Показати скорочений опис матеріалу
Survival after endovascular interventions in acute coronary syndrome
Виживаність після ендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі
| dc.creator | Маслій, Б. Я. | |
| dc.date | 2022-02-18 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:44:17Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:44:17Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12726 | |
| dc.identifier | 10.11603/2414-4533.2021.4.12726 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/23110 | |
| dc.description | The aim of the work: analysis of long-term results of treatment of acute coronary syndrome in real clinical practice. Materials and Methods. Data of the register of patients with acute myocardial infarction (MI) were analyzed, which included data on 280 cases: group 1 – 213 patients with MI who underwent endovascular intervention; group 2 – 53 patients who received standard conservative therapy, group 3 – 14 patients with MI with multivascular lesions, who after CAG underwent coronary artery bypass surgery (CABS) in the conditions of artificial circulation. Results and Discussion. Starting from the acute period of myocardial infarction and up to 25 months, the survival curves differ significantly from the best results in patients who underwent percutaneous intervention of culprit coronary artery with restoration of blood flow to TIMI-3. The reliability of the obtained model of cardiovascular death was – χ2 = 56.47, p <0.0001. It was found that patients who underwent percutaneous intervention of culprit coronary artery had an exacerbation of coronary heart disease less often than patients who received only conservative therapy in the acute period of myocardial infarction. In patients with acute coronary syndrome despite delays in treatment initiation, and violation of optimal intervention time intervals, the use of endovascular intervention in the first day of infarction allows significantly reducing the occurrence of adverse cardiovascular events and improve the patients survival in the long period. | en-US |
| dc.description | Мета роботи: аналіз віддалених результатів лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) в умовах реальної клінічної практики. Матеріали і методи. Проаналізовано дані реєстру пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, що включала дані на 280 випадків: І група – 213 хворих на інфаркт міокарда, яким проведено ендоваскулярне втручання; ІІ група – 53 хворих, які отримували стандартну консервативну терапію, ІІІ група – 14 хворих на інфаркт міокарда з багатосудинним ураженням, яким після коронароангіографії було виконано аорто-коронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Результати досліджень та їх обговорення. Від початку гострого періоду і в період до 25 місяців криві виживаності суттєво розходяться з кращим результатом у пацієнтів, яким проведено інвазивне відкриття інфарктозалежної вінцевої артерії з відновленням кровотоку ТІМІ-3. Достовірність отриманої моделі серцево-судинної смерті становила – χ2=56,47, р<0,0001. Виявлено, що пацієнти, які перенесли ендоваскулярне втручання, мали загострення ІХС рідше, порівняно з пацієнтами, які в гострий період ІМ отримували лише консервативну терапію. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом, незважаючи на затримки на догоспітальному та госпітальному етапі, порушення оптимальних часових інтервалів для втручання і збереження та обмеження зони некрозу міокарда застосування ендоваскуляриних технологій лікування в першу добу інфаркт міокарда дає змогу суттєво знизити розвиток несприятливих серцево-судинних подій та покращити виживаність хворих у віддаленому післяінфарктному періоді. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/12726/11902 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk; No. 4 (2021); 99-103 | en-US |
| dc.source | Госпитальная хирургия. Журнал имени Л.А. Ковальчука; № 4 (2021); 99-103 | ru-RU |
| dc.source | Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука; № 4 (2021); 99-103 | uk-UA |
| dc.source | 2414-4533 | |
| dc.source | 1681-2778 | |
| dc.source | 10.11603/2414-4533.2021.4 | |
| dc.subject | acute coronary syndrome | en-US |
| dc.subject | stenting | en-US |
| dc.subject | survival | en-US |
| dc.subject | гострий коронарний синдром | uk-UA |
| dc.subject | стентування | uk-UA |
| dc.subject | виживаність | uk-UA |
| dc.title | Survival after endovascular interventions in acute coronary syndrome | en-US |
| dc.title | Виживаність після ендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
| Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
|---|---|---|---|
|
Даний матеріал не має долучених файлів. |
|||