Показати скорочений опис матеріалу
DIAGNOSTIC APPROACHES AND CLINICAL ASPECTS OF THE IMPACT OF STAPHYLOCOCCAL PERSISTENCE ON THE ETIOLOGY OF ACUTE TONSILLITIS
ДІАГНОСТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ПЕРСИСТЕНЦІЇ НА ЕТІОЛОГІЮ ГОСТРОГО ТОНЗИЛІТУ
| dc.creator | Кравець, Н. Я. | |
| dc.date | 2025-03-25 | |
| dc.date.accessioned | 2026-07-06T11:11:02Z | |
| dc.date.available | 2026-07-06T11:11:02Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/15423 | |
| dc.identifier | 10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1.15423 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/30235 | |
| dc.description | Introduction. Tonsillitis is one of the most common upper respiratory tract diseases in both adults and children.Bacteriological studies of throat swabs from patients with acute tonsillitis reveal polymicrobial associations, including Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, and Haemophilus influenzae. Group A streptococcus remains the primary bacterial pathogen; however, most cases of acute tonsillitis are viral in origin. Identifying the etiological agent is crucial for selecting an optimal treatment strategy.The Aim of the Study – to investigate the role of S. aureus colonization in the etiology of tonsillitis and assess its prevalence among patients with bacterial and viral infections of the oropharynx.Research Methods. A total of 52 patients with tonsillitis symptoms who visited a primary healthcare center were examined. The patients’ ages ranged from 18 to 57 years (median – 24). The diagnosis was established following a standardized clinical protocol. Pathogen identification was performed using rapid antigen tests and bacteriological culture. Patients were divided into two groups: Group 1 (n = 37) – without S. aureus detection, and Group 2 (n = 15) – with S. aureus presence.Results and Discussion. A positive streptococcal test was found in 9.61% of patients, viral infections in 65.38%, and negative results in 20.01%. Bacteriological analysis confirmed S. aureus in 28.8% of cases. S. aureus was more frequently detected in patients without an identified pathogen (OR = 2.86; 95% CI: 0.76–10.70).Strep_A was detected more frequently in patients with S. aureus (13.3% vs. 8.1%), though the difference was not statistically significant (OR = 1.74; 95% CI: 0.26–11.66).Conclusions. S. aureus was more frequently found in patients without a confirmed bacterial or viral pathogen, suggesting a potential role in the pathogenesis of tonsillitis. Viral co-infections, particularly adenovirus and RSV, were associated with lower S. aureus detection rates. | en-US |
| dc.description | Вступ. Запалення мигдаликів є одним із найпоширеніших захворювань верхніх дихальних шляхів серед дорослих і дітей. Бактеріологічні дослідження мазків із горла пацієнтів із гострим тонзилітом виявляють полімікробні асоціації, що включають Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae тощо. Основним бактеріальним збудником залишається стрептокок групи А, проте у більшості випадків гострий тонзиліт має вірусну етіологію. Визначення збудника є важливим етапом у виборі оптимальної тактики лікування. Мета – дослідити роль колонізації S. aureus в етіології запалення мигдаликів та оцінити її частоту серед пацієнтів із бактеріальними і вірусними інфекціями ротоглотки.Методи дослідження. Обстежено 52 пацієнтів із симптомами тонзиліту, які звернулися у центр первинної медико-санітарної допомоги. Вік пацієнтів – від 18 до 57 років (медіана – 24). Діагноз встановлювали за уніфікованим клінічним протоколом. Визначення збудника проводили за допомогою експрес-тестів і бактеріологічного методу. Проведено порівняння двох груп: група 1 (n = 37) – без виявленого S. aureus, група 2 (n = 15) – із його наявністю.Результати й обговорення. Позитивний результат стрептококового тесту виявлено у 9,61% пацієнтів, вірусні інфекції – у 65,38%, негативні результати – у 20,01%. Бактеріологічне дослідження підтвердило S. aureus у 28,8% випадків. S. aureus частіше траплявся у пацієнтів без визначеного збудника (ДВШ = 2,86; 95% ДІ: 0,76–10,70). Виявлено тенденцію до частішого виявлення Strep_A у пацієнтів із S. aureus (13,3% проти 8,1%), хоча статистично значущих відмінностей не зафіксовано (ДВШ = 1,74; 95% ДІ: 0,26–11,66).Висновки. S. aureus частіше траплявся у пацієнтів без встановленого збудника інфекції, що може свідчити про його потенційну роль у патогенезі тонзиліту. Вірусні ко-інфекції, особливо аденовірус та RSV, асоціювалися з нижчими показниками S. aureus. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/15423/14191 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2025 Медична та клінічна хімія | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Medical and Clinical Chemistry; No. 1 (2025); 42-48 | en-US |
| dc.source | Медицинская и клиническая химия; № 1 (2025); 42-48 | ru-RU |
| dc.source | Медична та клінічна хімія; № 1 (2025); 42-48 | uk-UA |
| dc.source | 2414-9934 | |
| dc.source | 2410-681X | |
| dc.source | 10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1 | |
| dc.subject | bacteria; viruses; tonsillitis; inflammation; rapid tests; Staphylococcus aureus | en-US |
| dc.subject | бактерії; віруси; зів; запалення мигдалин; імунохроматографічні тести; Staphylococcus aureus | uk-UA |
| dc.title | DIAGNOSTIC APPROACHES AND CLINICAL ASPECTS OF THE IMPACT OF STAPHYLOCOCCAL PERSISTENCE ON THE ETIOLOGY OF ACUTE TONSILLITIS | en-US |
| dc.title | ДІАГНОСТИЧНІ ПІДХОДИ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ПЕРСИСТЕНЦІЇ НА ЕТІОЛОГІЮ ГОСТРОГО ТОНЗИЛІТУ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||