Показати скорочений опис матеріалу

FEATURES OF THE CYTOLOGICAL COMPOSITION OF PERITONEAL EXUDATE IN PATIENTS WITH ACUTE ADHESIVE SMALL BOWEL OBSTRUCTION IN THE STAGE OF DECOMPENSATION

ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ЕКСУДАТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ СПАЙКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТОНКОЇ КИШКИ У СТАДІЇ ДЕКОМПЕНСАЦІЇ

dc.creatorБУРАК, А. Є.
dc.creatorБЕДЕНЮК, А. Д.
dc.creatorДОБРОРОДНІЙ, В. Б.
dc.creatorЛУЦІВ, Є. Р.
dc.date2025-12-30
dc.date.accessioned2026-06-05T20:44:49Z
dc.date.available2026-06-05T20:44:49Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15743
dc.identifier10.11603/2414-4533.2025.4.15743
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/23362
dc.descriptionThe aim of the work: to evaluate the effect of the proposed method of postoperative treatment using nasogastric intubation with lavage, oxygen therapy and early enteral nutrition on the cellular composition of peritoneal exudate in patients with acute adhesive small bowel obstruction in the stage of decompensation, and to compare these changes with the indicators of traditional treatment. Materials and Methods. The paper analyses the results of clinical examination and surgical treatment of 52 patients with acute adhesive small bowel obstruction in the stage of decompensation. Material for cytology was obtained from drainages from the abdominal cavity. The study was conducted dynamically — on the 1st, 3rd, and 5th days after surgery. The smears were stained according to Pappenheim, and microscopic evaluation was performed at ×200 magnification. Results. In patients with acute adhesive small bowel obstruction in the stage of decompensation, cytological examination of peritoneal exudate showed a pronounced inflammatory response, manifested by massive neutrophilic infiltration already on the first day after surgery. The majority of neutrophilic granulocytes were in a state of lysis, indicating a high intensity and duration of the inflammatory process. At the same time, a significant decrease in the number of lymphocytes and macrophages was recorded, as well as pronounced dystrophic changes in mesothelial cells (vacuolisation, fragmentation, desquamation), indicating damage to the peritoneal barrier. Conclusions. The use of the proposed method of postoperative treatment in patients with acute adhesive small bowel obstruction in the stage of decompensation provides more favourable dynamics of cytological indicators of peritoneal exudate. A marked decrease in the proportion of neutrophils in a state of lysis was noted, indicating suppression of excessive acute inflammatory response. At the same time, an increase in the number of lymphocytes and macrophages was observed, as well as a decrease in signs of mesothelial cell damage, indicating restoration of the barrier function of the peritoneum. The combination of these changes demonstrates the activation of local tissue immunity, acceleration of reparative processes, and a less intense course of postoperative peritoneal inflammation compared to traditional treatment.en-US
dc.descriptionМета роботи: оцінити вплив запропонованого методу післяопераційного лікування із застосуванням назогастроінтестинальної інтубації з лаважем, оксигенотерапією та раннім ентеральним харчуванням на клітинний склад перитонеального ексудату в пацієнтів із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю у стадії декомпенсації та порівняти ці зміни з показниками при традиційному лікуванні. Матеріали і методи. У роботі проаналізовано результати клінічного обстеження та хірургічного лікування 52 пацієнтів із гострою спайковою непрохідністю тонкої кишки у стадії декомпенсації. Матеріал для цитології отримували з дренажів з черевної порожнини. Дослідження проводили в динаміці – на 1, 3 та 5 доби після операції. Виготовлені мазки-відбитки пофарбовані за Паппенгеймом, мікроскопічну оцінку здійснено при збільшенні ×200. Результати. У хворих із гострою спайковою непрохідністю тонкої кишки у стадії декомпенсації цитологічне дослідження перитонеального ексудату показало виражену запальну відповідь, що проявлялась масивною нейтрофільною інфільтрацією вже на 1 добу після операції. Переважна частина нейтрофільних гранулоцитів перебувала у стані лізису, що свідчило про високу інтенсивність та тривалість запального процесу. Одночасно реєстрували значне зменшення кількості лімфоцитів та макрофагів, а також виражені дистрофічні зміни мезотеліоцитів (вакуолізація, фрагментація, десквамація), що вказувало на ушкодження перитонеального бар’єра. У пацієнтів, які отримували традиційне післяопераційне лікування, у динаміці до 3–5 діб відзначалося прогресування запалення: зберігалась висока частка дегенеративно-змінених нейтрофілів, зменшувалась кількість життєздатних клітин моноцитарно-макрофагальної лінії та не відбувалося відновлення мезотеліального покриву. Це свідчить про затримку процесів репарації та стабільну тенденцію до персистування перитонеального запалення. Висновки. Застосування запропонованого методу післяопераційного лікування у хворих із гострою спайковою непрохідністю тонкої кишки в стадії декомпенсації забезпечує більш сприятливу динаміку цитологічних показників перитонеального ексудату. Відзначено виражене зменшення частки нейтрофілів у стані лізису, що вказує на пригнічення надмірної гострозапальної реакції. Одночасно спостерігалося підвищення кількості лімфоцитів та макрофагів, а також зниження ознак ушкодження мезотеліоцитів, що свідчить про відновлення бар’єрної функції очеревини. Сукупність цих змін демонструє активацію місцевого тканинного імунітету, пришвидшення репаративних процесів та менш інтенсивний перебіг післяопераційного перитонеального запалення порівняно з традиційним лікуванням.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15743/14490
dc.rightsАвторське право (c) 2025 А. Є. БУРАК, А. Д. БЕДЕНЮК, В. Б. ДОБРОРОДНІЙ, Є. Р. ЛУЦІВuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceHospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 4 (2025); 70-77en-US
dc.sourceГоспитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 4 (2025); 70-77ru-RU
dc.sourceШпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 4 (2025); 70-77uk-UA
dc.source2414-4533
dc.source1681-2778
dc.source10.11603/2414-4533.2025.4
dc.subjectacute adhesive small bowel obstructionen-US
dc.subjectcytological composition of peritoneal exudateen-US
dc.subjectpostoperative treatmenten-US
dc.subjectгостра спайкова тонкокишкова непрохідністьuk-UA
dc.subjectцитологічний склад перитонеального ексудатуuk-UA
dc.subjectпісляопераційне лікуванняuk-UA
dc.titleFEATURES OF THE CYTOLOGICAL COMPOSITION OF PERITONEAL EXUDATE IN PATIENTS WITH ACUTE ADHESIVE SMALL BOWEL OBSTRUCTION IN THE STAGE OF DECOMPENSATIONen-US
dc.titleОСОБЛИВОСТІ ЦИТОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ЕКСУДАТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ СПАЙКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТОНКОЇ КИШКИ У СТАДІЇ ДЕКОМПЕНСАЦІЇuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу