Науковий репозитарій Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
    • українська
    • English
  • українська 
    • українська
    • English
  • Ввійти
Перегляд матеріалів 
  •   Головна сторінка DSpace
  • Архів спеціалізованих вчених рад
  • Спеціалізована вчена рада Д 58.601.01
  • Дисертації
  • Перегляд матеріалів
  •   Головна сторінка DSpace
  • Архів спеціалізованих вчених рад
  • Спеціалізована вчена рада Д 58.601.01
  • Дисертації
  • Перегляд матеріалів
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.

Хірургічна тактика при оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій та термінального відділу аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок

Thumbnail
Переглянути
Дисертація (2.264Mb)
Дата
2005
Автор
Шкробот, Леонід Володимирович
Метадані
Показати повний опис матеріалу
Короткий опис(реферат)
Дисертація присвячена актуальним проблемам лікування поєднаних оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних артерій, термінального відділу аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Вивчено частоту і локалізацію атеросклеротичного стенотично-оклюзійного процесу у пацієнтів із поєднаними оклюзіями, встановлена залежність судинно-мозкової недостатності від сумарної оклюзії артерій шиї та оклюзії термінальної частини черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок, встановлено кореляційний взаємозвязок між центральною гемодинамікою і гемодинамікою екстракраніальних артерій, її відповідність змінам в умовах післяопераційної трансформації. Розроблена і застосована в практичній діяльності диференційована хірургічна тактика почерговості та об'єму виконання операцій при поєднаній оклюзії екстракраніальних артерій та термінального відділу черевної аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок заснована на врахуванні трансформації центральної гемодинаміки в післяопераційному періоді. При зміні типу ЦГ із гіпер- або еукінетичного типу у відповідно еу- або гіпокінетичний в першу чергу необхідно оперувати оклюзію екстракраніальних артерій, і лише другим етапом, через 2-3 тижні, проводити реконструкцію оарто-клубово-стегнового сегмента. Такої ж тактики слід дотримуватись у пацієнтів з незмінним до і після операції гіпокінетичним типом. Показники центральної гемодинаміки після реваскуляризації термінального відділу черевної аорти, значно нижчі за доопераційні, що вимагає на першому етапі проводити реконструкцію екстракраніальних судин. В інших випадках можна не дотримуватись даної тактики, не виключається можливість одночасної реконструкції на обох артеріальних басейнах. Підсумовуючи отримані результати хірургічного лікування поєднаної атеросклеротичної оклюзії у вказаних артеріальних басейнах, слід констатувати, що в поопераційному періоді, не було діагностовано жодного випадку розвитку ішемічних розладів мозкового кровообігу, пов’язаних із вибраними тактичними підходами першочерговості реконструкції одного із артеріальних басейнів.
URI
https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17354
Колекції
  • Дисертації [165]

DSpace software copyright © 2002-2016  DuraSpace
Контакти | Зворотній зв'язок
Theme by 
Atmire NV
 

 

Перегляд

Всі матеріалиФонди та колекціїЗа датою публикаціїАвториЗаголовкиТемиКолекціяЗа датою публикаціїАвториЗаголовкиТеми

Мій профіль

ВвійтиЗареєструватися

DSpace software copyright © 2002-2016  DuraSpace
Контакти | Зворотній зв'язок
Theme by 
Atmire NV