ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ ТА КОМОРБІДНИХ СТАНІВ НА КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА ПРОГНОЗ ПРИ ХРОНІЧНОМУ КОРОНАРНОМУ СИНДРОМІ

Abstract

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають перше місце у структурі смертності чоловічого та жіночого населення, зокрема: 55 % жінок у Європі помирають від ССЗ, з них 23 % від ішемічної хвороби серця (ІХС) . ІХС є основною причиною смертності серед дорослого населення не лише в Україні, а й у цілому світі. Згідно визначення Європейського кардіологічного товариства це патологічний процес, який супроводжується формуванням обструктивного чи необструктивного атеросклерозу вінцевих артерій. Вплив на перебіг патології здійснюється шляхом корекції способу життя, застосування фармакологічних методів терапії та інвазивних втручань, спрямованих на стабілізацію захворювання або його регресію. Для ІХС може бути характерний тривалий стабільний період, що має назву хронічного коронарного синдрому (ХКС), а у разі гострого атеротромботичного ускладнення внаслідок розриву бляшки розвивається гострий коронарний синдром (ГКС). Серед чоловіків 43 % у структурі загальної смертності припадає на ССЗ, з них 21 % – на ІХС. Це означає, що у Європі від ІХС серця кожних 6 хвилин помирає одна жінка. Ця статистика ставить під сумнів загальноприйняте уявлення про те, що ІХС здебільшого “чоловіче” захворювання. За даними Американського коледжу кардіології, жінки після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) помирають в 1,5 раза частіше ніж чоловіки. Розуміння гендерних відмінностей та впливу коморбідних станів на клінічні прояви та прогноз ХКС може сприяти вдосконаленню стратегій діагностики, лікування та профілактики, а також забезпечити більш цілісний підхід до управління станом пацієнтів. У сучасному світі значно зросла увага до гендерної медицини, яка вивчає вплив гендерних факторів на розвиток, перебіг та лікування різних захворювань. Врахування гендерних аспектів у медичній практиці дозволяє підвищити ефективність діагностики та лікування, а також забезпечити індивідуалізований підхід до кожного пацієнта. Хронічний коронарний синдром (ХКС) не є винятком, оскільки статеві відмінності можуть впливати на симптоматику, реакцію на лікування та загальний прогноз захворювання. Окрім гендерних аспектів, важливим чинником, що впливає на перебіг ХКС, є наявність коморбідних станів. Смертність часто ускладнює діагностику та лікування, збільшуючи ризик ускладнень та погіршення прогнозу захворювання. Розуміння цих взаємозв'язків є ключовим для розробки ефективних стратегій управління пацієнтами з ХКС, забезпечення кращих клінічних результатів та підвищення якості життя пацієнтів. Мета дослідження: встановити ґендерні особливості клінічної презентації хронічного коронарного синдрому та провести комплексний аналіз факторів ризику і коморбідних станів та дослідити їхній вплив залежно від статі пацієнта та наявності інших хронічних захворювань. Об'єктом дослідження стали пацієнти з ХКС, які були розділені на групи за статтю та наявністю коморбідних станів. Було використано комплекс методів дослідження, що охоплює статистичний аналіз медичних записів, анкетування пацієнтів для вивчення якості життя та глибинні інтерв'ю з медичними фахівцями для визначення особливостей діагностичного та лікувального процесу в залежності від гендеру пацієнта та наявності коморбідності. Для досягнення поставленої мети ми використали кількісний метод дослідження, заснований на анкетуванні пацієнтів з діагностованим ХКС. Опитування допомогло зібрати дані про клінічні прояви захворювання, оцінку самопочуття та якість життя пацієнтів, а також інформацію про наявні коморбідні стани. Аналіз отриманих даних дав змогу виявити залежності між гендерними особливостями пацієнтів, їхнім здоров'ям та перебігом ХКС. Завданнями дослідження були: оцінка гендерних відмінностей у проявах та перебігу ХКС; аналіз впливу коморбідних станів на ефективність лікування і прогноз захворювання; ідентифікація особливостей діагностики, лікування та профілактики ХКС, що базуються на гендерні особливості та коморбідні стани; розробка рекомендацій для поліпшення підходів до управління ХКС, що враховують виявлені особливості. Клінічна презентація ХКС у чоловіків та жінок суттєво відрізняється. Жінки з ХКС частіше ніж чоловіки не відчувають болю за грудиною, натомість, скаржаться на нудоту, блювання, виражену слабкість та посилене серцебиття (40 % vs. 6.5 %, р<.0001). У пацієнтів жіночої статі спостерігається негативна тенденція щодо запізнілих звернень за медичною допомогою. Було показано, що клінічний профіль пацієнтів жіночої статі з ХКС є більш обтяженим, порівняно з пацієнтами чоловічої статі. Середній вік жінок у досліджуваній когорті на 10 років (56,5 ±23,5 vs. 67,3 ± 19,5, р<0.001) перевищує вік чоловіків, жінки також мали більше супутніх захворювань. Коморбідний профіль пацієнтів з ХКС у цій когорті був різним, в залежності від статі. Жінки частіше ніж чоловіки хворіли на цереброваскулярні захворювання, захворювання сполучної тканини та захворювання щитоподібної залози. Чоловіки частіше страждали на пептичну виразку. Пацієнти жіночої статі рідше отримують інвазивну діагностику (коронароангіографію) та лікування ХКС (ПКВ, АКШ). Натомість, їх частіше лікують консервативно. Лише 37 % жінок були скеровані на коронарографію, порівняно з 53 % чоловіків (р=0.02). Пацієнтки - жінки мали більший рівень тривожності, стресу та втоми, що може сприяти підвищенню ризику серцево-судинних захворювань у порівнянні з чоловіками (p <0.005). Отримані результати дослідження мають значну теоретичну і практичну цінність, оскільки вони сприяють покращенню підходів до профілактики, діагностики та лікування хронічного коронарного синдрому з урахуванням гендерних особливостей та коморбідності Дослідження вносить значний внесок у розробку рекомендацій щодо оптимізації лікування та профілактики хронічного коронарного синдрому з урахуванням гендерних відмінностей та коморбідних станів, відкриваючи нові перспективи для подальших клінічних досліджень у цій галузі.