Організація роботи медсестри у кардіохуріргічному відділенні

Abstract

Кваліфікаційна робота ґрунтується на комплексному дослідженні організації роботи медичних сестер у кардіохірургічному відділенні, аналізі їхніх професійних компетенцій та навантаження, а також оцінці ефективності сучасних методів догляду за пацієнтами в умовах високотехнологічного медичного середовища. В дослідженні розглянуто основні аспекти передопераційного, інтраопераційного та післяопераційного догляду, їхній вплив на результати лікування та реабілітацію пацієнтів. Дослідження проведено із застосуванням анкетування, статистичного аналізу та порівняльного методу. В опитуванні взяли участь медичні сестри кардіохірургічного відділення лікарні надкластерного типу. Статистичний аналіз проведено за допомогою програмного пакету STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), що дозволило оцінити ключові показники щодо рівня підготовки, професійного досвіду та ефективності організації роботи медсестринського персоналу. Моніторинг стану пацієнта (98,6%) та профілактика ускладнень (98,9%) визначені як найбільш пріоритетні напрями сестринської діяльності. Контроль болю має нижчий показник (87,3%), що пов’язано з необхідністю індивідуального підходу до знеболення. Комунікація з пацієнтами оцінена найнижче (75,4%), оскільки основний фокус медичних сестер зосереджений на клінічних маніпуляціях. Кореляційний аналіз показав, що досвідчені медичні сестри більше уваги приділяють моніторингу (r = +0,41) та профілактиці ускладнень (r = +0,44), тоді як зв’язок між стажем і комунікацією виявився слабко негативним (r = -0,22).

На базі обласної лікарні надкластерного типу проаналізовано навантаження на медичних сестер двох блоків відділення: реанімаційного (А) та інтенсивної терапії (В). Встановлено, що блок А має 8 ліжкомісць та забезпечується 4 медичними сестрами, а блок В – 26 ліжкомісць із 2 медсестрами, що створює дисбаланс у навантаженні. Співвідношення пацієнтів на одну медсестру: 2:1 у блоці А та 13:1 у блоці В. Середній час перебування пацієнтів у відділенні: 3 дні (блок А), 5 днів (блок В). Частота складних маніпуляцій значно вища у блоці А (60%) порівняно з блоком В (16,5%). Середній час виконання процедур також відрізняється: 7,5 хв у блоці А та 12,5 хв у блоці В. Контакт із кров’ю на одну медичну сестру в середньому становить 4 рази/день у блоці А та 1 раз/день у блоці В, що підвищує ризики інфекцій та потребує дотримання суворих санітарних норм. Впровадження медсестер розширеної практики (APN) є важливим напрямком удосконалення медсестринської діяльності, що підтверджується міжнародними дослідженнями. У розвинених країнах, таких як США, Велика Британія та Швеція, вони виконують широкий спектр функцій, включаючи діагностику, лікування та моніторинг хронічних захворювань, що знижує навантаження на лікарів та підвищує доступність медичної допомоги. Відповідно до міжнародних стандартів, залучення медичних сестер до прийняття клінічних рішень покращує результати лікування та рівень задоволеності пацієнтів, особливо в умовах дефіциту лікарських кадрів [1]. В Україні така практика може суттєво оптимізувати роботу кардіохірургічних відділень, підвищити якість післяопераційного догляду та сприяти ефективному використанню ресурсів. Результати дослідження свідчать про необхідність розширення повноважень медичних сестер, впровадження цифрових технологій для моніторингу стану пацієнтів. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню ефективності медичної допомоги, зниженню навантаження на персонал та покращенню реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручань