THE RELATIONSHIP BETWEEN THE INTENSITY OF PAIN SYNDROME AND CLINICAL-LABORATORY INDICATORS AFTER USING MINIMALLY INVASIVE TECHNOLOGIES IN THE TREATMENT OF COMPLICATED CHOLEDOCHOLITHIASIS
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ІНТЕНСИВНІСТЮ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАЛОІНВАЗИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНОГО ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ
| dc.creator | Островський, Н. М. | |
| dc.creator | Дейкало, І. М. | |
| dc.date | 2026-04-22 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:48:26Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:48:26Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/16136 | |
| dc.identifier | 10.11603/1811-2471.2026.v.i1.16136 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24839 | |
| dc.description | SUMMARY. The aim – to establish the relationship between the intensity of pain syndrome and clinical and laboratory indicators in patients with complicated choledocholithiasis depending on the type of minimally invasive intervention. Material and Methods. A clinical examination was performed and laboratory parameters of 122 patients with choledocholithiasis (CHL), complicated cholangitis (CH) and biliary pancreatitis (BP), were analyzed. Depending on the treatment method, patients were divided into two groups and corresponding subgroups. The first group (CHL+CH) included two subgroups: comparison subgroup 1a (n=30), which included patients who were treated according to the generally accepted method using endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCHP), and observation subgroup 1b (n=29), which used a complex treatment method that included preoperative preparation, ataranalgesia, EPST, lithoextraction, and endobiliary stenting of the hepaticocholedochus with a polypropylene stent. The second group included patients with choledocholithiasis complicated by biliary pancreatitis (CHL+BP), who were also divided into two subgroups according to a similar principle, depending on the chosen treatment tactics. Results. It was found that in the group of patients with CHL+CH, 72 hours after surgery with prior contrast of the bile ducts, pain intensity was reliably directly associated with levels of gamma-glutamyltranspeptidase (GGTP) and fatty acid-binding protein (L-FABP). In patients with CHL+CH who underwent surgery without prior contrast of the bile ducts, a direct, moderate correlation was found between pain intensity and levels of GGTP, L-FABP, and AST 72 hours after the surgery. In patients with CHL complicated by BP, 72 hours after surgery with prior contrast imaging, pain intensity was significantly and directly associated with GGTP, L-FABP, ALT, and AST levels. At the same time, in patients with CHL+BP who underwent surgery without prior contrast of the bile ducts, a direct relationship was found 72 hours later between pain intensity and all laboratory parameters studied (GGTP, L-FABP, ALT, AST, and total bilirubin). Conclusions. 72 hours after minimally invasive intervention, there is a significant direct association between pain intensity and GGTP and L-FABP levels in patients with choledocholithiasis complicated by cholangitis, as well as a significant direct association between pain intensity and GGTP, L-FABP, ALT, and AST levels, both with and without prior contrast imaging of the biliary tract. | en-US |
| dc.description | РЕЗЮМЕ. Мета роботи – встановити взаємозв’язок між інтенсивністю больового синдрому та клініко-лабораторними показниками у хворих із ускладненим холедохолітіазом залежно від типу малоінвазивного втручання. Матеріал і методи. Проведено клінічне обстеження і проаналізовано лабораторні показники 122 пацієнтів із холедохолітіазом (ХЛ), ускладненим холангітом (Х) та біліарним панкреатитом (БП). Залежно від методики лікування пацієнтів було поділено на дві групи та відповідні підгрупи. До першої групи (ХЛ+Х) увійшли дві підгрупи: підгрупа порівняння 1а (n=30), до якої включено пацієнтів, яким лікування проводили за загальноприйнятою методикою з використанням ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХГ), і підгрупа спостереження 1b (n=29), в якій застосовували комплексний метод лікування, що пердбачав передопераційну підготовку, атараналгезію, ендоскопічну папілосфінктеротомію, літекстракцію та ендобіліарне стентування гепатикохоледоха поліпропіленовим стентом. До другої групи входили пацієнти з холедохолітіазом, ускладненим біліарним панкреатитом (ХЛ+БП), яких також було поділено на дві підгрупи за аналогічним принципом залежно від обраної тактики лікування. Результати. Встановлено, що у групі пацієнтів з ХЛ+Х через 72 год після оперативного втручання з попереднім контрастуванням жовчних шляхів інтенсивність болю вірогідно прямо асоціювалась із рівнями гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП) та білка, що зв’язує жирні кислоти (L-FABP). У хворих з ХЛ+Х, які були оперовані без попереднього контрастування жовчних шляхів, через 72 год виявлявся прямий, середньої сили зв’язок між інтенсивністю болю та рівнями ГГТП, L-FABP та АСТ. У хворих на ХЛ, ускладнений БП показав, що через 72 год після оперативного втручання з попереднім контрастуванням інтенсивність болю вірогідно прямо асоціювалась з рівнями ГГТП, L-FABP, АЛТ і АСТ. При цьому, у хворих з ХЛ+БП, які були оперовані без попереднього контрастування жовчних шляхів, через 72 год виявлявся прямий зв’язок між інтенсивністю болю та всіма досліджуваними лабораторними показниками (ГГТП, L-FABP, АЛТ, АСТ та загальний білірубін). Висновки. Через 72 години після малоінвазивного втручання виявляються вірогідна пряма асоціація між інтенсивністю больового синдрому та рівнями ГГТП і L-FABP у пацієнтів із холедохолітіазом, ускладненим холангітом, а також вірогідна пряма асоціація інтенсивності болю з рівнями ГГТП, L-FABP, АЛТ і АСТ, як у випадку проведення попереднього контрастування жовчних шляхів, так і без його застосування. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/16136/14761 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2026 Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk-UA |
| dc.source | Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 1 (2026); 86-90 | en-US |
| dc.source | Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 1 (2026); 86-90 | ru-RU |
| dc.source | Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 1 (2026); 86-90 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8836 | |
| dc.source | 1811-2471 | |
| dc.source | 10.11603/1811-2471.2026.v.i1 | |
| dc.subject | choledocholithiasis | en-US |
| dc.subject | cholangitis | en-US |
| dc.subject | pancreatitis | en-US |
| dc.subject | laboratory parameters | en-US |
| dc.subject | pain syndrome | en-US |
| dc.subject | surgical treatment | en-US |
| dc.subject | contrast imaging | en-US |
| dc.subject | холедохолітіаз | uk-UA |
| dc.subject | холангіт | uk-UA |
| dc.subject | панкреатит | uk-UA |
| dc.subject | лабораторні показники | uk-UA |
| dc.subject | больовий синдром | uk-UA |
| dc.subject | хірургічне лікування | uk-UA |
| dc.subject | контрастування | uk-UA |
| dc.title | THE RELATIONSHIP BETWEEN THE INTENSITY OF PAIN SYNDROME AND CLINICAL-LABORATORY INDICATORS AFTER USING MINIMALLY INVASIVE TECHNOLOGIES IN THE TREATMENT OF COMPLICATED CHOLEDOCHOLITHIASIS | en-US |
| dc.title | ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ІНТЕНСИВНІСТЮ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МАЛОІНВАЗИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНОГО ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||