Показати скорочений опис матеріалу

ANTIBACTERIAL THERAPY FOR PATIENTS WITH BURN INJURIES

АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ У ХВОРИХ ІЗ ОПІКОВОЮ ТРАВМОЮ

dc.creatorЗапорожан, С. Й.
dc.creatorФіра, Д. Б.
dc.creatorПокришко, О. В.
dc.date2022-09-05
dc.date.accessioned2026-06-06T09:34:37Z
dc.date.available2026-06-06T09:34:37Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/ijmr/article/view/13098
dc.identifier10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.1.13098
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/29255
dc.descriptionBackground. Treatment of burn wound infection is an urgent issue of contemporary medicine, including surgery, combustiology and microbiology. It is established that infectious complications are a challenge for burn patients. In the course of wound reparation, infectious complications may worsen. Along with surgical treatment, mechanical removal of pathogens from burn wounds is also important as well as antimicrobials for patients with severe burns. Objective. The aim of the study was to define the most common pathogens of purulent-inflammatory complications of burn wounds and their susceptibility to antibiotics. Methods. The study involved patients treated at the Center of Thermal Trauma and Plastic Surgery of Lviv I-Territorial Medical Association, the unit of St. Luke Hospital of Lviv. Collection of material from wound secretions of burn wounds was performed with sterile swab. The study was performed before prescription of antibiotics, at the end of the first and second weeks of the disease. The pathogens were isolated and identified. Antibiotic susceptibility was studied using standard research methods. The obtained results were analyzed by means of the software package of the microbiological monitoring system WHONET 5.2 (WHO Collaborating Centre for Surveillance of Antimicrobial Resistance) and the program Microsoft Office Excel 2007. Results. The study of smears from burn wounds proved that 240 strains of gram-positive and gram-negative microorganisms that caused purulent-inflammatory processes were isolated. Among the selected causative agents of a burn wound complicated by a purulent-inflammatory process, gram-negative bacteria predominated (60.8% of all detected microorganisms). Gram-positive flora of S. epidermidis and S. aureus were more common in the wound surface during the first week of the disease. In most patients with severe burns, bacterial associations were isolated from the wound surface (66.3%) in two and three weeks, and in three weeks Candida spp. were isolated. Non-fermenting rods A. baumannii and P. aeruginosa dominated among the gram-negative flora isolated from the wound surface of burns. The analysis of susceptibility of microorganisms isolated from patients with burns to antibiotics showed that almost all of the cultures were polyresistant. Conclusions. Gram-negative microorganisms, strains of non-fermenting bacteria predominated among the pathogens isolated from burn wounds complicated by purulent inflammation; Staphylococcus aureus prevailed among the gram-positive ones. The most significant clinical strains were highly polyresistant to antibiotics.en-US
dc.descriptionВступ. Лікування опікової ранової інфекції є актуальною проблемою сучасної медицини, зокрема хірургії, комбустіології й мікробіології. Відомо, що у хворих з опіками інфекційні ускладнення становлять серйозну проблему. Інфекційні ускладнення погіршують перебіг репаративних процесів у рані. Водночас із хірургічними методами лікування, спрямованими на механічне видалення збудників з опікових ран, важливе значення має застосування антимікробних лікарських засобів у хворих із тяжкими опіками. Мета. Визначити найбільш поширені збудники гнійно-запальних ускладнень опікових ран у хворих та їх чутливість до антибіотиків. Методи. Дослідження проводилось у пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні у центрі термічної травми і пластичної хірургії КНП «І-е територіальне медичне об'єднання м. Львова» відокремленого підрозділу «Лікарня святого Луки» м. Львів. Забір матеріалу із ранових виділень опікових ран здійснювали за допомогою стерильного тампону. Дослідження проводили у хворих до початку застосування антибіотиків, наприкінці першого і другого тижня захворювання. Виділяли збудники, ідентифікували їх. Чутливість до антибіотиків вивчали за допомогою стандартних методів дослідження. Отримані результати піддавали аналізу, який включав пакет програм системи мікробіологічного моніторингу "WHONET 5.2" (WHO Collaborating Centre for Surveillance of Antimicrobial Resistance) та програму «Microsoft Office Exel 2007». Результати. У результаті проведеного дослідження мазків з опікових ран виділено 240  штамів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, які спричиняли гнійно-запальні процеси. Серед виділених збудників гнійно-запальних ускладнень опікових ран переважали грамнегативні бактерії (60,8% усіх виділених мікроорганізмів). Впродовж першого тижня захворювання у рановій поверхні частіше зустрічалися грампозитивна флора S. epidermidis та S. aureus. Після двох і трьох тижнів захворювання у більшості пацієнтів із важкою опіковою травмою з ранової поверхні висівали асоціації бактерій (66,3%) та на третьому тижні захворювання виділяли ще й гриби роду Candida spp. У грамнегативній флорі, висіяній із ранової поверхні опіків, домінували неферментуючі палички A. baumannii та P. aeruginosa. Результати аналізу чутливості мікроорганізмів, виділених від хворих із опіковою хворобою, до антибіотиків показали, що практично всі висіяні культури були полірезистентними. Висновки. Серед виділених збудників гнійно-запальних ускладнень опікових ран переважали грамнегативні мікррорганізми, штами неферментуючих бактерій, серед грампозитивних – золотисті стафілококи. Найбільш значущі клінічні штами були високо полірезистентними до антибіотиків.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageeng
dc.publisherI. Horbachevsky Ternopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/ijmr/article/view/13098/12288
dc.rightsАвторське право (c) 2022 International Journal of Medicine and Medical Researchuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceInternational Journal of Medicine and Medical Research; Vol. 8 No. 1 (2022): International Journal of Medicine and Medical Research; 18-24en-US
dc.sourceInternational Journal of Medicine and Medical Research; Том 8 № 1 (2022): International Journal of Medicine and Medical Research; 18-24ru-RU
dc.sourceInternational Journal of Medicine and Medical Research; Том 8 № 1 (2022): International Journal of Medicine and Medical Research; 18-24uk-UA
dc.source2414-9985
dc.source2413-6077
dc.source10.11603/ijmmr.2413-6077.2022.1
dc.subjectsmears from burn woundsen-US
dc.subjectstrains of microorganismsen-US
dc.subjectantibioticsen-US
dc.subjectresistanceen-US
dc.subjectмазки з опікових ранuk-UA
dc.subjectштами мікроорганізмівuk-UA
dc.subjectантибіотикиuk-UA
dc.subjectрезистентністьuk-UA
dc.titleANTIBACTERIAL THERAPY FOR PATIENTS WITH BURN INJURIESen-US
dc.titleАНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ У ХВОРИХ ІЗ ОПІКОВОЮ ТРАВМОЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу