Показати скорочений опис матеріалу

THE EFFECT OF ANTIBIOTIC THERAPY ON THE MICROBIOME OF VARIOUS BIOTOPES IN THE PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS

ВПЛИВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НА МІКРОФЛОРУ РІЗНИХ БІОТОПІВ У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

dc.creatorКлимнюк, С. І.
dc.creatorЯсній, В. Б.
dc.creatorЯсній, О. Р.
dc.date2021-07-28
dc.date.accessioned2026-06-05T20:47:02Z
dc.date.available2026-06-05T20:47:02Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12206
dc.identifier10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12206
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24282
dc.descriptionAccording to WHO, antibiotic resistance is one of the 10 greatest health threats facing humanity. The aim – is to analyze the literature sources of recent years on the prevalence of antibiotic resistance in patients with diabetes mellitus (DM) with various infectious complications. Material and Methods. There were analyzed the studies of this disease, that were published in leading international medical and microbiological journals, as well as Internet resources. Results. Abuse and overuse of antibacterial drugs are the main reasons for the development of resistance to pathogens. This is especially true for people with diabetes, as they have a large number of comorbidities, as well as many chronic complications and often require the use of antibiotics, which causes antibiotic resistance. It was found that patients with diabetes have certain traits of the microflora during diseases of the respiratory tract, skin, genitourinary system, oral cavity. There was shown high resistance of microorganisms to antibacterial drugs, which reduces the effectiveness of treatment. It was noted that the patients with type 2 diabetes significantly increase the risk of genitourinary tract infections. E. coli has been shown to be the most common uropathogen in patients with diabetes, followed by coagulase-negative staphylococci. All isolated bacteria were resistant to ampicillin but sensitive to nitrofurantoin. Gram-negative isolates showed a high level of resistance to trimethoprim-sulfamethoxazole in 81.8 %, gentamicin in 72.7 % and ceftriaxone in 63.6 % of patients. Gram-positive bacteria showed resistance to penicillin in 87.5 %, norfloxacin in 62.5 % and ciprofloxacin in 50.0 % of patients. Conclusions. Therefore, the antibiotic therapy in patients with diabetes should be carried out with regard to the sensitivity of the pathogen. A deeper understanding of the response of the microbiocenosis on the action of antibiotics will form new approaches to the treatment of patients with diabetes.en-US
dc.descriptionЗа даними ВООЗ, антибіотикорезистентність є однією з десяти найбільших загроз для здоровʼя, з якими стикається людство. Мета – проаналізувати літературні джерела останніх років щодо поширеності антибіотикорезистентності у хворих на цукровий діабет (ЦД) з різними інфекційними ускладненнями. Матеріал і методи. Проаналізовано публікації зі вказаної проблеми в провідних міжнародних медичних і мікробіологічних часописах, а також інтернет-ресурсах. Результати. Зловживання та надмірне застосування антибактеріальних препаратів – основні причини розвитку стійкості збудників. У значній мірі це стосується хворих на ЦД, оскільки вони мають велику кількість супутніх патологій та багато хронічних ускладнень і часто потребують застосування антибіотиків, що спричиняє антибіотикорезистентність. Виявлено, що у хворих на ЦД є певні особливості мікрофлори при захворюванні дихальних шляхів, шкіри, сечостатевої системи, ротової порожнини. Показана висока резистентність мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів, що знижує ефективність лікування. Зазначається, що у пацієнтів з ЦД 2-го типу значно зростає ризик виникнення інфекцій сечостатевих шляхів. Показано, що E. coli –найпоширеніший уропатоген пацієнтів з ЦД, за яким слідують коагулазонегативні стафілококи. Всі виділені бактерії були стійкими до ампіциліну, але чутливими до нітрофурантоїну. Грамнегативні ізоляти показали високий рівень стійкості до триметоприм-сульфаметоксазолу в 81,8 %, гентаміцину – у 72,7 % та цефтріаксону в 63,6 % пацієнтів. Грампозитивні бактерії мали резистентність до пеніциліну у 87,5 %, норфлоксацину – у 62,5 % та ципрофлоксацину у 50,0 % пацієнтів. Висновок. Антибіотикотерапія у хворих на ЦД повинна проводитися з обовʼязковим урахуванням чутливості збудника. Глибше розуміння відповіді мікробіоценозу на дію антибіотиків сформує нові підходи до лікування хворих на ЦД.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/12206/11483
dc.rightsАвторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медициниuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 2 (2021); 83-86en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 2 (2021); 83-86ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 2 (2021); 83-86uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2021.v.i2
dc.subjectdiabetes mellitusen-US
dc.subjectantibiotic resistanceen-US
dc.subjectantibioticsen-US
dc.subjectmicrobiocenosisen-US
dc.subjectцукровий діабетuk-UA
dc.subjectантибіотикорезистентністьuk-UA
dc.subjectантибіотикиuk-UA
dc.subjectмікробіоценозuk-UA
dc.titleTHE EFFECT OF ANTIBIOTIC THERAPY ON THE MICROBIOME OF VARIOUS BIOTOPES IN THE PATIENTS WITH DIABETES MELLITUSen-US
dc.titleВПЛИВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НА МІКРОФЛОРУ РІЗНИХ БІОТОПІВ У ПАЦІЄНТІВ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу