Show simple item record

Clinical evaluation of efficiency of extracorporeal shock wave therapy on postoperative hollow bone mandibular defects

Клиническая оценка эффективности применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии при послеоперационных полостных костных дефектах челюстей;
Клінічна оцінка ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при післяопераційних порожнинних кісткових дефектах щелеп

dc.creatorVares, Ya. E.
dc.creatorShtybel, N. V.
dc.date2020-09-23
dc.date.accessioned2026-06-05T20:54:18Z
dc.date.available2026-06-05T20:54:18Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/11257
dc.identifier10.11603/2311-9624.2020.2.11257
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/27216
dc.descriptionSummary. A number of domestic and foreign scientists have proven the effectiveness of extracorporeal shock wave therapy to optimize reparative osteogenesis. However, the clinical efficacy of the proposed method in combination with the classical approach to the replacement of hollow bone defects of the jaws remains unclear. The aim of the study – to determine the clinical effectiveness of extracorporeal shock wave therapy in order to optimize the healing of hollow postoperative bone defects of the mandible. Materials and Methods. We examined and treated 18 patients aged 21 to 46 years, who had indications to atypical removal of the third lower molars. Surgical interventions were performed according to the modified method of S. Asanami and Y. Kasazaki; before suturing all defects were filled with collagen sponge impregnated with calcium hydroxyapatite and beta-tricalcium phosphate. In the postoperative period, patients of the main group (n = 12) received a course of extracorporeal shock wave therapy. Quantitative (determination of thickness and relative area) and qualitative (determination of optical density and peculiarities of density histograms) evaluation of regenerate in areas with compact and spongy base were performed on the basis of cone-beam computed tomography. The level of marginal bone loss was also determined. Results and Discussion. Significant increase in the thickness of bone regenerate was observed in all areas of measurement in the main group. Three months after the intervention, the bone defects of the control group were filled only on 60.16 %, while in the main group there was a replacement up to 98.15 % of the defect. The vertical reduction was up to (1.6±1.0) mm in all studied cases, regardless of the group, with no signs of horizontal bone loss. In the main group, the increase in the optical density of bone regenerate was significantly greater than in the control. In patients of the main group, the structural affinity of the regenerate to intact bone tissue was observed: in areas with a trabecular base, heterogeneous regenerate prevailed, and in areas with a cortical base, the structure of the regenerate was more homogeneous. A homogeneous regenerate with a density gradient decreasing to the middle of the defect was observed in the control group. Conclusions. The additional use of extracorporeal shock wave therapy significantly stimulates the healing of postoperative mandibular bone defects in patients compared with the filling of defects only with collagen sponge impregnated with calcium hydroxyapatite and beta-tricalcium phosphate.en-US
dc.descriptionРезюме. Рядом отечественных и иностранных ученых была доказана эффективность применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии с целью оптимизации репаративного остеогенеза. Впрочем, остается невыясненной клиническая эффективность предлагаемого метода в сочетании с классическим подходом к замещению полостных костных дефектов челюстей. Цель исследования – определить клиническую эффективность применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии с целью оптимизации заживления полостных послеоперационных костных дефектов нижней челюсти. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 18 пациентов в возрасте от 21 до 46 лет, которым было показано атипичное удаление третьих нижних моляров. Операционные вмешательства проводились по модифицированной методике S. Asanami и Y. Kasazaki, перед ушиванием все дефекты исполнялись коллагеновой губкой, импрегнированной гидроксиапатитом кальция и β-трикальцием фосфатом. В послеоперационном периоде пациенты основной группы (n=12) получали курс экстракорпоральной ударно-волновой терапии. На основе конусно-лучевой компьютерной томографии проводилась количественная (определение толщины и относительной площади) и качественная (определение оптической плотности и характер гистограмм плотности) оценка регенерата в участках с компактной и губчатой основой. Также определяли уровень потери маргинальной костной ткани. Результаты исследований и их обсуждение. Достоверно значительный прирост толщины костного регенерата наблюдался во всех