АНАЛІЗ СХЕМ ПРИЙОМУ ВІТАМІНУ D3 З ПРОФІЛАКТИЧНОЮ МЕТОЮ У ДІТЕЙ

Abstract

Метою даної кваліфікаційної роботи є аналіз організації лікарського забезпечення щодо застосування вітаміну D, аліментарного поступлення вітаміну D та кальцію із врахуванням антенатальної та постанальної профілактики аліментарного рахіту, впливу материнських і малюкових факторів на розвиток АР у дітей. Завдання дослідження: оцінити організацію лікарського забезпечення щодо профілактики аліментарного рахіту у дітей з врахуванням виконання батьками призначень саплементації вітаміну D, аліментарного забезпечення вітаміном D та кальцієм, визначенням впливу материнських і малюкових факторів. Предметом дослідження був аналіз виконань лікарських призначень застосування вітаміну D з профілактичною метою АР та вживання їжі з достатнім вмістом кальцію, вивчення материнських і малюкових факторів ризику виникнення АР у дітей. Об′єкт дослідження: діти раннього віку (до 2-х років), матері дітей. Дослідження проводилося шляхом анонімного опитування матерів щодо висвітлення ними основних схем прийому призначеного лікарями вітаміну D для профілактики аліментарного рахіту. Також аналізувалося його надходження з продуктами в поєднанні з аналізом надходження кальцію. В роботі висвітлена актуальність даної теми, яка зумовлена важливістю вітаміну D для організму дітей через вплив його на ріст і мінералізацію кісток і через множинну плейотропну дію в органах і тканинах організму, який постійно росте і розвивається. Всім дітям, які вигодовуються груддю і тим, що перебувають на штучному вигодовуванні, через інтенсивні процеси зростання, потрібний підвищений рівень вітаміну D. Формування правильної відповіді імунної системи також залежить від достатнього вмісту вітаміну D. Крім того такі прояви, як звуження нижньої апертури тазу після перенесеного АР у дитячому віці, може призвести до утруднених пологів та наступної смерті матері і плоду у майбутньому. Нестача вітаміну D в дитячому віці може під час материнства приводити до пониження лактації, впливати на перебіг вагітності та фертильність жінок. Подані короткі відомості діагностики, схем профілактики АР в дитячому віці, як неонатального, так і постнеонатального, викладені в основних галузевих стандартах та клінічних настановах, виділені основні фактори ризику формування АР. Дані нормативні документи обгрунтовують необхідність обізнаності, що стосується основних клінічних та рентгенологічних проявів аліментарного рахіту (АР) з метою його ранньої діагностики та призначення подальшого лікування, лікарями різних спеціальностей. Наголошується, що аліментарний рaхіт на тлі дефіциту вітaміну D та/або дефіциту кaльцію в рaціоні харчування, зaлишається знaчною проблемою громaдського здоров'я. В роботі показана роль фармацевта в організації лікарського забезпечення профілактики АР у дітей раннього віку, використання з цією метою основних засобів профілактики. Фармацевти, здійснюючи медичне забезпечення лікарських призначень стосовно профілактики АР, повинні володіти знаннями про діючі клінічні настанови із прийнятою зміною дозування вітаміну D, обов’язкове поєднання його прийому з кальцієм, який надходить з харчових продуктів. Проаналізовано малюкові фактори ризику формування АР, а саме надходження вітаміну D і кальцію в тижневому раціоні дітей з основними продуктами харчування. Встановлено, що всі лікарі рекомендуюють застосування вітаміну D дітям для профілактики аліментарного рахіту відразу після народження. Більшість дітей отримували вітамін D з метою профілактики аліментарного віку до 1-річного віку, переважно в осінньо -зимово-весняну пору року. Дози вітаміну, що застосовувалася для дітей віком до і понад рік, була однаковою і складала 500 МО, що пояснюється виконанням попереднього діючого протоколу. Третина дітей отримувала вітамін D нерегулярно, десята частина - не отримувала взагалі. Також оцінено материнські фактори ризику – аналіз надходження цих мікронутрієнтів в тижневому раціоні вагітних з метою встановлення можливості розвитку неонатального АР. Проведено аналіз саплементації вітаміну D з профілактичною метою дітям різного віку, призначеної лікарями. Аналізувались дача вітаміну D дитині, його дозування в залежності від віку, регулярність, сезонність, тривалість прийому. Також оцінювалася можливість утворення вітаміну в шкірі дитини під дією сонячного проміння – регулярність прогулянок на дворі, закритість тіла під час прогулянок. Діагностовано, що більшість жінок під час вагітності переважно перебували в приміщенні а під час прогулянок на дворі одяг закривав все тіло. Невелика кількість жінок під час вагітності дотримувалися спеціальних дієт - були вегетаріанками. Встановлено, що жінок вагітність яких перебігала без гестозів, добове забезпечення кальцію відповідає потребам і відбувається в основному за рахунок м′ясних продуктів. Жінки з гестозами першої половини вагітності недоотримують необхідний рівень цього мікроелементу.