Формування професійної компетентності медичної сестри, при наданні допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, на первинні ланці.

Abstract

Сучасні наукові підходи до професіоналізму акцентують увагу на тому, що забезпечення високої якості медичних послуг є як моральним так і професійним обов’язком усіх медичних працівників, зокрема медичних сестер. Відтак вони мають демонструвати відмінні професійні компетентності, відкритість у спілкуванні з пацієнтами та постійно вдосконалювати якість надання медичних послуг. Професійна компетентність виконує ключову роль у процесі медсестринських послуг, що забезпечує підтримку встановлених професійних стандартів. У наукові літературі компетентність медичних сестер розглядається на сам перед у контексті забезпечення безпеки потреб та підвищення якості надання медичної допомоги. Кваліфікаційна робота ґрунтується на ретроспективному досліджені, аналізу та узагальнення розвитку професійної компетентності при надані медичної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST на первинні ланці. Аналізу можливостей подальшого удосконалення професійних компетентностей медичних сестер. У контексті євроінтеграційних процесів, що тривають в Україні, а також реформи в галузі охорони здоров’я, тісно пов’язані з впливом повномасштабного вторгнення, стратегічним завданням системи охорони здоров’я стало забезпечення надання високоякісної медичної допомоги населенню. Реалізація цього завдання нерозривно пов’язана з професійною підготовкою висококваліфікованих фахівців медичної справи, що забезпечує максимальне розкриття їхнього потенціалу та індивідуальних здібностей. У зв’язку з цим особливого значення набуває компетентнісний підхід, який інтегрує освітній процес і його рефлексивне осмислення, сприяючи всебічному розвитку професійних якостей майбутніх медичних сестер. У сучасному світі існують Шкали компетентності дій медичних сестер у надзвичайних ситуаціях. На сьогоднішній день у вітчизняні літературі не має опублікованих праць та досліджень які дозволяли оцінити рівень професійної компетентності сестер, які надають невідкладну допомогу на первинні ланці, автономно. Комплексний аналіз наукових джерел, присвячених вивченню процесу формування професійної компетентності, засвідчує, що деякі дослідники розглядають її як багаторівневу структуру, яка включає п’ять основних компонентів. До них належать психологічні особливості особистості, що характеризують працездатність і стійкість до стресових факторів; соціальні характеристики, які відображають статус людини в професійному та суспільному середовищі; культурного розвитку що впливає на світоглядні орієнтири й етичні норми рівня поведінки; мовна компетентність, необхідна для ефективної комунікації та взаємодія у професійній діяльності; а також прагматичні аспекти, які охоплюють здатність до адаптації, рішень і застосування отриманих знань у реальних умовах професійної діяльності. Актуальні та прогнозовані виклики, зокрема старіння населення, зростання поширеності хронічної захворюваності і мультизахворюваності, посиленого ставлення до здорового способу життя та профілактичних заходів, поставлені акценти на надання допомоги на рівні первинної ланки, спонукають розробляти нові моделі забезпечення медичних послуг. Автономія медичної сестри на первинні ланці сприяє розширенню кадрового потенціалу та збільшення об’єму надання медичних послуг для населення. Проведення огляду пацієнтів, виписування рецептів, направлень на лабораторні обстеження, встановлення медсестринського діагнозу та призначення відповідного лікування, надання невідкладної допомоги в разі необхідності вагомо розширює повноваження медичної сестри. У всьому світі серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті, причому половина випадків пов’язана з ішемічною хворобою серця [1] . Гострий коронарний синдром (ГКС), серйозне серцево - судинне захворювання, яке може мати різні наслідки для здоров’я та прогноз в залежності від швидкості діагностики та якості лікування. ГКС - тип серцево - судинного захворювання, яке може виникнути в наслідок