участках измерения в основной группе. Через 3 месяца после вмешательства костные дефекты контрольной группы были замещены только на 60,16 %, в основной группе наблюдалось замещение до 98,15 % дефекта. Вертикальная редукция составляла до (1,6±1,0) мм во всех исследуемых случаях независимо от группы, при этом признаки горизонтальной потери маргинальной кости отсутствовали. В основной группе прирост оптической плотности костного регенерата был достоверно больше, чем в контрольной. У пациентов основной группы наблюдалась структурная схожесть регенерата к интактной костной ткани: в участках с губчатой основой преобладал гетерогенный регенерат, а в участках с компактной основой структура регенерата была более гомогенной. При этом в контрольной группе наблюдался гомогенный регенерат с градиентом плотности, уменьшающимся к середине дефекта. Выводы. Дополнительное применение экстракорпоральной ударно-волновой терапии значительно стимулирует процессы заживления полостных послеоперационных костных дефектов нижней челюсти пациентов, по сравнению с исполнением дефектов только коллагеновой губкой, импрегнированной гидроксиапатитом кальция и β-трикальций фосфатом.ru-RU
dc.descriptionРезюме. Низка вітчизняних та іноземних вчених довела ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації репаративного остеогенезу. Втім, залишається нез’ясованою клінічна ефективність пропонованого методу в поєднанні з класичним підходом до заміщення порожнинних кісткових дефектів щелеп. Мета дослідження – визначити клінічну ефективність застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з метою оптимізації загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 18 пацієнтів віком від 21 до 46 років, яким було показане атипове видалення третіх нижніх молярів. Операційні втручання проводили за модифікованою методикою S. Asanami та Y. Kasazaki, перед ушиванням усі дефекти виповнювались колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом. У післяопераційному періоді пацієнти основної групи (n=12) отримували курс екстракорпоральної ударно-хвильової терапії. На основі конусно-променевої комп’ютерної томографії проводили кількісну (визначення товщини та відносної площі) та якісну (визначення оптичної щільності та характер гістограм щільності) оцінку регенерату в ділянках із компактизованою та губчастою основою. Також визначали рівень втрати маргінальної кісткової тканини. Результати досліджень та їх обговорення. Достовірно значний приріст товщини кісткового регенерату спостерігався в усіх ділянках вимірювання в основній групі. Через 3 місяці після втручання кісткові дефекти контрольної групи було виповнено лише на 60,16 %, натомість, в основній групі спостерігалось заміщення до 98,15 % дефекту. Вертикальна редукція становила до (1,6±1,0) мм в усіх досліджуваних випадках, незалежно від групи, при цьому ознаки горизонтальної втрати маргінальної кістки були відсутні. В основній групі приріст оптичної щільності кісткового регенерату був достовірно більшим, ніж у контрольній. У пацієнтів основної групи спостерігалась структурна спорідненість регенерату до інтактної кісткової тканини: в ділянках з губчастою основою переважав гетерогенний регенерат, а в ділянках із компактизованою основою структура регенерату була більш гомогенною. При цьому в контрольній групі спостерігався гомогенний регенерат із градієнтом щільності, що зменшувалась до середини дефекту. Висновки. Додаткове застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії значно стимулює процеси загоєння порожнинних післяопераційних кісткових дефектів нижньої щелепи пацієнтів,  порівняно з виповненням дефектів лише колагеновою губкою, імпрегнованою гідроксиапатитом кальцію та β-трикальцієм фосфатом.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/11257/10812
dc.sourceClinical Dentistry; No. 2 (2020); 33-42en-US
dc.sourceКлінічна Стоматологія; № 2 (2020); 33-42uk-UA
dc.source2415-3036
dc.source2311-9624
dc.source10.11603/2311-9624.2020.2
dc.subjectbone healingen-US
dc.subjectbone defectsen-US
dc.subjectmaxillofacial areaen-US
dc.subjectextracorporeal shock wave therapyen-US
dc.subjectкостное заживлениеru-RU
dc.subjectполостные костные дефектыru-RU
dc.subjectчелюстно-лицевая областьru-RU
dc.subjectэкстракорпоральная ударно-волновая терапияru-RU
dc.subjectкісткове загоєнняuk-UA
dc.subjectщелепно-лицева ділянкаuk-UA
dc.subjectекстракорпоральна ударно-хвильова терапіяuk-UA
dc.titleClinical evaluation of efficiency of extracorporeal shock wave therapy on postoperative hollow bone mandibular defectsen-US
dc.titleКлиническая оценка эффективности применения экстракорпоральной ударно-волновой терапии при послеоперационных полостных костных дефектах челюстейru-RU
dc.titleКлінічна оцінка ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при післяопераційних порожнинних кісткових дефектах щелепuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record