Effectiveness of thrombolytic therapy in patients with severe COVID-19 and pulmonary embolism
Ефективність тромболітичної терапії у хворих на COVID-19 важкого перебігу та тромбоемболію легеневої артерії
| dc.creator | Олійник, Олександр | |
| dc.date | 2024-09-27 | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-07T10:20:44Z | |
| dc.date.available | 2026-07-07T10:20:44Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/16256 | |
| dc.identifier | 10.61751/bmbr/3.2024.50 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/30641 | |
| dc.description | Current research provides insufficient data on the use of thrombolytic therapy in the treatment of pulmonary embolism in patients with COVID-19. Existing studies present data on the efficacy of thrombolytic drug therapy for thrombotic complications in severe COVID-19. However, these studies either involve a very small number of observations or remain incomplete. This article aimed to assess systemic thrombolysis’s effectiveness in intravenous alteplase administration in this pathology. The medical records of 92 patients were analysed. Patients were divided into four groups depending on the therapy administered. Patients in the first group had complications in the form of pulmonary embolism but did not require thrombolytic therapy. Treatment of patients in the first group consisted of prescribinglow-molecular-weight heparin at a therapeutic dose. Patients in the second and third groups had pulmonary embolism in the context of COVID-19 and required thrombolytic therapy. The third group differed from the second in the presence of a thrombus in the right heart. Patients in the fourth group had complications in the form of pulmonary embolism, andrequired thrombolytic therapy, but did not receive it due to a lack of funds. Patients in the second and third groups were immediately treated with unfractionated heparin and alteplase. Thrombolysis was not performed in the fourth group. Mortality rates were studied according to the assigned group. It was established that the risk of death increased (p<0.001)with increasing levels of D-dimer and decreased with increasing PaO2/FiO2 (p < 0.001). In the presence of a thrombus in the right heart chambers, the risk of death increased (p = 0.002), OR = 3.97 (95% CI 1.66-9.49). A trend towards reducing death risk with thrombolytic therapy was observed (p = 0.052). Data were summarised regarding the increased (p = 0.009)risk of death when thrombolytic therapy was delayed. Mortality in the fourth group was 100%. The obtained data indicate the significant effectiveness of thrombolytic therapy in the treatment of this pathology Received: 01.05.2024 | Revised: 17.07.2024 | Accepted: 30.08.2024 | en-US |
| dc.description | Дані сучасних досліджень містять недостатньо інформації про використання тромболітичної терапії у лікуванні тромбоемболії легеневої артерії на тлі COVID-19. Наявні дослідження містять дані про ефективність терапії тромболітичними препаратами тромботичних ускладнень COVID-19, важкого перебігу. Проте наявні роботи або стосуються зовсім малої кількості спостережень, або залишаються не закінченими. Метою даної статті було оцінити ефективність системного тромболізису у вигляді довенного введення альтеплази при цій патології. Було проаналізовано дані медичних карт 92 пацієнтів. Пацієнтів ділили на чотири групи в залежності від проведеної терапії. Пацієнти першої групи, мали ускладнення у вигляді nромбоемболії легеневої артерії, проте не потребували застосування тромболітичної терапії. Лікування пацієнтів першої групи полягало у призначенні низькомолекулярного гепарину в лікувальній дозі. Пацієнти другої та третьої груп на тлі COVID-19 мали тромбоемболію легеневої артерії та потребували тромболітичної терапії. Відмінністю третьої групи від другої була наявність тромбу у правій половині серця. Пацієнти четвертої групи мали ускладнення у вигляді тромбоемболії легеневої артерії, потребували тромболітичної терапії, проте не отримували останню в зв'язку з відсутністю коштів на лікування. Лікування пацієнтів другої та третьої груп полягало в негайній терапії нефракціонованим гепарином та альтеплазою. В четвертій групі тромболізис не проводився. Було досліджено смертність пацієнтів в залежності від встановленої групи. Було встановлено, що ризик летального випадку збільшувався (p < 0,001) при зростанні рівня Д-дімеру та зменшувався при зростанні РаО2/FiO2 (p < 0,001). За наявності тромбу у правих відділах серця ризик летального випадку зростав (p = 0,002), ВШ = 3,97 (95 % ВІ 1,66–9,49). Виявлено тенденцію до зниження ризику летального випадку при проведенні тромболітичної терапії (p = 0,052). Було узагальнено дані щодо зростання (p = 0,009) ризику летального випадку при відтермінуванні тромболізісу. Смертність пацієнтів четвертої групи становила 100 %. Отримані дані свідчать про про значну ефективність тромболітичної терапії у лікуванні даної патології Отримано: 01.05.2024 | Переглянуто: 17.07.2024 | Прийнято: 30.08.2024 | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | eng | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/16256/14878 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2026 Вісник медичних і біологічних досліджень | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Bulletin of Medical and Biological Research; No. 3 (2024): Bulletin of Medical and Biological Research; 50-59 | en-US |
| dc.source | Вісник медичних і біологічних досліджень; № 3 (2024): Вісник медичних і біологічних досліджень; 50-59 | uk-UA |
| dc.source | 2706-6290 | |
| dc.source | 2706-6282 | |
| dc.subject | тромболізис | uk-UA |
| dc.subject | гострий респіраторний дистрес синдром | uk-UA |
| dc.subject | альтеплаза | uk-UA |
| dc.subject | нефракціонований гепарин | uk-UA |
| dc.subject | thrombolysis | en-US |
| dc.subject | acute respiratory distress syndrome | en-US |
| dc.subject | alteplase | en-US |
| dc.subject | unfractionated heparin | en-US |
| dc.title | Effectiveness of thrombolytic therapy in patients with severe COVID-19 and pulmonary embolism | en-US |
| dc.title | Ефективність тромболітичної терапії у хворих на COVID-19 важкого перебігу та тромбоемболію легеневої артерії | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||