Показати скорочений опис матеріалу

СИМУЛЯЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ

dc.creatorБойчук, Т. М.
dc.creatorПопова, І. С.
dc.date2024-11-09
dc.date.accessioned2026-06-05T20:39:49Z
dc.date.available2026-06-05T20:39:49Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/14743
dc.identifier10.11603/m.2414-5998.2024.3.14743
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/21210
dc.descriptionThe task of contemporary higher medical education is to train highly qualified, competitive healthcare professionals who have appropriate knowledge, attitude and ability to provide quality medical services and communicate effectively with patients. In crisis conditions, the learning format for students, interns and doctors is forced to change to distance or mixed, which makes it impossible to master and practice practical skills using the classical approach (at the patient’s bedside) or in medical simulation centers. The aim of this study was to analyze existing approaches in medical education to solve the problem of teaching practical skills and to search for adapted teaching methods in modern higher medical education. During mixed or distance learning, the level of medical education should not decrease, which can be ensured by adaptive approaches for acquiring, practicing and improving practical skills at different levels of under- and postgraduate medical studies. An alternative approach is the use of simulators for individual practice that do not require a stay in a simulation center, usage of large mannequins or constant mentoring by teachers. Such training can be done at home, provided that the student purchases training material, or in the library’s reading room (provided that the university provides simulators for use). To fully improve knowledge and skills for medical students, doctors and emergency care medical instructors, the educational system should enable them to take online courses for continuous education based on virtual scenarios and realistic, non-standard clinical assignments. As a result of working with simulators of higher levels of complexity, the trainee gains sufficient experience in performing and reproducing practical skills, receiving feedback, and access to practical work at any time, which is currently not provided by the classical approach in teaching practical skills.en-US
dc.descriptionЗавдання сучасної вищої медичної освіти полягає у підготовці висококваліфікованих, конкурентоспроможних медичних працівників, які володіють знаннями, ставленням та вмінням надавати якісні медичні послуги й ефективно комунікувати з пацієнтом. У кризових умовах формат навчання як для студентів, так і для інтернів та лікарів вимушено змінюється на дистанційний чи змішаний, що унеможливлює процес оволодіння та відпрацювання практичних навичок за класичним підходом біля ліжка хворого чи в сучасних центрах симуляційних технологій. Тому метою даної роботи було проаналізувати існуючі підходи у медичній освіті для вирішення проблеми навчання практичних навичок за умов недоступності класичних підходів та провести пошук адаптованих методів навчання в сучасній вищій медичній освіті. У режимі змішаного чи дистанційного навчання рівень медичної освіти не повинен знижуватись, що забезпечується адаптивними підходами для здобуття, відпрацювання та вдосконалення практичних навичок на різних рівнях до- та післядипломної медичної освіти. Такою альтернативою є використання тренажерів для самостійного відпрацювання практичних навичок, які не передбачають перебування слухача в симуляційному центрі, застосування габаритних манекенів чи муляжів, та постійного наставництва викладачів: робота може виконуватися в домашніх умовах за умов самостійного придбання тренувального матеріалу або ж у приміщенні читального залу за умов надання в користування тренажерів ЗВО. Для повноцінного підвищення знань та вмінь лікарі й інструктори екстреної медичної допомоги повинні мати змогу проходити онлайн-курси з БПР на основі віртуальних сценаріїв та реалістичних, нестандартних клінічних завдань. У результаті роботи з симуляційними тренажерами вищих рівнів складності слухач отримує достатній досвід виконання та відтворення практичних навичок, зворотний зв’язок і доступність до практичної роботи у будь-який час, чого наразі не забезпечує класичний підхід у викладанні практичних навичок.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/14743/13792
dc.rightsАвторське право (c) 2024 Медична освітаuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0uk-UA
dc.sourceMedical Education; No. 3 (2024); 70-76en-US
dc.sourceМедична освіта; № 3 (2024); 70-76uk-UA
dc.source2414-5998
dc.source1681-2751
dc.source10.11603/m.2414-5998.2024.3
dc.subjectmedical situationen-US
dc.subjecthigher medical educationen-US
dc.subjectmedical training devicesen-US
dc.subjectcompetency-based educationen-US
dc.subjectмедична симуляціяuk-UA
dc.subjectвища медична освітаuk-UA
dc.subjectмедичні тренажериuk-UA
dc.subjectкомпетентнісний підхідuk-UA
dc.titleSIMULATION TECHNOLOGIES AS AN ESSENTIAL PART OF THE COMPETENCY-BASED APPROACH IN CONTEMPORARY HIGHER MEDICAL EDUCATIONen-US
dc.titleСИМУЛЯЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу