Фітохімічне та фармакологічне обґрунтування використання біологічно активних речовин смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus еsculentus)
Короткий опис(реферат)
Дисертаційна робота присвячена вивченню, культивованої в Україні, цінної лікарської рослини з родини осокові
(Cyperaceae) смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.). Методом високоефективної рідинної хроматографії у смикавця
їстівного траві встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст 16 зв’язаних і 16 вільних амінокислот; у бульбах –
по 15 зв’язаних і вільних. У траві переважають за вмістом такі вільні амінокислоти, як аспарагінова і глутамінова та аланін,
у бульбах з вільних домінує аргінін і глутамінова кислота. Зі зв’язаних амінокислот у траві і бульбах смикавця їстівного
кількісно переважають аспарагінова і глутамінова кислоти та лейцин. Проведено аналіз жирнокислотного складу
сировини смикавця їстівного. Встановлено, що у траві вміст насичених і ненасичених жирних кислот був однаковий. У
бульбах спостерігали домінування ненасичених жирних кислот. У ліпофільній фракції смикавця їстівного трави
ідентифіковано 10 жирних кислот, у бульбах – 6. У смикавця їстівного траві переважають ліноленова, пальмітинова та
лінолева кислоти. Домінуючими жирними кислотами в бульбах є 8-октадеценова, пальмітинова та лінолева. Методом
високоефективної рідинної хроматографії у смикавця їстівного траві ідентифіковано та кількісно визначено вміст
індивідуальних сполук фенольного характеру – гідроксикоричних кислот: хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-
кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової, хінної; флавоноїдів: рутину, лютеоліну, кверцетину,
ізокверцитрину і нарингеніну; у бульбах – кислот кофейної, сирінгової, транс-ферулової, транс-цинамової та рутину та
ізокверцитрину. За результатом аналізу у досліджуваній сировині смикавця їстівного ідентифіковано вільні галову та
елагову кислоти. У смикавця їстівного траві та бульбах виявлено і визначено кількісний вміст компонентів конденсованих
дубильних речовин – катехіну, галокатехіну, епікатехіну, епігалокатехіну та епікатехін галату. Метoдoм газової
хроматографії з мас-спектрометрією встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст компонентів летких сполук
у сировині смикавця їстівного. Досліджено елементний склад досліджуваної сировини смикавця їстівного. У обох зразках
встановлено по 21 хімічному елементу – по 4 макро- (К, Са, Mg, P) та по 17 мікроелементів (Fe, Al, Ba, Zn, Mn, Cu, Ni, B, Se,
Hg, As, Sr, Cr, Co, Pb, Cd, Sb). Проведено морфолого-анатомічний аналіз смикавця їстівного трави та бульб, визначено
основні діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки. Розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) на нову лікарську
рослинну сировину «Смикавця їстівного трава» і «Смикавця їстівного бульби». Визначено оптимальні умови одержання
сухого екстракту з смикавця їстівного трави та з бульб, на які розроблено проєкти методів контролю якості «Смикавця
їстівного трави екстракт сухий» та «Смикавця їстівного бульб екстракт сухий». Встановлено гостру токсичність сухих
екстрактів з смикавця їстівного трави та з бульб. За класифікацією К. К. Сидорова їх віднесено до VI класу токсичності
сполук – практично нешкідливі речовини (ЛД50 > 5000 мг/кг). Проведено фармакологічне дослідження сухих екстрактів
з смикавця їстівного трави та з бульб, встановлено наявність протизапальної і ранозагоювальної активності у екстракту з
трави, та гіпоглікемічної активності у екстракту з бульб.