Show simple item record

FEATURES OF THE SECOND TRIMESTER OF PREGNANCY IN WOMEN WITH A HISTORY OF ANTENATAL FETAL DEATH UNDER A PROPOSED THERAPEUTIC COMPLEX

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ІІ ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З АНТЕНАТАЛЬНОЮ ЗАГИБЕЛЛЮ ПЛОДА В АНАМНЕЗІ НА ТЛІ ЗАПРОПОНОВАНОГО КОМПЛЕКСУ

dc.creatorБенюк, В. О.
dc.creatorГичка, Н. М.
dc.creatorМайданник, І. В.
dc.creatorЧорна, О. О.
dc.creatorДиндар, О. А.
dc.creatorНиконюк, Т. Р.
dc.creatorБенюк, С. В.
dc.date2025-12-15
dc.date.accessioned2026-06-05T20:52:07Z
dc.date.available2026-06-05T20:52:07Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/15361
dc.identifier10.11603/24116-4944.2025.2.15361
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/26293
dc.descriptionThe aim of the study – to determine the clinical course and outcomes of the second trimester in pregnancies with a history of antenatal fetal death (AFD) under an individualized therapeutic and preventive approach. The study also aimed to evaluate the effectiveness of differentiated interventions based on presumed etiological factors. Materials and Methods. A prospective study was carried out between 2021 and 2024 involving 146 women, of whom 84 had a history of AFD. These were divided into three subgroups: A – coagulation disorders; B – infectious background; C – unknown etiology. A control group included 30 low-risk pregnancies. All participants received tailored preconception and gestational care, including progesterone support, vitamin supplementation, endocrine and immune corrections, anticoagulants in group A, antimicrobial therapy in group B, and phytotherapeutic agents in group C. Evaluations included hormonal profiles (estriol, progesterone, placental lactogen), glucose tolerance testing, uterine artery Doppler indices, and transvaginal measurement of cervical length at 18–22 weeks of gestation. Results and Discussion. The individualized approach yielded reduced complication rates in all main subgroups. Group A showed improved outcomes despite existing hemostatic dysfunctions, with decreased rates of miscarriage threat (from 38.7 % in the first to 9.7 % in the second trimester, p<0.05). In group B, complications were dominated by infections, contributing to increased preterm labor risk. Group C showed combined endocrine, infectious, and immunologic abnormalities. Progesterone levels increased significantly across all subgroups (by 39.1 %, 43.9 %, and 49.5 %, respectively), confirming treatment effectiveness. However, estriol and placental lactogen remained statistically lower than in controls, indicating ongoing placental insufficiency and elevated preterm risk. Doppler indices showed moderate S/D ratio elevation in group C, while resistance index remained within normal limits, reflecting vascular compensation. Cervical shortening was observed in group C (mean (35.4±0.7) mm), suggesting the need to continue hormonal support into the third trimester. Glucose tolerance testing revealed gestational diabetes in 34.1 % of women in group C, compared to 16.1 % in group A and only 3.3 % in the control group. This underscores impaired carbohydrate metabolism as a critical contributor to adverse outcomes in unexplained AFD cases. Conclusions. The proposed tailored approach proved effective in enhancing hormonal balance, optimizing placental function, and reducing pregnancy complications during the second trimester. Group A demonstrated the highest response to therapy. For subgroup C, where AFD etiology remains unclear, extended multidisciplinary follow-up and intensified surveillance are necessary. The findings support the relevance of a personalized pregnancy management strategy in high-risk obstetric populations.en-US
dc.descriptionМета дослідження – встановити особливості перебігу ІІ триместру вагітності у жінок з антенатальною загибеллю плода (АЗП) в анамнезі на тлі комплексної індивідуалізованої терапії, спрямованої на зниження ризику ускладнень та оптимізацію акушерських наслідків. Зважаючи на поліетіологічну природу АЗП, дослідження також передбачає оцінку ефективності профілактичних заходів, диференційованих відповідно до ймовірної причини попередніх втрат. Матеріали та методи. У проспективне дослідження включено 146 жінок, які перебували під наглядом жіночої консультації у період 2021–2024 рр. Основну групу становили 84 пацієнтки з анамнезом АЗП, поділені на три клінічні підгрупи: А – з коагуляційними порушеннями, В – з інфекційним анамнезом, С – із невстановленою етіологією