Особливості роботи медичної сестри у відділенні інфекційного контролю

Abstract

У роботі проаналізували структуру інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, резистентність виділених ізолятів бактерій до антимікробних препаратів у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» протягом 2023-2024 років, а також основні показники роботи медичної сестри відділу інфекційного контролю щодо виявлення та запобігання зазначених інфекційних хвороб, вказали недоліки і запропонували шляхи для їх усунення. Об’єкт дослідження – інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, ізоляти бактерій, антимікробні препарати, гігієна рук, медичні сестри, лікарі. Шляхом аналізу наукової літератури показано, що інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, є глобальним тягарем для охорони здоров’я з частими численними негативними наслідками, які загрожують здоров’ю і навіть життю пацієнтів, зумовлюючи значну захворюваність і смертність. За даними зарубіжних науковців, тільки в лікувальних закладах Європи щороку трапляється до 2,6 млн випадків інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, які спричинюють понад 91 000 смертей. У США щорічна захворюваність на інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги, становить приблизно 1,7 млн випадків, з яких 99 000 мають смертельні наслідки. У країнах з низьким і середнім рівнем доходу ризик виникнення цих інфекційних хвороб ще вищий і складає в середньому 15 %, причому найпоширенішими є інфекції області хірургічного втручання. Інфікування інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги, відбувається через руки шляхом прямого контакту, який може включати передачу збудників від пацієнтів до пацієнтів, від пацієнтів до медичних працівників і від медичних працівників до пацієнтів. Здебільшого з руками медичних працівників пов’язана передача мікроорганізмів від джерел (пацієнтів, медичних працівників чи об’єктів довкілля) до інших пацієнтів. Всесвітня організація охорони здоров’я описала гігієну рук як єдиний беззаперечний найефективніший засіб контролю інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Гігієна рук, безсумнівно, є наріжним каменем ефективної профілактики та контролю інфекцій, найважливішим заходом для уникнення передачі патогенних мікроорганізмів і запобігання внутрішньолікарняним інфекціям. Виникненню значної кількості зазначених інфекцій можна запобігти, виконуючи правильну гігієну рук у відповідний час. Незважаючи на численні докази, що підтверджують виняткову роль гігієни рук у зниженні захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції, низкою досліджень встановлено, що дотримання практик гігієни рук не завжди належним чином визнається медичними працівниками, а рівень дотримання правил часто залишається низьким. У процесі дослідження встановлено, що у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України» протягом 2023-2024 років кількість ІПНМД збільшилась на 31,8 %, в основному, це відбулося за рахунок покращання діагностичної роботи і збільшення обʼєму інвазивних лікувальних процедур. Реєстрували переважно інфекції області хірургічного втручання та катетер-асоційовані інфекції кровотоку. Водночас число катетер-асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів зменшилося втричі. При локальному мікробіологічному моніторингу в лікувальному закладі виявлено 9 видів резистентних до антибактерійних препаратів штамів бактерій, суттєво переважали S. aureus, K. pneumoniae та E. coli. Протягом 2023-2024 років дещо збільшилася частота висіву Acinetobacter spp., K. pneumoniae та S. aureus, водночас відрадно відзначити зменшення виявлення штамів P. aeruginosa, E. faecalis, E. coli, Salmonella spp., E. faecium. За період спостереження встановлено зростання частоти виявлення резистентних до антимікробних препаратів ізолятів бактерій Acinetobacter spp., E. faecalis, S. aureus і Salmonella spp., водночас відзначено зменшення частоти виcіву резистентних штамів P. aeruginosa, K. pneumoniae, E. coli та E. faecium. Найвищий індекс резистентності ізолятів бактерій до антимікробних препаратів відзначено в Acinetobacter spp., збільшення цього показника виявлено в Acinetobacter spp., K. pneumoniae, E. faecalis, E. coli, S. aureus і S. pneumoniae. Водночас зменшення індексу резистентності спостерігали серед ізолятів P. aeruginosa, Salmonella spp., E. faecium. У 2024 році у лікувальному закладі почали суттєво частіше застосовувати антимікробні препарати групи аміноглікозидів (здебільшого гентаміцин) і лінкозамідів (лінкоміцин, кліндаміцин), натомість рідше ‒ пеніцилінів, цефалоспоринів І-ІV покоління, макролідів і фторхінолонів, що зумовлено розвитком резистентності патогенів до останніх лікарських засобів. Також суттєво зменшилася тривалість курсу терапії антимікробних препаратів групи карбапенемів і лінкозамідів. У терапевтичному, хірургічному відділеннях і відділенні анестезіології та інтенсивної терапії медичні сестри краще дотримуються гігієни рук ніж лікарі. У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії найвищі показники дотримання гігієни рук обома групами медичного персоналу порівняно з іншими відділеннями, у терапевтичному ‒ найнижчі. Викликає занепокоєння відсутність даних щодо гігієни рук після контакту з об’єктами зовнішнього середовища в усіх категорій медичного персоналу в усіх відділеннях. Рекомендовано посилити роз’яснювальну роботу щодо необхідності дотримання гігієни рук лікарями та медичними сестрами в усіх відділеннях, особливо після контакту з об’єктами зовнішнього середовища. У подальшому систематично проводити тренінги та моніторинг дотримання правил гігієни рук різними категоріями медичного персоналу в усіх відділеннях лікувального закладу, аналізувати причини можливих виявлених недоліків і розробляти нові стратегії, що сприятиме суттєвому зменшенню в лікувальному закладі інфекцій, які повʼязані з наданням медичної допомоги пацієнтам.