Показати скорочений опис матеріалу

CLINICAL AND PATHOGENETIC PECULIARITIES OF URTICARIA ON THE BACKGROUND OF LYME BORRELIOSIS

КЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КРАПИВНИЦЫ НА ФОНЕ ЛАЙМ-БОРРЕЛИОЗА;
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОПИВ’ЯНКИ НА ТЛІ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ

dc.creatorPetruk, А. M.
dc.date2021-02-12
dc.date.accessioned2026-06-05T20:46:58Z
dc.date.available2026-06-05T20:46:58Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11750
dc.identifier10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11750
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/24222
dc.descriptionРЕЗЮМЕ. Аллергические заболевания относятся к одним из самых распространенных патологий, они поражают 15–35 % населения разных стран. По данным отечественных авторов, частота возникновения крапивниц – от 3 до 15 %. Считают, что практически у каждого человека в жизни случаются 1–2 эпизоды крапивницы, а до 5 % людей (чаще – женщины старше 35 лет) болеют ею постоянно или периодически. Цель – проанализировать литературные данные и сформулировать выводы относительно клинико-патогенетических особенностей крапивницы на фоне Лайм-боррелиоза. Материал и методы. В исследовании применены информационный, библиосистематичний и аналитический методы в международных медицинских информационных электронных базах данных. Результаты. Для всех видов крапивниц характерен общий патогенетический механизм – повышение проницаемости сосудов микроциркуляторного русла и острое развитие отека в области, окружающей эти сосуды. Самым распространенным проявлением болезни Лайма является кольцевидная эритема, однако у пациентов отмечаются также нетипичные поражения кожи, которые включают уртикарные высыпания. В литературе описаны случаи течения Лайм-боррелиоза без классической кольцевидной эритемы, с несколькими эпизодами крапивницы в анамнезе. Несколько запоздалое установление диагноза в таких случаях увеличивает шансы перехода в хроническую болезнь Лайма с соответствующими трудностями в процессе лечения. Выводы. Крапивница является сложной проблемой, решение которой требует междисциплинарного подхода. Необходимо дальнейшее изучение особенностей патогенеза на фоне инфекционных заболеваний, в частности болезни Лайма, что будет способствовать расширению понимания факторов, формирующих течение крапивницы, и, соответственно, разработке направлений эффективного терапевтического вмешательства.en-US
dc.descriptionSUMMARY. Allergic diseases are some of the most common pathologies, affecting 15–35 % of the population in different countries. According to domestic authors, the frequency of occurence of urticaria ranges from 3 to 15 %. It is estimated that almost everyone has 1–2 episodes of urticaria in their lifetime, and up to 5 % of people (most often women over the age of 35) suffer from it permanently or periodically. The aim – to analyze the literature and draw conclusions about the clinical and pathogenetic features of urticaria on the background of Lyme borreliosis. Material and Methods. The study used information, bibliosystematic and analytical methods in international medical information electronic databases. Results. All types of urticaria are characterized by a common pathogenetic mechanism – increased vascular permeability of the microcirculatory tract and acute edema in the area surrounding these vessels. The most common manifestation of Lyme disease was annular erythema, however, atypical skin lesions involving urticarial rash were also observed in patients. The literature describes cases of Lyme borreliosis without classical annular erythema, with several episodes of urticaria in the anamnesis. A somewhat late diagnosis in such cases increases the chances of transition to chronic Lyme disease with corresponding difficulties in the course of treatment. Conclusions. Urticaria is a complex problem that requires an interdisciplinary approach. Further study of the features of the pathogenesis of infectious diseases, Lyme disease, is required, which will help to expand the understanding of the factors that shape the course of urticaria, and, accordingly, to develop areas of effective therapeutic intervention.ru-RU
dc.descriptionРЕЗЮМЕ. Алергічні захворювання належать до одних з найпоширеніших патологій, вони вражають 15–35 % населення різних країн. За даними вітчизняних авторів, частота виникнення кропив’янок – від 3 до 15 %. Вважають, що практично кожна людина в своєму житті має 1–2 епізоди кропив’янки, а до 5 % людей (частіше – жінки віком понад 35 років) хворіють нею постійно чи періодично. Мета – проаналізувати літературні дані та сформулювати висновки щодо клініко-патогенетичних особливостей кропив’янки на тлі Лайм-бореліозу. Матеріал і методи. У дослідженні застосовано інформаційний, бібліосистематичний та аналітичний методи в міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних. Результати. Для всіх видів кропив’янок характерний загальний патогенетичний механізм – підвищення проникності судин мікроциркуляторного русла та гострий розвиток набряку в ділянці, що оточує ці судини. Найпоширенішим проявом хвороби Лайма є кільцеподібна еритема, однак у пацієнтів відзначаються також нетипові ураження шкіри, які включають уртикарні висипання. В літературі описані випадки перебігу Лайм-бореліозу без класичної кільцеподібної еритеми, з кількома епізодами кропив’янки в анамнезі. Дещо запізніле встановлення діагнозу в таких випадках збільшує шанси переходу в хронічну хворобу Лайма із відповідними труднощами в процесі лікування. Висновки. Кропив’янка є складною проблемою, вирішення якої потребує міждисциплінарного підходу. Необхідне подальше вивчення особливостей патогенезу на тлі інфекційних захворювань, зокрема хвороби Лайма, що буде сприяти розширенню розуміння чинників, які формують перебіг кропив’янки, та, відповідно, розробці напрямків ефективного терапевтичного втручання.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/11750/11114
dc.rightsАвторське право (c) 2021 Здобутки клінічної і експериментальної медициниuk-UA
dc.rightshttp://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceAchievements of Clinical and Experimental Medicine; No. 4 (2020); 6-12en-US
dc.sourceДостижения клинической и экспериментальной медицины; № 4 (2020); 6-12ru-RU
dc.sourceЗдобутки клінічної і експериментальної медицини; № 4 (2020); 6-12uk-UA
dc.source2415-8836
dc.source1811-2471
dc.source10.11603/1811-2471.2020.v.i4
dc.subjectallergic diseasesen-US
dc.subjectLyme borreliosisen-US
dc.subjecturticariaen-US
dc.subjectаллергические заболеванияru-RU
dc.subjectЛайм-боррелиозru-RU
dc.subjectкрапивницаru-RU
dc.subjectалергічні захворюванняuk-UA
dc.subjectЛайм-бореліозuk-UA
dc.subjectкропив’янкаuk-UA
dc.titleCLINICAL AND PATHOGENETIC PECULIARITIES OF URTICARIA ON THE BACKGROUND OF LYME BORRELIOSISen-US
dc.titleКЛИНИКО-ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КРАПИВНИЦЫ НА ФОНЕ ЛАЙМ-БОРРЕЛИОЗАru-RU
dc.titleКЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОПИВ’ЯНКИ НА ТЛІ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу