Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота в пацієнтів, у анамнезі яких гостра респіраторна хвороба COVID-19

Abstract

У дисертаційній роботі на основі емпіричних, епідеміологічних, клінічних, імунологічних та морфологічних досліджень здійснено теоретичне обгрунтування нової патогенетично спрямованої концепції лікування хворих з оральними проявами пост-COVID-19 шляхом встановлення механізмів і закономірностей їх розвитку та нове практичне вирішення актуального завдання – підвищення якості діагностики, ефективності лікування та покращення прогнозу. Вивчені епідеміологічні особливості поширеності оральних проявів пост-COVID-19 синдрому та встановлено частоту окремих нозологій стоматологічних захворювань, в структурі яких переважали кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота. Проведено визначення індексів системного запалення як незалежних предикторів, здатних оцінити імуносупресивний стан організму хворих і покращити прогнозування та стратифікацію ризику оральних проявів пост-COVID-19 синдрому. Охарактеризовано дисбаланс системи прозапальні/протизапальні цитокіни ротової рідини та периферичної крові: суттєве накопичення прозапальних цитокінів і зниження вмісту протизапальних при клінічно маніфестному перебігу стоматологічних захворювань у хворих із пост-COVID-19 синдромом. Оцінено ризик утворення мікротромбів у периферичних кровоносних судинах при запальних процесах у порожнині рота хворих у пост-ковідному періоді за індексом функціональної стійкості капілярів, індексом периферичного кровообігу слизової оболонки порожнини рота та за співвідношенням тромбоцитів і лімфоцитів і рівнем С-реактивного білка та D-димера в периферичній крові хворих. Вивчено морфологічні особливості епітеліоцитів СОПР, що характеризують стан хронічного запалення, та вивчено різні типи вегетативних клітин C. albicans, що дозволяє оцінити етапи його клітинного морфогенезу для проведення ранньої діагностики і планування лікування хворих із пост-COVID-19 станом. Розроблено концепцію виникнення уражень слизової оболонки порожнини рота у хворих із пост-COVID-19 синдромом як системну дисрегуляторну імунно-запальну патологію, що вимагає комплексного підходу до її лікування та попередження компенсаторного синдрому протизапальної відповіді в пацієнтів із постковідним синдромом. Запропоновано алгоритм патогенетичного лікування хворих із оральними проявами пост-COVID-19 синдрому з використанням монопрепарату з протизапальною, імуномодулюючою та вазодилятуючою діями та ополіскувача з антибактеріальними та антигрибковими властивостями. Реалізація патогенетичного підходу до лікування хворих з оральними проявами пост-COVID-19 синдрому дозволила досягти нормалізації біофізичних і біохімічних показників ротової рідини, показників клінічного, імунологічного та морфологічного статусу хворих з оральними проявами пост-COVID-19 синдрому.