Показати скорочений опис матеріалу

CLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF THE EFFECTIVENESS OF DIFFERENT METHODS OF SURGICAL INTERVENTION IN PATIENTS WITH COMPLICATED CHOLEDOCHOLITHIASIS

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОПЕРАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З УСКЛАДНЕНИМ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМ

dc.creatorОСТРОВСЬКИЙ, Н. М.
dc.creatorДЕЙКАЛО, І. М.
dc.date2025-12-30
dc.date.accessioned2026-06-05T20:44:50Z
dc.date.available2026-06-05T20:44:50Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15802
dc.identifier10.11603/2414-4533.2025.4.15802
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/23374
dc.descriptionThe aim of the work: to evaluate clinical and laboratory parameters and the postoperative course in patients with complicated choledocholithiasis undergoing different surgical treatments in order to determine the optimal surgical strategy.Materials and Methods. The study included a clinical examination and analysis of laboratory data of 122 patients with choledocholithiasis (CHL), complicated by cholangitis (CH) and biliary pancreatitis (BP) in the presence of cholelithiasis (CHL), who were hospitalized in the Ternopil City Communal Hospital of Emergency Care. Patients were divided into 2 groups: 1st (n=59) – patients with choledocholithiasis complicated by cholangitis (CHL+CH), 2nd (n=63) – patients with choledocholithiasis complicated by biliary pancreatitis (CHL+BP). Patients in both groups were divided into subgroups depending on the treatment method. The diagnosis of choledocholithiasis complicated by cholangitis was established based on the clinical protocol “Cholelithiasis (CHL)”, Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 271 and Tokyo Guidelines 2018. The diagnosis of biliary pancreatitis was determined according to the Japanese recommendations for the management of biliary pancreatitis. Statistical data processing was performed using the Statistica 10.0 program. Absolute indicators were presented as the mean value (Mean) ± standard deviation (SD), and for non-parametric data – as the median (Me) and quartiles. Pearson’s χ² test was used to compare percentages.Results. Surgery without contrast administration in patients with CHL+CH or CHL+BP was accompanied by a less pronounced inflammatory response, as confirmed by a significant decrease in body temperature 24 and 72 hours after surgery, as well as a decrease in the intensity of pain syndrome 72 hours after surgery (by 1.42 and 1.26 times, respectively; p<0.05–0.001). In patients with CHL+CH, 24 hours after surgery without contrast, a significantly lower level of L-FABP (by 26.09 %) was determined, and after 72 hours, lower levels of L-FABP (by 36.54 %), ALT (by 53.33 %), and total bilirubin (by 53.50 %) compared to the subgroup with contrast. Similar trends were observed in patients with CHL+BP: 24 and 72 hours after surgery without contrast, the levels of GGT, L-FABP and total bilirubin levels were significantly lower (by 58.84–131.25 %), and after 72 hours, ALT (by 32.61 %) and AST (by 21.62 %) activities decreased further compared to the subgroup with contrast.Conclusions. Refusal of contrast during surgery is clinically appropriate in patients with choledocholithiasis complicated by cholangitis or biliary pancreatitis, as it contributes to a reduction in inflammatory response, pain syndrome, and improvement in biochemical parameters in the early postoperative period.en-US
dc.descriptionМета роботи: оцінити клініко-лабораторні показники, перебіг післяопераційного періоду за умови різних методів операційного лікування у пацієнтів з ускладненим холедохолітіазом із метою визначення оптимальної хірургічної тактики.Матеріали і методи. У дослідженні було проведено клінічне обстеження та аналіз лабораторних даних 122 пацієнтів із холедохолітіазом (ХЛ), ускладненим холангітом (Х) та біліарним панкреатитом (БП) за умови жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ), які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги». Хворих поділили на 2 групи: 1(n=59) – пацієнти з холедохолітіазом, ускладненим холангітом (ХЛ+Х), 2(n=63) – хворі на холедохолітіаз, ускладнений біліарним панкреатитом (ХЛ+БП). Пацієнтів обох груп поділили на підгрупи залежно від методики лікування. Діаг­ноз холедохолітіазу, ускладненого холангітом, встановлювали на основі клінічного протоколу «Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ)», наказ МОЗ України № 271 та Tokyo Guidelines 2018. Діагноз біліарного панкреатиту визначали згідно з японськими рекомендаціями щодо менеджменту біліарного панкреатиту. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica 10.0. Абсолютні показники подано як середнє значення (Mean)±стандартне відхилення (SD), а при непараметричних даних – у вигляді медіани (Me) та квартилів. Для порівняння відсоткових величин використовували χ²-критерій Пірсона.Результати. Проведення операційного втручання без застосування контрастування у хворих із ХЛ+Х або ХЛ+БП супроводжується менш вираженою запальною реакцією, що підтверджується достовірним зниженням температури тіла через 24 і 72 год після операції, а також зменшенням інтенсивності больового синдрому через 72 год (в 1,42 та 1,26 раза відповідно; p<0,05–0,001). У пацієнтів із ХЛ+Х через 24 год після операції без контрастування визначається вірогідно нижчий рівень L-FABP (на 26,09 %), а через 72 год – нижчі показники L-FABP (на 36,54 %), аланінамінотрансфераза (АЛТ) (на 53,33 %) та загального білірубіну (на 53,50 %) порівняно з підгрупою з контрастуванням. У пацієнтів із ХЛ+БП виявляються аналогічні тенденції: через 24 та 72 год після операції без контрастування рівні ГГТП, L-FABP та загального білірубіну достовірно нижчі (на 58,84–131,25 %), додатково через 72 год знижуються активності АЛТ (на 32,61%) і аспартатамінотрансферази (АСТ) (на 21,62 %) порівняно з підгрупою із контрастуванням.Висновки. Відмова від контрастування під час операційного втручання є клінічно доцільною у пацієнтів із холедохолітіазом, ускладненим холангітом або біліарним панкреатитом, оскільки сприяє зниженню запальної реакції, больового синдрому та покращенню біохімічних показників у ранньому післяопераційному періоді.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15802/14502
dc.rightsАвторське право (c) 2025 Н. М. ОСТРОВСЬКИЙ, І. М. ДЕЙКАЛОuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceHospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 4 (2025); 40-48en-US
dc.sourceГоспитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 4 (2025); 40-48ru-RU
dc.sourceШпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 4 (2025); 40-48uk-UA
dc.source2414-4533
dc.source1681-2778
dc.source10.11603/2414-4533.2025.4
dc.subjectcholedocholithiasisen-US
dc.subjectcholangitisen-US
dc.subjectpancreatitisen-US
dc.subjectlaboratory parametersen-US
dc.subjectpain syndromeen-US
dc.subjectbody temperatureen-US
dc.subjectsurgical treatmenten-US
dc.subjectcontrasten-US
dc.subjectхоледохолітіазuk-UA
dc.subjectхолангітuk-UA
dc.subjectпанкреатитuk-UA
dc.subjectлабораторні показникиuk-UA
dc.subjectбольовий синдромuk-UA
dc.subjectтемпература тілаuk-UA
dc.subjectхірургічне лікуванняuk-UA
dc.subjectконтрастуванняuk-UA
dc.titleCLINICAL AND LABORATORY CHARACTERISTICS OF THE EFFECTIVENESS OF DIFFERENT METHODS OF SURGICAL INTERVENTION IN PATIENTS WITH COMPLICATED CHOLEDOCHOLITHIASISen-US
dc.titleКЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОПЕРАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З УСКЛАДНЕНИМ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу