксидативний стрес. Натепер актуальним є пошук препаратів, здатних впливати на системи антиоксидантного захисту в пацієнтів із КЗЗ. Мета дослідження – вивчити стан систем окисного гомеостазу в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями при лікуванні з використанням базових схем та включенні до базової терапії глутаргіну. Методи дослідження. Обстежено 28 пацієнтів з ГЕРХ та 23 хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК. Залежно від терапевтичних схем кожну групу було поділено на 2 підгрупи: пацієнти, які отримували базове лікування, та хворі, до традиційних базових схем яких включали глутаргін. До початку лікування та після його закінчення в крові хворих визначали рівень ТБК-активних продуктів (ТБК-АП), активність супер­оксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР), вміст відновленого глутатіону (ВГ). Результати й обговорення. Аналіз показників пацієнтів із КЗЗ після лікування свідчить про те, що включення глутаргіну до базової терапії в пацієнтів з ГЕРХ та хворих на ГЕРХ, поєднану з ПВ ДПК, призводило до достовірного зниження рівня ТБК-АП як у плазмі, так і в еритроцитах на тлі активації СОД, Кат, показників системи глутатіону. У хворих, які не одержували глутаргіну, дисбаланс у системі окисного гомеостазу не усувався. Фармакологічний ефект цього лікарського засобу пов’язаний з діючими компонентами, які входять до його складу, а саме L-аргініном і L-глутаматом. Антиоксидантні та мембраностабілізувальні властивості L-аргініну реалізуються через NО-регулювальну систему, L-глутамат активує синтез глутатіону. Висновки. Використання традиційної базової терапії в пацієнтів із кислотозалежними захворюваннями не усуває проявів оксидативного стресу, про що свідчить відсутність достовірних змін показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту. Додавання глутаргіну до базового лікування пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою та хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки дозволяє нівелювати в них депресію ферментативної антиоксидантної ланки, збільшити рівень відновленого глутатіону та нормалізувати показники процесів пероксидного окиснення ліпідів.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9570/9238
dc.rightsАвторське право (c) 2018 Медична та клінічна хіміяuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 3 (2018); 84-89en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 3 (2018); 84-89ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 3 (2018); 84-89uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3
dc.subjectacid-dependent pathologyen-US
dc.subjectgastroesophageal reflux diseaseen-US
dc.subjectoxidative stressen-US
dc.subjectantioxidant protectionen-US
dc.subjectglutarginen-US
dc.subjectкислотозависимая патологияru-RU
dc.subjectгастроэзофагеальная рефлюксная болезньru-RU
dc.subjectоксидативный стрессru-RU
dc.subjectантиоксидантная защитаru-RU
dc.subjectглутаргинru-RU
dc.subjectкислотозалежна патологіяuk-UA
dc.subjectгастроезофагеальна рефлюксна хворобаuk-UA
dc.subjectоксидативний стресuk-UA
dc.subjectантиоксидантний захистuk-UA
dc.subjectглутаргінuk-UA
dc.titleCHANGES OF INDICATORS OF OXIDATIVE STRESS IN PATIENTS WITH ACID-DEPENDABLE DISEASES IN TREATMENTen-US
dc.titleИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОКИСЛИТЕЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗА У БОЛЬНЫХ КИСЛОТОЗАВИСИМЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПРИ ЛЕЧЕНИИru-RU
dc.titleЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ОКИСНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА КИСЛОТОЗАЛЕЖНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИ ЛІКУВАННІuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу