Клініко-патогенетичні особливості перебігу та фактори ризику тривалого COVID у дітей

Abstract

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання педіатрії, що полягає у прогнозуванні ризику розвитку тривалого COVID у дітей шляхом визначення основних предикторів. Автором проведено комплексний аналіз клініко-лабораторних показників у дітей з вірусною інфекцією SARS-CoV-2 у великій когорті дітей віком від 1 місяця до 17 років, жителів Тернопільської області залежно від віку. Визначено найчастіші симптоми COVID-19. Підтверджено, що у 88,8 % педіатричних пацієнтів спостерігався легкий перебіг захворювання. Досліджено рівень цинку серед дітей при COVID-19 і встановлено дефіцит мікроелемента у 28,6 % госпіталізованих пацієнтів. Вперше в Україні вивчено рівень антитіл до інтерферону альфа у пацієнтів з COVID-19 та тривалим COVID. Показано високу частоту вказаних антитіл (25 %) у дітей з тяжким/критичним перебігом COVID-19. Вперше в Україні використано стандартизовану анкету Міжнародного консорціуму з тяжких гострих респіраторних та нових інфекцій (ISARIC)/IP4C Global Pediatric COVID-19 для виявлення пацієнтів із симптомами тривалого COVID. Встановлено, що прояви тривалого COVID спостерігали у 38,4 % госпіталізованих пацієнтів, з-поміж яких найчастіше виявляли втому (46,6 %). Описано фенотипи перебігу тривалого COVID у дітей: неврологічний, гастроінтестінальний, мʼязово-скелетний, кардіологічний, респіраторний та сенсорний. Вперше в Україні оцінено якість життя дітей з тривалим COVID та показано, що він має значний негативний вплив на фізичне, емоційне та шкільне функціонування (p=0,0098, p=0,0044, p=0,0206 відповідно). Розроблено прогностичні моделі для оцінки ризику розвитку тривалого COVID у всіх дітей загалом та у госпіталізованих педіатричних пацієнтів.