Троакарні грижі передньо-бокової черевної стінки після лапароскопічних оперативних втручань при захворюваннях органів черевної порожнини

Abstract

Дисертаційна робота містить результати визначення основних анатомічних локальних та загальних предикторів ризику розвитку троакарної грижі після лапароскопічної операції, оцінки впливу мезенхімальних стовбурових клітин на процес ренегенарації в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту в експерименті, а також оцінки прогнозування ризику виникнення троакарної грижі за допомогою багатофакторної моделі регресійного аналізу. Експериментально розроблено модифікований спосіб лікування м’язово-апоневротичних дефектів передньої черевної стінки. Пластику дефекту виконано 4-ма способами: закриття власними тканинами, закриття власними тканинами у поєднанні з ін’єкціями стовбурових клітин, закриття сітчастим трансплантантом, закриття сітчастим трансплантантом у поєднанні з ін’єкціями мезенхімальних стовбурових клітин. Розпрацьована математична модель прогнозування ризику розвитку троакарних гриж після лапароскопічних оперативних втручань. Науково підтверджено за допомогою багатофакторної регресійної моделі набір найбільш значущих локальних та загальних детермінантів, які впливають на ризик розвитку троакарних гриж після лапароскопічних оперативних втручань, до них увійшли: післяопераційні ускладнення після виконання лапароскопічної операції, індекс маси тіла, дисплазія сполучної тканини, планова/ургентна лапароскопічна операція, повторні оперативні втручання в анамнезі, доступ, який використовували для накладання пневмоперитонеуму. Доповнено наукові дані щодо впливу мезенхімальних стовбурових клітин на процеси регенерації у ділянці пошкодження цілісності тканин. За допомогою морфологічного та морфометричного дослідження підтверджено, що відбувається істотно більше посилення регенерації тканин в ділянці пластики м’язово-апоневротичного дефекту.