Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorКомар, Андрій Володимирович
dc.date.accessioned2017-11-30T13:51:45Z
dc.date.available2017-11-30T13:51:45Z
dc.date.issued2003-11-28
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/1/8869
dc.description.abstractВ хронічних дослідах на експериментальних тваринах (собаках, щурах) моделювали де-структивні процеси в слизовій оболонці шлунка за Н.М. Єпішиним (1991) та Ф.І. Комаровим (1984). Проведено дослідження ультраструктури слизової оболонки в місці виразкоутворення, та в зоні ризику по малій кривизні тіла шлунка в нормі при комбінованій виразці та після оментогаст-ропластики з метою реваскуляризації, покращення дренажної функції та посилення лінії швів. Встановлено, що оментогастропластика сприяє не тільки відновленню ультраструктури слизової оболонки шлунка, але й нормалізації секреторної функції шлунка. Виявлено, що в ранній післяо-пераційний період блокатор Н2–рецепторів фамотидин, пригнічує шлункову секрецію та прояв¬ляє цитопротективний ефект, сприяючи виздоровленню.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectВиразкова хворобаuk
dc.subjectОментогастропластикаuk
dc.subjectСтимулятори шлункової секреціїuk
dc.subjectБлокатори шлункової секреціїuk
dc.subjectУльтраструктура слизової оболонки шлункаuk
dc.titleОМЕНТОГАСТРОПЛАСТИКА ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНА КОРЕКЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИРАЗКИ ШЛУНКА (ФУНКЦІОНАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)uk


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу