METACOGNITIVE ASPECTS OF TEACHING MEDICAL DISCIPLINES
МЕТАКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
| dc.creator | Храмцов, Денис | |
| dc.creator | Зак, Максим | |
| dc.date | 2026-03-26 | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-05T20:40:13Z | |
| dc.date.available | 2026-06-05T20:40:13Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/16041 | |
| dc.identifier | 10.11603/m.2414-5998.2026.1.16041 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/21369 | |
| dc.description | Abstract. Metacognitive aspects of teaching medical disciplines are becoming increasingly relevant in the context of the transformation of medical education oriented toward a competency-based approach and the development of clinical thinking. The aim of this study was to conduct a comparative evaluation of the effectiveness of metacognitively oriented approaches in teaching medical disciplines compared with traditional instructional methods. The study was conducted during the 2023–2024 academic year at the Medical Institute of Petro Mohyla Black Sea National University (Mykolaiv, Ukraine). A total of 60 students majoring in Physical Therapy and Occupational Therapy were randomly assigned to the experimental (n = 30) and control (n = 30) groups. In the experimental group, instruction was carried out using metacognitive strategies (reflective journals, think-aloud method, debriefings, and self-assessment of decisions), whereas the control group was taught according to a traditional model. Assessment was performed using the Metacognitive Awareness Inventory (MAI), academic performance indicators, and analysis of the quality of clinical task performance. It was found that baseline levels of metacognitive awareness did not differ between the groups (p = 0.64). After completion of the educational cycle, the total MAI score in the experimental group increased to 198.6 ± 10.9 compared to 172.4 ± 13.1 in the control group (p < 0.001), with the most pronounced improvements observed in the planning and monitoring subscales. The mean academic score increased from 76.5 ± 5.8 to 88.9 ± 4.7 (p < 0.001) in the experimental group, whereas in the control group it rose from 77.2 ± 6.1 to 82.4 ± 5.5 (p = 0.043). Students in the experimental group also demonstrated higher quality of clinical thinking and a greater level of reflection. The obtained results indicate that the implementation of metacognitive strategies in the educational process significantly enhances the effectiveness of training future medical professionals and is advisable for integration into modern educational programs. | en-US |
| dc.description | Анотація. Метакогнітивні аспекти викладання медичних дисциплін набувають особливої актуальності в умовах трансформації медичної освіти, орієнтованої на компетентнісний підхід і формування клінічного мислення. Метою дослідження було здійснити порівняльне оцінювання ефективності метакогнітивно орієнтованих підходів у навчанні медичних дисциплін порівняно з традиційними методами викладання. Дослідження проведено у 2023–2024 навчальному році на базі Медичного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв). У ньому взяли участь 60 студентів спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія», які були рандомізовано розподілені на основну (n=30) та контрольну (n=30) групи. В основній групі навчання здійснювалося з використанням метакогнітивних стратегій (рефлексивні щоденники, метод think-aloud, дебрифінги, самооцінка рішень), у контрольній – за традиційною моделлю. Оцінювання проводили за допомогою шкали Metacognitive Awareness Inventory (MAI), показників академічної успішності та аналізу якості виконання клінічних завдань. Установлено, що початкові рівні метакогнітивної усвідомленості в групах не відрізнялися (p=0,64). Після завершення навчального циклу в основній групі сумарний бал MAI зріс до 198,6±10,9 проти 172,4±13,1 у контрольній (p<0,001), із найбільш вираженим покращенням за субшкалами планування та моніторингу. Середній академічний бал підвищився з 76,5±5,8 до 88,9±4,7 (p<0,001), тоді як у контрольній групі – з 77,2±6,1 до 82,4±5,5 (p=0,043). Студенти основної групи продемонстрували також кращу якість клінічного мислення та вищий рівень рефлексії. Отримані результати свідчать, що впровадження метакогнітивних стратегій в освітній процес достовірно підвищує ефективність підготовки майбутніх фахівців медичного профілю та доцільне для інтеграції в сучасні освітні програми. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/16041/14680 | |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Medical Education; No. 1 (2026); 115-119 | en-US |
| dc.source | Медична освіта; № 1 (2026); 115-119 | uk-UA |
| dc.source | 2414-5998 | |
| dc.source | 1681-2751 | |
| dc.source | 10.11603/m.2414-5998.2026.1 | |
| dc.subject | medical education; metacognition; cognitive functions; clinical thinking; self-regulated learning; innovative pedagogical methods. | en-US |
| dc.subject | медична освіта; метакогніція; когнітивні функції; клінічне мислення; саморегульоване навчання; інноваційні педагогічні методи. | uk-UA |
| dc.title | METACOGNITIVE ASPECTS OF TEACHING MEDICAL DISCIPLINES | en-US |
| dc.title | МЕТАКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||