попередніх втрат. Контрольну групу (n=30) склали здорові жінки без ускладненого акушерського анамнезу. Усім учасницям було призначено індивідуалізований лікувально-профілактичний комплекс, що включав: гормональну підтримку прогестероном, вітамінну терапію, корекцію ендокринних та імунних показників, у підгрупі А – антикоагулянти (гепарини, ацетилсаліцилова кислота), у підгрупі В – етіотропну протимікробну терапію, у підгрупі С – фітотерапевтичні засоби. Проводили оцінку рівня статевих та плацентарних гормонів (естрiол, прогестерон, плацентарний лактоген), глюкозотолерантний тест, ультразвукова доплерометрія маткових артерій та вимірювання довжини шийки матки у ІІ триместрі. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що призначене лікування дозволяє досягти зниження частоти патологічного перебігу ІІ триместру. У жінок підгрупи А, незважаючи на наявні гемостазіологічні порушення, переважали помірні відхилення – анемія, тромбоцитопенія, порушення плацентації. Частота загрозливого невиношування у ІІ триместрі суттєво зменшилась (з 38,7 до 9,7 %, p<0,05). У підгрупі В клінічну картину переважно визначали інфекційно-запальні ускладнення (бактеріальний вагіноз, безсимптомна бактеріурія, ГРВІ), що зумовлювало зростання частоти передчасних пологів. Підгрупа С демонструвала поєднання гормональних, інфекційних та імунологічних дисфункцій. Усі підгрупи основної групи демонстрували тенденцію до підвищення прогестерону – на 39,1 % (А), 43,9 % (В) та 49,5 % (С), що підтверджує ефективність гормональної підтримки. Разом із тим рівень плацентарного лактогену та естріолу залишався достовірно нижчим, ніж у контролі. Низький естріол є прогностичним маркером ризику передчасних пологів, а плацентарний лактоген – показником функціональної повноцінності плаценти. Доплерометричні дослідження виявили підвищення систоло-діастолічного індексу (S/D) у маткових артеріях, особливо у підгрупі С. У той же час індекс резистентності залишався в межах фізіологічних коливань. Це дозволяє говорити про адаптацію судинного русла на фоні терапії. У підгрупі С виявлено достовірне скорочення довжини шийки матки ((35,4±0,7) мм), що потребувало пролонгації прогестеронової підтримки у ІІІ триместрі. Глюкозотолерантний тест виявив гестаційний діабет у 34,1 % пацієнток підгрупи С, що суттєво перевищувало показники інших груп (16,1 % у підгрупі А; 3,3 % у контролі). Це дозволяє розглядати порушення вуглеводного обміну як один із ключових факторів ризику ускладнень у жінок із АЗП невиясненої етіології. Висновки. Застосований індивідуалізований комплекс заходів дозволив досягти покращення гормонального фону, стабілізації матково-плацентарного кровотоку, зменшення частоти патологічних станів у ІІ триместрі вагітності. Найбільшу клінічну ефективність показано у підгрупі А. Водночас, у пацієнток із багатофакторною етіологією (підгрупа С) необхідне розширене динамічне спостереження із залученням мультидисциплінарної команди. Дослідження підтверджує доцільність персоналізованого підходу до ведення вагітності в групі високого ризику.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/15361/14555
dc.rightsАвторське право (c) 2025 В. О. Бенюк, Н. М. Гичка, І. В. Майданник, О. О. Чорна, О. А. Диндар, Т. Р. Никонюк, С. В. Бенюкuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceActual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology; No. 2 (2025); 5-11en-US
dc.sourceАктуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2025); 5-11ru-RU
dc.sourceАктуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2025); 5-11uk-UA
dc.source2415-301X
dc.source2411-4944
dc.source10.11603/24116-4944.2025.2
dc.subjectpregnancyen-US
dc.subjectantenatal fetal deathen-US
dc.subjectperinatal outcomesen-US
dc.subjectendothelial dysfunctionen-US
dc.subjectDoppler sonographyen-US
dc.subjectestradiolen-US
dc.subjectprogesteroneen-US
dc.subjectprolactinen-US
dc.subjectвагітністьuk-UA
dc.subjectантенатальна загибель плодаuk-UA
dc.subjectперинатальні наслідкиuk-UA
dc.subjectендотеліальна дисфункціяuk-UA
dc.subjectдоплерометріяuk-UA
dc.subjectестрадіолuk-UA
dc.subjectпрогестеронuk-UA
dc.subjectпролактинuk-UA
dc.titleFEATURES OF THE SECOND TRIMESTER OF PREGNANCY IN WOMEN WITH A HISTORY OF ANTENATAL FETAL DEATH UNDER A PROPOSED THERAPEUTIC COMPLEXen-US
dc.titleОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ІІ ТРИМЕСТРУ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З АНТЕНАТАЛЬНОЮ ЗАГИБЕЛЛЮ ПЛОДА В АНАМНЕЗІ НА ТЛІ ЗАПРОПОНОВАНОГО КОМПЛЕКСУuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record