Показати скорочений опис матеріалу

CLINICAL AND ANAMNESTIC PREDICTORS OF POSTOPERATIVE HYPOXIC AND ISCHEMIC BRAIN LESIONS AND ALGORITHMS FOR THEIR ASSESSMENT OF NEUROLOGICAL SUPPORT OF СARDIAC SURGERY PATIENTS

КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА АЛГОРИТМ ЇХ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ

dc.creatorМаньковський, Д. С.
dc.date2021-12-08
dc.date.accessioned2026-07-07T10:20:19Z
dc.date.available2026-07-07T10:20:19Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12568
dc.identifier10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12568
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/30494
dc.descriptionSummary. Modern technologies of cardiac surgery (CS) can significantly affect the structure of mortality, disability and quality of life of patients with critical ischemic disease, valvular heart disease, cardiomyopathies. In recent years, the overall mortality after CS with the use of artificial circulation (AC) is characterized by a decrease of 20–25 %, while the frequency of hypoxic-ischemic lesions (HIL) of the brain is almost unchanged and, even in older age groups increases. The aim of the study – to develop an algorithm for assessing the risk of hypoxic-ischemic brain lesions as components of neurological support of cardiac surgery patients. Materials and Methods. The study was performed on the clinical basis of the State Institution "Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine" with the use of primary materials on cardiac surgery using artificial circulation; involved two groups of patients, formed by the method of copy-pair (by characteristics: age, sex, type of intervention): in the first (n = 340 people) – patients with brain HIL after interventions, in the second (n = 340 people) – without brain HIL. The study used the results of routine neurological, instrumental and laboratory examinations at the stages of surgical treatment with the completion of a special "Card of expert assessment of neurological support of a patient with cardiac surgery." Results. The comparative intergroup analysis revealed reliable (p <0.05) CAF, their ranking according to the general informativeness was performed and 10 most informative were included in the forecasting algorithm, sequence of the risk assessment procedure and compile the appropriate tabular algorithm, to which, in descending order of informativeness, the most prognostic value features and the corresponding prognostic coefficients are introduced. The forecasting technology is quite simple and to achieve one of the prognostic amounts, which allows you to perform a personalized risk assessment with the simultaneous distribution (correlation) of the surveyed persons to one of the three risk groups. Conclusions. The diagnostic value and prognostic value of clinical and anamnestic predictors of risk of hypoxic-ischemic brain lesions were studied, their prognostic profile was compiled, the algorithm of risk personification was developed and three main prognostic adverse syndromes were identified: psychoneurological (encephalopathy, arterial hypertension, closed craniocerebral injuries in the anamnesis), vascular dysfunction (violation of cerebral autoregulation, decreased left ventricular ejection fraction, history of stroke, asymmetry of blood supply), cardiovascular disorders (atrial fibrillation, "silent" carotid artery stenosis, the presence of atheroma of the ascending aorta.en-US
dc.descriptionРезюме. Сучасні технології кардіохірургічних втручань (КХВ) дозволяють значною мірою впливати на структуру смертності, інвалідності та якість життя пацієнтів із критичним перебігом ішемічної хвороби, клапанними пороками серця, кардіоміопатіями. Разом з тим неврологічні ускладнення здатні суттєво впливати на перебіг післяопераційного періоду та нівелювати технічно якісне виконаня КХВ. Останніми роками загальна смертність після КХВ із використанням штучного кровообігу (ШК) характеризуються зменшенням на 20–25 %, тоді як частота гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) практично незмінна і, навіть, у старших вікових групах зростає. Мета дослідження – розробити алгоритм оцінювання ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку як компоненти неврологічного супроводу кардіохірургічних пацієнтів. Матеріали і методи. Дослідження виконано на клінічній базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» з використанням первинних матеріалів стосовно кардіохірургічних втручань із застосуванням штучного кровообігу; задіяно дві групи пацієнтів, що сформовані за методикою копі-пара (за ознаками: вік, стать, вид втручання): в першій (n=340 осіб) – пацієнти з ГІУ ГМ після втручань, у другій (n=340 осіб) – без ГІУ ГМ. У дослідженні використано результати рутинного неврологічного, інструментальних та лабораторних обстежень на етапах оперативного лікування із заповненням спеціальної Карти експертної оцінки неврологічного супроводу пацієнта з кардіохірургічним втручанням. Результати. При порівняльному міжгруповому аналізі виявлено достовірні (р<0,05) КАФ, виконано їх ранжування за показником загальної інформативності та 10 найбільш інформативних включено до алгоритму прогнозування. Наявність достовірної інформації щодо прогностичного значеня клініко-анамнестичних пре­дикторів дозволило обґрунтувати поступовість процедури оцінки ризику та скласти відповідний табличний алгоритм, до якого в порядку зменшуваної інформативності, внесені найбільш прогностично цінні ознаки та відповідні прогностичні коефіцієнти. Технологія прогнозування досить проста та (після оцінки наявності/відсутності перелічених в алгоритмі факторів) передбачає поступове додавання відповідних коефіцієнтів до досягнення однієї із прогностичних сум, що дозволяє виконувати персоніфіковану оцінку ризику з одночасним розподілом (співвідношенням) обстежених осіб до однієї із трьох груп ризику. Висновки. Вивчено діагностичну цінність та прогностичне значення клініко-анаменстичних предикторів ризику гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку, складено прогностичний їх профіль, опрацьовано алгоритм персоніфікації ризику та виділено три основні прогностично несприятливі синдроми: психоневрологічний (наявність енцефалопатії, артеріальної гіпертензії, закритих черепно-мозкових травм в анамнезі), судинної дисфункції (порушення церебральної  ауторегуляції, зниження фракції викиду лівого шлуночка, інсульт в анамнезі, асиметрія кровонаповнення), серцево-судинних порушень (фібриляція передсердь, «німий» стеноз сонних артерій, наявність атероматозу висхідної зони аорти).uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/bmbr/article/view/12568/11783
dc.rightsАвторське право (c) 2021 Вісник медичних і біологічних дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Medical and Biological Research; No. 3 (2021): Bulletin of Medical and Biological Research; 42-48en-US
dc.sourceВісник медичних і біологічних досліджень; № 3 (2021): Вісник медичних і біологічних досліджень; 42-48uk-UA
dc.source2706-6290
dc.source2706-6282
dc.source10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3
dc.subjectгіпоксично-ішемічні ураження головного мозкуuk-UA
dc.subjectпредикториuk-UA
dc.subjectкардіохірургічні втручанняuk-UA
dc.subjecthypoxic-ischemic brain lesionsen-US
dc.subjectpredictorsen-US
dc.subjectcardiac surgeryen-US
dc.titleCLINICAL AND ANAMNESTIC PREDICTORS OF POSTOPERATIVE HYPOXIC AND ISCHEMIC BRAIN LESIONS AND ALGORITHMS FOR THEIR ASSESSMENT OF NEUROLOGICAL SUPPORT OF СARDIAC SURGERY PATIENTSen-US
dc.titleКЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА АЛГОРИТМ ЇХ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ НЕВРОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу