Підвищення ефективності інфекційного контролю в умовах лікарняного закладу: аналіз методів контролю, роль персоналу

Abstract

Запобігання інфекціям у медзакладах є критично важливим для безпеки пацієнтів та персоналу. Внутрішньолікарняні інфекції є значною причиною захворюваності та смертності у світі, особливо в умовах зростання антибіотикорезистентності. Ефективний інфекційний контроль та профілактика є ключовими завданнями, підкресленими пандемією COVID-19 та ініціативами ВООЗ. Мета: визначення основних теоретичних засад інфекційного контролю та оцінка рівня знань та навичок медичних сестер у сфері профілактики інфекцій та інфекційного контролю за допомогою стандартизованих опитувальників, а також розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності в закладах охорони здоров’я на основі аналізу існуючої літератури та ґрунтовного SWOT-аналізу Завдання: аналіз літератури та нормативних документів з ІК; оцінка сучасних методів та засобів ІК; оцінка ролі персоналу та ефективності навчання; анкетування медичних сестер для оцінки реалізації компонентів ІК (IPCAT-H) та знань з гігієни рук; розробка пропозицій щодо підвищення ефективності ІК на основі SWOT-аналізу. Об'єкт дослідження: система інфекційного контролю в закладі охорони здоров’я. Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти ІК; знання, сприйняття та практики медичних сестер щодо профілактики ІК та гігієни рук; ефективність впровадженої програми ІК та її компонентів. Наукова новизна: систематизовано теоретичні знання про ІК в умовах зростання ВЛІ. Обґрунтовано комплекс пропозицій щодо підвищення ефективності ІК на основі аналізу літератури та SWOT-аналізу. Вперше комплексно оцінено реалізацію компонентів ІК та знань з гігієни рук у досліджуваному закладі за допомогою інструментів ВООЗ, виявлено сильні та слабкі сторони системи ІК та прогалини у знаннях персоналу. Практичне значення: виявлені сильні та слабкі сторони системи ІК та знань персоналу дозволяють цілеспрямовано вдосконалювати локальні програми ІК та навчальні програми для медичних працівників. Результати дослідження надають об'єктивні дані для прийняття управлінських рішень щодо розподілу ресурсів, впровадження нових технологій та оптимізації кадрової політики з метою зниження ризику ВЛІ та підвищення безпеки пацієнтів. Застосування інструментів ВООЗ сприяє впровадженню кращих світових практик у сфері ІК. Отримані результати мають прямий вплив на практичну діяльність закладів охорони здоров'я, сприяючи підвищенню якості та безпеки медичної допомоги.