раптового зниження кровотоку через коронарні артерії, що постачають різні ділянки міокарда. Цей стан охоплює гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, гострий інфаркт міокарда без підйомом сегмента ST, і нестабільну стенокардію. Він є причиною приблизно одного мільйона смертей щороку в усьому світі [2] ] і поширеність ГКС зростає в країнах із низьким і середнім рівнем доходу [3] Своєчасне та ефективне втручання протягом «золотої години» - критичних перших 90 хвилин між візитом до лікаря та кардіологічної лабораторії (балону коронарної артерії) має вирішальне значення для початку життєво необхідного лікування та зниження смертності при гострому коронарному синдромі. Важливо уникати будь яких затримок у постановці діагнозу, який включає диференційну діагностику з іншими причинами розвитку больового синдрому, таких як нейрогенний біль, біль у грудні клітці на фоні психо - емоційного перезбудження. Дванадцяти канальне ЕКГ з інтерпретацією та вимірюванням тропоніну в сироватці крові є золотим стандартом, щоб вчасно забезпечити відповідне лікування. Окрім того медичні сестри повинні бути ознайомлені з характерними ознаками змін очікуваних на електрокардіограмі при ГКС, щоб мати можливість розпочати негайне лікування з урахуванням особливостей пацієнта та показань чи протипоказань до медикаментозних середників, які використовуються згідно протоколу лікування ГКС з підйомом сегмента ST. Медичні сестри відіграють ключову роль в оцінці стану пацієнта, так як супроводжують його протягом всього періоду перебування на етапі первинної ланки отримання медичних послуг, і тому часто є першими, кому вдається діагностувати ГКС. Догляд за пацієнтам з ГКС вимагає цілеспрямованої оцінки та втручань, на основі клінічних суджень для можливості прийняття рішення щодо подальшого маршруту пацієнта. Для аналізу компетентностей медичних сестер при наданні допомоги пацієнтам на первинні ланці, з ГКС з підйомом сегмента ST, було проаналізовано 58 анкет медичних сестер. Анкетування охоплювало ключові аспекти клінічного мислення, здатності до інтерпретації ЕКГ, розуміння фармакотерапії ГКС, а також алгоритмів дій у невідкладних станах . Результати дослідження засвідчили низьку частку правильних відповідей на запитання, що стосується розпізнавання симптомів заднього інфаркту міокарда, зниженням сегмента ST у дзеркальних відведеннях, вибором медикаментозної тактики (аспірин, морфін, клопідогрель) та прийняття рішень у межах своєї професійної відповідальності. Значна частина респондентів обрали пасивно - рефлексивні дії (виклик лікаря, передача пацієнта кардіологу) або не клінічно доцільний варіант(парацетамол, відсутність необхідної допомоги), що свідчить про нестачу практично - орієнтованої підготовки. Аналітичні дані отриманні в межах дослідження, лягли основу рекомендацій щодо впровадження симуляційного навчання, оновлення освітніх модулів для медичних сестер, а також необхідність формування алгоритмів при прийнятті рішень на первинному рівні допомоги пацієнтам з ГКС. Одержаний цифровий матеріал опрацьовували з використанням програмного пакету STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), серійний номер диска BXXR303F737429FA-8. Використовували варіаційний та альтернативний аналіз. При варіаційному аналізі розраховували середнє арифметичне (M), середньоквадратичне відхилення та похибку середньої арифметичної (m). При альтернативному аналізі встановлювали частоту ознаки у відсотках (M) та її середню похибку (m). Вірогідність відмінностей оцінювали за параметричним критерієм Стьюдента для рівня значущості р0,05 Результати дослідження свідчать про потребу у поглибленні практичної підготовки медичних сестер первинної ланки у сфері розпізнавання та надання допомоги пацієнтам з ГКС з елевацією сегмента ST. Недостатній рівень клінічних впевненості, помилки в інтерпретації ЕКГ та виборі першочергових дій підтверджують необхідність впровадження сучасних освітніх стратегій, зокрема симуляційного навчання та між професійних тренінгів, з метою формування ефективної, автономної та компетентної сестринської практики.