Показати скорочений опис матеріалу
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE STATE OF MICROCIRCULATION WHEN USING ELECTROCOAGULATION AND MEDICAL LASER IN THE SURGICAL TREATMENT OF ACUTE CONDYLOMAS OF THE ANOGENITAL REGION UNDER THE CONDITIONS OF USING NITROGEN DONORS
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЛАЗЕРА В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОКІНЦЕВИХ КОНДИЛОМ АНОГЕНІТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ ДОНАТОРІВ АЗОТУ
| dc.creator | СЛЄПІЧКО, А. М. | |
| dc.creator | ДЕЙКАЛО, І. М. | |
| dc.date | 2025-10-23 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:44:48Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:44:48Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15626 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2025.3.15626 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/23343 | |
| dc.description | The aim of the work: comparative characteristics of the effect of surgical treatment methods for acute condylomas of the anogenital region (ACAR) on microcirculation in complex therapy using nitrogen donors. Materials and Methods. 146 patients with ACAR were examined and treated, divided into 3 groups. Group 1 (n=70): patients with multiple ACAR – 47 (67.14 %); isolated – 21 (30.0 %); Buschke – Levenstein condylomas – 2 (2.86 %); Group 2 (n=35): multiple – 19 (54.29 %); single – 15 (42.86 %); Buschke – Levenstein condylomas – 1 (2.86 %); Group 3 (n=41): multiple – 21 (51.22 %); solitary – 20 (48.78 %). Microcirculation was studied during the initial examination, after preoperative preparation, and in the postoperative period on days 3 and 10 using laser Doppler flowmetry: M – arithmetic mean value of microcirculation index (MCI); σ (“flax”) – standard deviation (SD) of blood flow amplitude fluctuations from the mean value M; Kv – coefficient of variation – the ratio between the perfusion index and its variability: Kv = σ/M×100%. The nature of microcirculation and its changes depending on the surgical method and the use of arginine aspartate were determined. Patients in groups 1 and 3 underwent Arginine aspartate therapy before surgery and in the postoperative period. Surgical treatment in groups 1 and 2 was performed using electrocoagulation, while in group 3, it was performed by using surgical laser. Results. In all groups, the initial MCI data were representative, with mean values in patients with multiple ACAR`s: M – (12.29±0.32) pf. units (p<0.05), flax – (0.66±0.03) pf. units (p<0.05), Kv – (5.52±0.22) % (p<0.05) (hyperemic type); in isolated cases: M – (4.60±0.06) pf. units (p<0.05), flax – (0.56±0.03) pf. units (p<0.05) and Kv – (12.23±0.58) % (p>0.05) (spastic type); for giant condylomas of Buschke – Levenshtein: M – (18.92±0.55) pf. units (p<0.05), flax – (0.55±0.21) pf. units (p<0.05), Kv – (2.95±1.17) % (p<0.05) (hyperemic, congestive-stasis). After preoperative preparation, patients with multiple ACAR in groups 1 and 3 undergoing arginine aspartate therapy showed a change in microcirculation toward normalization, indicating the elimination of the venous component in the form of slowed blood outflow. In group 2, these changes were less pronounced, which can be explained by the absence of the effect of the NO donor on the vascular endothelium. In the postoperative period, patients in groups 1 and 2 showed persistence of the inflammatory phase of the wound healing process, which was offset in group 1 by arginine aspartate therapy. In the group of patients treated with a surgical laser, microcirculation parameters did not change significantly and did not differ from the control group by day 10. In groups 1 and 3 of patients with isolated ACAR, after preoperative preparation, there were significant shifts toward the normotonic variant of microcirculation. In group 2, the positive dynamics were insignificant in the form of a tendency toward normalization. On the third day of the postoperative period after electrodestruction, a slowdown in microcirculation was observed as a reaction to trauma, more significant in group 2, with gradual normalization in group 1 on the tenth day. In group 3, the indicators did not differ significantly from those in healthy individuals. The condition of the MCI in patients with Buschke-Levenstein condylomas in group 1 tended to improve in one case but did not change significantly, depending on the nature of the spread and complications. Conclusions. The use of a surgical laser promotes earlier restoration of microcirculation than the use of electrocoagulation, due to early normalization of microcirculation and reduction of the inflammatory phase. When using the electrocoagulation method, the use of arginine aspartate promotes the optimization of microcirculation and neutralizes the effects of post-traumatic tissue reactions. | en-US |
| dc.description | Мета роботи: порівняльна характеристика впливу методів хірургічного лікування гострокінцевих кондилом аногенітальної ділянки (ГКАД) на стан мікроциркуляції у комплексній терапії в умовах використання донаторів азоту. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 146 хворих на ГКАД, яких поділили на 3 групи: 1 група (n=0): хворі з множинними ГКАД – 47 (67,14 %); поодинокі – 21 (30,0 %); кондиломи Бушке – Левенштейна – 2 (2,86 %); 2 група (n=35): множинні – 19 (54,29 %); поодинокі – 15 (42,86 %); кондиломи Бушке – Левенштейна – 1 (2,86 %); 3 група (n=41): множинні – 21 (51,22 % ); поодинокі – 20 (48,78 %). Вивчали стан мікроциркуляції при первинному обстеженні, після передопераційної підготовки та в післяопераційному періоді на 3 та 10 доби за методом лазерної доплерівської флуометрії: М – середнє арифметичне значення показника мікроциркуляції (ПМ); σ («флакс», flax) – середнє квадратичне відхилення (СКВ) амплітуди коливань кровотоку від середнього значення М; Кv – коефіцієнт варіації – відношення між показником перфузії та її мінливістю: Кv = σ/М×100 %. Визначали характер мікроциркуляції та його зміни залежно від хірургічного методу та застосування аргініну аспартату. Хворим 1 та 3 груп перед операцією та в післяопераційному періоді проводили терапію аргініну аспартату. Хірургічне лікування в 1 та 2 групах виконували методом електрокоагуляції, у 3 – використовували хірургічний лазер. Результати. В усіх групах початкові дані ПМ були репрезентативними з середніми значеннями у хворих на множинні ГКАД: М – (12,29±0,32) п?. ??. (?<0,05), ??? ? (0,66?0,03) ??. ??. (?<0,05), ?ф. од. (р<0,05), СКВ – (0,66±0,03) пф. од. (р<0,05), Кv – (5,52±0,22) % (р<0,05) (гіперемічний тип); на поодинокі: М – (4,60±0,06) пф. од. (р<0,05), СКВ – (0,56±0,03) пф. од. (р<0,05) і Кv – (12,23±0,58) % (р>0,05) (спастичний тип); на гігантські кондиломи Бушке – Левенштейна: М – (18,92±0,55) пф. од. (р<0,05), СКВ – (0,55±0,21) пф. од. (р<0,05), Кv – (2,95±1,17) % (р<0,05) (гіперемічний, застійно-стазичний). Після передопераційної підготовки у хворих на множинні ГКАД у 1-й та 3-й групах на тлі терапії аргініну аспартату спостерігалася зміна мікроциркуляції в бік нормалізації, що свідчить про усунення венозного компонента у вигляді сповільненого відтоку крові. В 2-й групі були менш вираженими, що можна пояснити відсутністю впливу донатора NO на ендотелій судин. У післяопераційному періоді у хворих із 1-ї та 2-ї груп була персистенція фази запалення ранового процесу, яка в 1-й групі нівелювалася за рахунок терапії аргініну аспартату. В групі хворих із застосуванням хірургічного лазера показники мікроциркуляції достовірно не змінювалися, та до 10 доби не відрізнялися від контрольних. У 1-й та 3-й групах хворих із поодинокими ГКАД після передопераційної підготовки відбувалися достовірні зсуви в бік нормотонічного варіанту мікроциркуляції. В 2-й групі позитивна динаміка була недостовірною у вигляді тенденції до нормалізації. На 3 добу післяопераційного періоду після електродеструкції спостерігалося уповільнення мікроциркуляції, як реакція на травму, більш значуще в 2-й групі з поступовою нормалізацією в 1-й групі на 10 добу. В 3-й групі показники достовірно не відрізнялися від таких у здорових. Стан ПМ у хворих із кондиломами Бушке – Левенштейна в 1-й групі в одному випадку мав тенденцію до поліпшення, але достовірно не змінився, що залежало від характеру розповсюдження та ускладнень. Висновки. Застосування хірургічного лазера сприяє більш ранньому відновленню мікроциркуляції, ніж застосування електрокоагуляційного методу, внаслідок ранньої нормалізації мікроциркуляції та скорочення фази запалення. При застосуванні електрокоагуляційного методу використання аргініну аспартату сприяє оптимізації мікроциркуляції і нівелює наслідки посттравматичної реакції тканин. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/15626/14394 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2025 А. М. СЛЄПІЧКО, І. М. ДЕЙКАЛО | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 3 (2025); 43-51 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 3 (2025); 43-51 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 3 (2025); 43-51 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2025.3 | |
| dc.subject | acute condylomas of the anogenital region | en-US |
| dc.subject | Buschke-Levenshtein condylomas | en-US |
| dc.subject | electrocoagulation | en-US |
| dc.subject | surgical laser | en-US |
| dc.subject | microcirculation status | en-US |
| dc.subject | NO donor | en-US |
| dc.subject | гострокінцеві кондиломи аногенітальної ділянки | uk-UA |
| dc.subject | кондиломи Бушке – Левенштейна | uk-UA |
| dc.subject | електрокоагуляція | uk-UA |
| dc.subject | хірургічний лазер | uk-UA |
| dc.subject | стан мікроциркуляції | uk-UA |
| dc.subject | донатор NO | uk-UA |
| dc.title | COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE STATE OF MICROCIRCULATION WHEN USING ELECTROCOAGULATION AND MEDICAL LASER IN THE SURGICAL TREATMENT OF ACUTE CONDYLOMAS OF THE ANOGENITAL REGION UNDER THE CONDITIONS OF USING NITROGEN DONORS | en-US |
| dc.title | ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЛАЗЕРА В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОКІНЦЕВИХ КОНДИЛОМ АНОГЕНІТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ ДОНАТОРІВ АЗОТУ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||