ОМЕНТОГАСТРОПЛАСТИКА ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНА КОРЕКЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИРАЗКИ ШЛУНКА (ФУНКЦІОНАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Abstract

В хронічних дослідах на експериментальних тваринах (собаках, щурах) моделювали де-структивні процеси в слизовій оболонці шлунка за Н.М. Єпішиним (1991) та Ф.І. Комаровим (1984). Проведено дослідження ультраструктури слизової оболонки в місці виразкоутворення, та в зоні ризику по малій кривизні тіла шлунка в нормі при комбінованій виразці та після оментогаст-ропластики з метою реваскуляризації, покращення дренажної функції та посилення лінії швів. Встановлено, що оментогастропластика сприяє не тільки відновленню ультраструктури слизової оболонки шлунка, але й нормалізації секреторної функції шлунка. Виявлено, що в ранній післяо-пераційний період блокатор Н2–рецепторів фамотидин, пригнічує шлункову секрецію та прояв¬ляє цитопротективний ефект, сприяючи виздоровленню.