STRESS-INDUCED CHANGES IN THE MORPHO-FUNCTIONAL STATE OF NEURONS IN SUPRAOPTIC NUCLEUS OF RAT HYPOTHALAMUS
СТРЕСС-ИНДУЦИРОВАННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ НЕЙРОНОВ СУПРАОПТИЧЕСКОГО ЯДРА ГИПОТАЛАМУСА КРЫС;
СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕЙРОНІВ НАДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ
| dc.creator | Bulyk, R. Ye. | |
| dc.creator | Fedoniuk, L. Ya. | |
| dc.creator | Bulyk, T. S. | |
| dc.creator | Smetanyuk, O. V. | |
| dc.date | 2021-02-12 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:46:59Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:46:59Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11756 | |
| dc.identifier | 10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11756 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24228 | |
| dc.description | SUMMARY. Motor activity is an important feature of animals and humans, this is one of the conditions for their normal existence and development, which depends on the level of illumination. Restriction of motor activity (hypokinesia, or immobilization) is a powerful stress factor that can cause various pathological processes. The hypothalamus, as the highest subcortical center of the autonomic nervous system, exerts a powerful regulating effect on all vital functions of the body, including maintaining the homeostatic balance of the living system, which is disturbed as a result of stressors, in particular immobilization. In connection with the important role of the large neurosecretory cells of the hypothalamic supraoptic nucleus (SON) in the realization of the adaptive capabilities of the organism, it is urgent to study the nature of their response when the organism of experimental animals is exposed to immobilization stress. The aim – to learn the effect of immobilization stress on the morpho-functional state of the SON of the rat hypothalamus. Material and Methods. The experiments were carried out on nonlinear male white rats weighing 200–220 g; immobilization stress was modeled by keeping the rats in special plastic cage-cases for 6 hours daily during 7 days. The animals were divided into 2 series of studies, in each of which the sampling of biomaterial was carried out at 2 p.m. and 2 a.m. using morpho-functional and statistical research methods. Results and Discussion. The study of the morphometric characteristics of the neurons of the SON of the hypothalamus revealed the diurnal dynamics of the indices. Under the standard light regime in rats, the circadian rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON was recorded with a maximum activity at night (2 a.m.). When the animals were kept under immobilization stress at 2 p.m., the area of the neuron of the SON of the hypothalamus reached (305.67±7.939) μm2 and was significantly higher (by 9.97 %) relative to the same value in intact rats. At the same time, there was an increase in the size of its cytoplasm by 17.0 %, and the nuclear-cytoplasmic ratio, which reached (3.69±0.019) units. Immobilization stress led at 2 p.m. to a significant decrease in the RNA concentration in the nucleus by 33.1 %, in the nucleolus and cytoplasm of neurons of the SON of the hypothalamus relative to these values in intact animals. Keeping animals under conditions of immobilization stress caused more pronounced changes in the morpho-functional state of the neurons of the SON of the hypothalamus at 2 a.m. rather than at 2 p.m. Thus, the area of the neuron nucleus was (261.94±6.240) μm2 and was significantly less (by 14.3 %) than that in intact animals. These changes were accompanied by a decrease in the area of the nucleolus and cytoplasm of the neuron, which was (165.33±4.642) μm2 and was significantly less (by 24.2 %) than that in animals kept under standard illumination. It was noted that the stay of animals under immobilization stress disturbed the circadian rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON of the hypothalamus. Their greater activity, in contrast to the rats under normal lighting conditions, was recorded during the daytime observation period. Conclusions. 1. Under the standard light regime, the daily rhythm of the morpho-functional activity of the neurons of the SON with the maximum activity at night was recorded in rats. 2. Immobilization stress causes a disturbance in the rhythm of the morpho-functional activity of the studied neurons. 3. Keeping animals under conditions of immobilization stress caused more pronounced changes in the morpho-functional state of neurons in the SON of the hypothalamus at 2 a.m. than at 2 p.m., which was accompanied by a decrease in the area of the nucleus, nucleolus and cytoplasm of the neuron, which were significantly less than those in intact animals. | en-US |
| dc.description | РЕЗЮМЕ. Двигательная активность является важным свойством животных и человека, одним из условий их нормального существования и развития, зависящим от уровня освещенности. Ограничение двигательной активности (гипокинезия, или иммобилизация) – мощный стресорный фактор, который вызывает разнообразные патологические процессы. Гипоталамус, как высший подкорковый центр автономной (вегетативной) нервной системы, оказывает мощное регулирующее влияние на все жизненно важные функции организма, в том числе и на поддержание гомеостатического равновесия живой системы, которая нарушается в результате деятельности стрессоров, в частности иммобилизации. В связи с важной ролью крупноклеточных нейронов супраоптического ядра (СОЯ) гипоталамуса в реализации адаптационных возможностей организма актуальным является изучение характера их реагирования при воздействии на организм экспериментальных животных иммобилизационного стресса (ИС). Цель – изучить влияние иммобилизационного стресса на морфофункциональное состояние СОЯ гипоталамуса крыс. Материал и методы. Эксперименты проведены на нелинейных самцах белых крыс массой 200–220 г. Длительный ИС моделировали путем содержания крыс в специальных пластиковых клетках-пеналах в течение 6 ч ежедневно на протяжении 7 суток. Животные были поделены на 2 серии исследований, в каждой из которых забор биоматериала осуществляли в 14.00 и 02.00 ч с применением морфофункциональных и статистических методов