АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ПОШИРЕНОСТІ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню тенденцій поширеності особливо небезпечних інфекцій на регіональному рівні на прикладі Тернопільської області та Теребовлянського району. Актуальність теми зумовлена зростанням медико-соціальної значущості зооантропонозних інфекцій в умовах глобалізаційних процесів, кліматичних змін, урбанізації та посилення антропогенного впливу на природні екосистеми. Особливу небезпеку становлять лептоспіроз, хвороба Лайма та сказ, які характеризуються природною осередковістю, складною епідеміологічною структурою, високим ризиком тяжкого перебігу та стабільною циркуляцією збудників серед диких і синантропних тварин. Метою дослідження є встановлення та аналіз основних тенденцій поширеності особливо небезпечних інфекцій (лептоспірозу, хвороби Лайма та сказу) на регіональному рівні з подальшим обґрунтуванням ефективних профілактичних заходів. У роботі використано епідеміологічні, статистичні, аналітичні та порівняльні методи дослідження. Проведено аналіз наукових джерел, нормативно-правового забезпечення та офіційних статистичних даних щодо захворюваності населення Тернопільської області та Теребовлянського району. У результаті дослідження встановлено основні закономірності динаміки захворюваності на лептоспіроз, хворобу Лайма та сказ, визначено просторово-часові особливості поширення інфекцій, а також ідентифіковано ключові фактори ризику розвитку епідемічного процесу. Виявлено залежність рівнів захворюваності від природно-кліматичних, екологічних та соціально-економічних чинників. Обґрунтовано напрями вдосконалення системи епідеміологічного нагляду та профілактики особливо небезпечних інфекцій на регіональному рівні. Наукова новизна роботи полягає у проведенні комплексного регіонального аналізу тенденцій поширеності особливо небезпечних інфекцій із використанням сучасних методів епідеміологічного та статистичного аналізу, встановленні закономірностей розвитку епідемічного процесу та визначенні ключових факторів ризику. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання органами громадського здоров’я для вдосконалення системи епідеміологічного моніторингу, розробки профілактичних заходів, оптимізації управлінських рішень у сфері охорони здоров’я та впровадження у практичну діяльність закладів охорони здоров’я і центрів контролю та профілактики хвороб.