Диференційований підхід до вибору методу фіксації сітчастого імпланту при лапароскопічній герніопластиці пахвинних гриж у пацієнтів похилого й старечого віку

Abstract

Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів хірургічного лікування пахвинних гриж у пацієнтів похилого та старечого віку шляхом наукового обґрунтування та клінічного впровадження багатофакторної моделі прогнозування ризику рецидиву пахвинної грижі на основі оцінки клінічних периопераційних детермінантів і оптимізації вибору хірургічної тактики. На підставі комплексного клінічного аналізу периопераційних детермінантів у пацієнтів похилого та старечого віку, встановлено достовірний вплив локальних і системних чинників на формування рецидиву пахвинної грижі після герніопластики методом TAPP, що дозволило виділити групи пацієнтів із різним рівнем ризику повторного грижоутворення. Доведено, що поєднання вікових особливостей даної когорти пацієнтів, клінічних параметрів та технічних аспектів операційного втручання (тип і спосіб фіксації сітчастого імплантата) має вирішальне значення у прогнозуванні рецидиву пахвинної грижі в осіб похилого та старечого віку. Науково обґрунтовано, що відмова від фіксації сітчастого імплантата при TAPP у ретельно відібраної категорії пацієнтів похилого та старечого віку не супроводжується достовірним зростанням частоти рецидиву пахвинної грижі, водночас сприяє зниженню частоти хронічного післяопераційного болю. Розроблено та валідовано автоматизований медичний калькулятор прогнозування ризику рецидиву пахвинної грижі після герніопластики TAPP, достовірність якого підтверджена результатами математичного моделювання та клінічного спостереження. Доповнено наукові дані щодо ролі клініко-демографічних та периопераційних параметрів у розвитку рецидиву пахвинної грижі, зокрема таких, як: вік, стать, індекс маси тіла, наявність супутньої патології, тип і розмір грижі, характер грижових воріт, метод фіксації сітчастого імплантата, тривалість операції та післяопераційний перебіг. На основі дискримінантного аналізу визначено сукупність найбільш значущих прогностичних детермінант рецидиву пахвинної грижі, що дозволило створити багатофакторну модель індивідуального прогнозування та оптимізувати вибір хірургічної тактики у пацієнтів похилого та старечого віку.