ACUTE ST-SEGMENT ELEVATION MYOCARDIAL INFARCTION IN PATIENTS WITH A HISTORY OF COVID-19: MYOCARDIAL PERFUSION RECOVERY AND CLINICAL COURSE FEATURES

Світлик, Г. В.; Баган, У. Р.

ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19: ВІДНОВЛЕННЯ МІОКАРДІАЛЬНОЇ ПЕРФУЗІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ

dc.creator	Світлик, Г. В.
dc.creator	Баган, У. Р.
dc.date	2025-09-22
dc.date.accessioned	2026-06-05T20:48:14Z
dc.date.available	2026-06-05T20:48:14Z
dc.identifier	https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/15562
dc.identifier	10.11603/1811-2471.2025.v.i3.15562
dc.identifier.uri	https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24770
dc.description	SUMMARY. Acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) remains one of the leading causes of in-hospital mortality today. The priority in the treatment of such patients is the earliest possible initiation of reperfusion therapy aimed at restoring patency of the infarct-related coronary artery (IRA) through stent implantation. The clinical course of STEMI depends on the quality of myocardial perfusion recovery and the presence of patient's risk factors (RFs), among which a history of COVID-19 is receiving increasing attention. The aim – to assess the clinical course characteristics of STEMI in patients with a history of COVID-19, focusing on the effectiveness of myocardial perfusion restoration after IRA stenting, systemic inflammation activity, manifestations of heart failure, types of arrhythmias, and myocardial structural and functional parameters. Material and Methods. The study included 135 patients with STEMI who underwent percutaneous coronary intervention (PCI) with IRA stenting within 24 hours of symptom onset. Patients were divided into two groups: those with a prior history of COVID-19 (n=76) and those without this risk factor (n=59). Levels of C-reactive protein (CRP), fibrinogen (Fg), NT-proBNP, glomerular filtration rate (GFR), results of 24-hour electrocardiographic (ECG) monitoring, echocardiographic parameters, myocardial perfusion according to the Myocardial Blush Grade (MBG) scale, and left ventricular (LV) geometry were evaluated. Results. Complete coronary blood flow restoration (TIMI-3) was achieved in all patients. Optimal myocardial perfusion (MBG TIMI-3 = 3) was observed in approximately two-thirds of the cohort. Among patients with suboptimal myocardial perfusion recovery (MBG TIMI-3 ≤ 2), significantly higher levels of CRP, fibrinogen, and NT-proBNP were found, with statistically higher values in individuals with a history of COVID-19 compared to those without this risk factor. All patients showed mild renal dysfunction based on GFR values. Within 24 hours post-PCI, 24-hour ECG monitoring revealed frequent supraventricular and ventricular extrasystoles and tachycardia paroxysms, with a tendency toward more frequent supraventricular arrhythmias and longer episodes of ventricular tachycardia in prior COVID-19 patients. In patients with impaired myocardial perfusion, echocardiographic indicators of myocardial structure and function – such as increased end-diastolic diameter and reduced left ventricular ejection fraction (LVEF) – were more markedly altered compared to those with optimal perfusion. Notably, in patients with a history of COVID-19, LVEF tended to decline over time, whereas in those without this risk factor, it improved (p≥0.05). Pathological LV remodeling was more frequently observed in patients with a history of COVID-19. Conclusions. A history of coronavirus disease represents a significant risk factor for adverse outcomes in patients with STEMI. In this population, impaired myocardial perfusion is associated with heightened systemic inflammation, more severe manifestations of heart failure, a higher incidence of supraventricular arrhythmias, poorer structural and functional myocardial parameters, and an increased prevalence of pathological left ventricular remodeling.	en-US
dc.description	РЕЗЮМЕ. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction, STEMI) на сьогодні залишається провідною причиною госпітальної смертності. Пріоритетом у лікуванні таких пацієнтів є якнайшвидше проведення реперфузійної терапії з відкриттям просвіту інфарктпов’язаної коронарної артерії (ІПКА) шляхом її стентування. Перебіг STEMI визначає якість відновлення перфузії міокарда, а також наявні у хворого чинники ризику (ЧР), серед яких все більшу увагу привертає перенесений COVID-19. Мета – оцінити особливості перебігу STEMI у пацієнтів, що перенесли COVID-19, з врахуванням ефективності відновлення міокардіальної перфузії після стентування ІПКА, активності системного запалення, проявів серцевої недостатності, характеру аритмій та структурно-функціонального стану міокарда. Матеріал і методи. У дослідження включено 135 пацієнтів із STEMI, які упродовж 24 годин від початку симптомів піддавались черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ) із стентуванням ІПКА. Пацієнтів поділено на дві групи: ті, що перенесли COVID-19 (n=76) та ті, хто не хворів на це захворювання (n=59). Оцінено рівні С-реактивного протеїну (СРП), фібриногену (ФГ), NT-proBNP; швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ); результати добового моніторування (ДМ) ЕКГ, ехокардіографії; показники міокардіальної перфузії (за шкалою MBG – Myocardial blush grade) та геометрію лівого шлуночка (ЛШ). Результати. Повне відновлення коронарного кровоплину (TIMI-3) після стентування ІПКА було наявне у всіх пацієнтів; оптимальний рівень міокардіальної перфузії (MBGTIMI-3 3) досягнутий майже в 2/3 хворих. Серед пацієнтів із недостатнім відновленням перфузії міокарда (MBGTIMI-3 ≤2) спостерігали достовірно вищі рівні СРП, ФГ та NT-proBNP, які в осіб, що перенесли COVID-19, статистично значуще переважали відповідні в пацієнтів без цього ЧР. Одночасно у всіх пацієнтів відмічали легке зниження функції нирок (згідно із значеннями ШКФ). Упродовж доби після ЧКВ (за результатами ДМ ЕКГ) реєструвались часті надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли і пароксизми тахікардій, з тенденцією до більшої частоти суправентрикулярних аритмій та тривалості епізодів шлуночкових тахікардій у пацієнтів із перенесеним COVID-19. У пацієнтів із недостатнім відновленням міокардіальної перфузії зміни показників структурно-функціонального стану міокарда (збільшення кінцево-діастолічного розміру та зниження фракції викиду (ФВ) ЛШ) були виразнішими, порівняно з хворими з оптимальною перфузією, а за наявності перенесеного COVID-19 ФВ ЛШ в динаміці спостереження знижувалась, тоді як у пацієнтів без цього ЧР – зростала (р≥0,05). За наявності перенесеного COVID-19 частіше спостерігали патологічне ремоделювання ЛШ. Висновки. Перенесена коронавірусна хвороба є важливим чинником ризику несприятливого перебігу STEMI. У таких пацієнтів недостатнє відновлення міокардіальної перфузії асоціюється з вищою активністю системного запалення, виразнішими проявами серцевої недостатності, частішим виникненням суправентрикулярних аритмій, гіршими показниами структурно-функціонального стану міокарда та більшою часткою випадків патологічного ремоделювання лівого шлуночка.	uk-UA
dc.format	application/pdf
dc.language	ukr
dc.publisher	Ternopil National Medical University	uk-UA
dc.relation	https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/15562/14325
dc.rights	Авторське право (c) 2025 Здобутки клінічної і експериментальної медицини	uk-UA
dc.source	Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 3 (2025); 137-147	en-US
dc.source	Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 3 (2025); 137-147	ru-RU
dc.source	Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 3 (2025); 137-147	uk-UA
dc.source	2415-8836
dc.source	1811-2471
dc.source	10.11603/1811-2471.2025.v.i3
dc.subject	ST-segment elevation myocardial infarction	en-US
dc.subject	prior COVID-19	en-US
dc.subject	infarct-related coronary artery stenting	en-US
dc.subject	myocardial perfusion	en-US
dc.subject	clinical course features	en-US
dc.subject	гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST	uk-UA
dc.subject	перенесений COVID-19	uk-UA
dc.subject	стентування інфарктпов’язаної коронарної артерії	uk-UA
dc.subject	перфузія міокарда	uk-UA
dc.subject	особливості перебігу	uk-UA
dc.title	ACUTE ST-SEGMENT ELEVATION MYOCARDIAL INFARCTION IN PATIENTS WITH A HISTORY OF COVID-19: MYOCARDIAL PERFUSION RECOVERY AND CLINICAL COURSE FEATURES	en-US
dc.title	ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19: ВІДНОВЛЕННЯ МІОКАРДІАЛЬНОЇ ПЕРФУЗІЇ, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ	uk-UA
dc.type	info:eu-repo/semantics/article
dc.type	info:eu-repo/semantics/publishedVersion

Files in this item

Files	Size	Format	View
There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Публікації в наукових журналах ТНМУ [11452]

Show simple item record