исследования. Результаты. Изучение морфометрических характеристик нейронов СОЯ гипоталамуса выявило суточную динамику показателей. При стандартном световом режиме у крыс регистрируется суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса с максимумом активности в ночное время (02.00 ч). При содержании животных в условиях ИС в 14.00 ч. площадь нейрона СОЯ гипоталамуса достигала (305,67±7,939) мкм2 и была достоверно выше (на 9,97 %) относительно аналогичной величины в контрольной группе крыс. В то же время отмечено увеличение площади его цитоплазмы на 17,0 %. ИС привел в 14.00 ч к достоверному уменьшению концентрации РНК в ядре на 33,1 %, ядрышке и цитоплазме нейронов СОЯ гипоталамуса относительно величин контрольной группы животных. Содержание животных в условиях ИС вызвало более выраженные изменения морфофункционального состояния нейронов СОЯ гипоталамуса в 02.00 ч, чем в 14.00. Так, площадь ядра нейрона составила (261,94±6,240) мкм2 и была достоверно меньше (на 14,3 %) аналогичной в контрольной группе животных. Указанные изменения сопровождались уменьшением площади ядрышка и цитоплазмы нейрона, которая составляла (165,33±4,642) мкм2 и была достоверно ниже (на 24,2 %) величины у животных, содержавшихся при стандартном режиме освещения. Пребывание животных в условиях ИС нарушало суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса. Большую их активность, в отличие от крыс, находившихся при стандартном освещении, регистрировали в дневной период наблюдения. Выводы. 1. При стандартном световом режиме у крыс регистрируется суточный ритм морфофункциональной активности нейронов СОЯ гипоталамуса с максимумом активности в ночное время. 2. ИС вызывает нарушение ритма морфофункциональной активности исследуемых нейронов. 3. Содержание животных в условиях ИС вызвало более выраженные изменения морфофункционального состояния нейронов СОЯ гипоталамуса в 02.00 ч, чем в 14.00 ч, сопровождающиеся достоверным уменьшением площадей ядра, ядрышка и цитоплазмы нейрона относительно аналогичных величин в контрольной группе животных. | ru-RU |
| dc.description | РЕЗЮМЕ. Рухова активність є важливою властивістю тварин і людини, це одна з умов їх нормального існування та розвитку, яка залежить від рівня освітленості. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який викликає різноманітні патологічні процеси. Гіпоталамус, як вищий підкірковий центр автономної (вегетативної) нервової системи, має потужний регулювальний вплив на всі життєво важливі функції організму, у тому числі й на підтримання гомеостатичної рівноваги живої системи, яка порушується в результаті діяльності стресорів, зокрема іммобілізації. У зв’язку з важливою роллю великоклітинних надзорових ядер гіпоталамуса в реалізації адаптаційних можливостей організму актуальним є вивчення характеру їх реагування при впливі на організм експериментальних тварин іммобілізаційного стресу. Мета – вивчення впливу іммобілізаційного стресу на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тривалий іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах впродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Тварин було поділено на 2 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєстрували добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час (02.00 год). При утримуванні тварин в умовах іммобілізаційного стресу о 14.00 год площа нейрона надзорових ядер гіпоталамуса сягала (305,67±7,939) мкм2 і була вірогідно більшою (на 9,97 %) від аналогічної величини в контрольній групі щурів. Водночас, виявлено зростання площі його цитоплазми на 17,0 %. Іммобілізаційний стрес призвів о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрі на 33,1 %, в ядерці та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо величин контрольної групи тварин. Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год. Так, площа ядра нейрона становила (261,94±6,240) мкм2 і була вірогідно меншою (на 14,3 %) за аналогічну в контрольній групі тварин. Вказані зміни супроводжувалися зменшенням площі ядерця та цитоплазми нейрона, яка становила (165,33±4,642) мкм2 і була вірогідно меншою (на 24,2 %) від такої в тварин, яких утримували за стандартного режиму освітлення. Перебування тварин за умов іммобілізаційного стресу порушувало добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса. Більшу їх активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували у денний період спостереження. Висновки. 1. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер гіпоталамуса з максимумом активності в нічний час. 2. Іммобілізаційний стрес спричиняє порушення ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів. 3. Утримування тварин в умовах іммобілізаційного стресу викликало більш виражені зміни морфофункціонального стану нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год, ніж о 14.00 год, що супроводжувалося вірогідним зменшенням площ ядра, ядерця та цитоплазми нейрона щодо аналогічних величин у контрольній групі тварин. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11756/11120 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медицини | uk-UA |
| dc.rights | http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 4 (2020); 43-49 | en-US |
| dc.source | Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 4 (2020); 43-49 | ru-RU |
| dc.source | Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 4 (2020); 43-49 | uk-UA |
| dc.source | 2415-8836 | |
| dc.source | 1811-2471 | |
| dc.source | 10.11603/1811-2471.2020.v.i4 | |
| dc.subject | supraoptic nucleus | en-US |
| dc.subject | morpho-functional state | en-US |
| dc.subject | immobilization stress | en-US |
| dc.subject | супраоптическое ядро | ru-RU |
| dc.subject | морфофункциональное состояние | ru-RU |
| dc.subject | иммобилизационный стресс | ru-RU |
| dc.subject | надзорове ядро | uk-UA |
| dc.title | STRESS-INDUCED CHANGES IN THE MORPHO-FUNCTIONAL STATE OF NEURONS IN SUPRAOPTIC NUCLEUS OF RAT HYPOTHALAMUS | en-US |
| dc.title | СТРЕСС-ИНДУЦИРОВАННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ НЕЙРОНОВ СУПРАОПТИЧЕСКОГО ЯДРА ГИПОТАЛАМУСА КРЫС | ru-RU |
| dc.title | СТРЕС-ІНДУКОВАНІ ЗМІНИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕЙРОНІВ НАДЗОРОВОГО ЯДРА ГІПОТАЛАМУСА ЩУРІВ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||