Show simple item record

CHANGES IN THE CELLULAR LINK OF IMMUNITY IN PREGNANT WOMEN WITH POST-COVID SYNDROME

ЗМІНИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ

dc.creatorЯкимчук, Ю. Б.
dc.creatorБойчук, А. В.
dc.creatorЯкимчук, О. М.
dc.date2025-04-11
dc.date.accessioned2026-06-05T20:48:11Z
dc.date.available2026-06-05T20:48:11Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/15265
dc.identifier10.11603/1811-2471.2025.v.i1.15265
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24728
dc.descriptionSUMMARY. In recent years, the world has been shaken by an unprecedented pandemic of the SARS-COV-2 virus. The growth of complications that accompanied the post-covid syndrome, against the background of pregnancy, formed problems in the uterine-fetal complex of pregnant women and the immune system. The aim – to study the features of the immune system in pregnant women with postpartum syndrome. Material and Methods. 60 pregnant women (main group) who survived SARS-CoV-2, confirmed by the PCR method, during pregnancy with placental insufficiency with intrauterine growth retardation syndrome (IVF) of the II-III degrees (Group 2 - 30 women) and with placental insufficiency without IVF( Group 1 – 30 women)  were examined in the period of 32–34 weeks of pregnancy. The control group consisted of 30 women with an uncomplicated pregnancy. Women with severe extragenital pathology, immune conflicts and preeclampsia were excluded from the study. The concentration of leukocytes, lymphocytes, CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ was determined at 32-34 weeks of pregnancy by immunofluorescence of blood lymphocytes (NVL "Granum" (Kharkiv)). Statistical analysis was performed using the "Statistica" program (StatSoft Inc., USA). Results. In the Group 2, the level of leukocytes was 6.8±0.6×109/L, or 125.93 % compared to the control group, (р>0.05), while in the Group 1, this indicator was 116.67 % (or 6.3±0.3×109/L) of the control (p>0.05). The average level of lymphocytes in the control group was 1.7±0.05×109/L, in Group I – 1.60±0.03×109/L (94.12 %), and in Group II – 1.58±0.03×109/L (92.94 %), which was slightly reduced compared to the control group. Compared with the control group, the decrease in the level of T-lymphocytes was not statistically significant (p>0.05), but with a tendency to decrease compared with the control group. The level of T-helpers in the Group I  was 86.21 % of the control, and in the Group II – 69.23 %, which is significantly lower compared to the indicators of the control group. Comparison with the control group showed statistically significant changes (p<0.05) in the levels of T-suppressors/killers in Groups I and II, where this indicator was higher in Group I by 1.64 times, and in Group II by 2.10 times compared to the control group. Conclusions. Therefore, among the cellular link of immunity in pregnant women with post-covid syndrome and placental insufficiency, fetal growth retardation, significant changes were observed in the levels of T-helpers (CD4+) and B-cells (CD22+), where the levels of these indicators were lower in Groups I and II compared to control group, while the levels of T-suppressors/killers (CD8+) in Groups I and II were significantly higher, which may indicate significant changes in the immune response to postpartum syndrome in pregnant women in the III trimester. No statistically significant differences between groups were found for leukocytes, lymphocytes, T lymphocytes (CD3+) and CD4/CD8 ratio.en-US
dc.descriptionРЕЗЮМЕ. Впродовж останніх років світ сколихнула небачена досі пандемія вірусу SARS-CoV-2. Ріст ускладнень, які супроводжували постковідний синдром, на фоні вагітності формували проблеми у матково-плодовому комплексі вагітних та імунній системі. Мета – вивчити особливості імунної системи у вагітних з постковідним синдромом. Матеріал і методи. Обстежено 60 вагітних (основна група), які перенесли COVID-19, підтверджений методом ПЛР, протягом вагітності із плацентарною недостатністю з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) ІІ–ІІІ ступенів (2 група – 30 жінок) та з плацентарною недостатністю без СЗРП (1 група – 30 жінок) у терміні 32–34 тижні вагітності. Контрольну групу склали 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності. Жінки з тяжкою екстрагенітальною патологією, імунними конфліктами та гестозом були виключені з дослідження. Концентрацію лейкоцитів, лімфоцитів, CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ визначали в 32–34 тижні вагітності методом імунофлуоресценції лімфоцитів крові (НВЛ «Гранум» (Харків)). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «Statistica» (StatSoft Inc.», США). Результати. В І групі досліджуваний показник становив 116,67 % (6,3±0,3×109/л) від контролю (р>0,05), в ІІ групі рівень лейкоцитів був 6,8±0,6×109/л, 125,93 % у порівнянні з контрольною групою (р>0,05). Середній рівень лімфоцитів у контрольній групі становив 1,7±0,05×109/л, в І групі – 1,60±0,03×109/л (94,12 %), а в ІІ групі – 1,58±0,03×109/л (92,94 %), що було незначно знижено, порівняно з контрольною групою. Зниження рівня Т-лімфоцитів не було статистично значущим (р>0,05), але мало тенденцію до зниження у порівнянні з контрольною групою. Рівень Т-хелперів у І групі становив 86,21 % від контролю, а в ІІ групі – 69,23 %, що достовірно нижче, порівняно з показниками контрольної групи. Порівняння з контрольною групою показало статистично значущі зміни (р<0,05) в рівнях Т-супресорів/кілерів в І та ІІ групах, де цей показник був вищим у І групі в 1,64, а в ІІ групі в 2,10 раза. Висновки. Серед клітинної ланки імунітету у вагітних з постковідним синдромом та плацентарною недостатністю, затримкою росту плода значущі зміни спостерігалися в рівнях Т-хелперів (CD4+) та В-клітин (CD22+), де в І та ІІ групах рівні показників були нижчими, порівняно з контрольною групою, тоді як рівні Т-супресорів/кілерів (CD8+) в І та ІІ групах були достовірно вищими, що може вказувати на суттєві зміни в імунній відповіді на постковідний синдром у вагітних в ІІІ триместрі. Для лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів (CD3+) та співвідношення CD4/CD8 не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/15265/14050
dc.rightsАвторське право (c) 2025 Здобутки клінічної і експериментальної медициниuk-UA
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 1 (2025); 211-215en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 1 (2025); 211-215ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 1 (2025); 211-215uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2025.v.i1
dc.subjectcellular link of immunityen-US
dc.subjectpost-covid syndromeen-US
dc.subjectpregnancyen-US
dc.subjectклітинна ланка імунітетуuk-UA
dc.subjectпостковідний синдромuk-UA
dc.subjectвагітністьuk-UA
dc.titleCHANGES IN THE CELLULAR LINK OF IMMUNITY IN PREGNANT WOMEN WITH POST-COVID SYNDROMEen-US
dc.titleЗМІНИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record