ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ, НЕДОСТАТНОСТІ ВІТАМІНУ D І СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ЧОЛОВІКІВ З ГІПОТИРЕОЗОМ

Abstract

У дисертації наведено нове вирішення актуального завдання внутрішньої медицини – встановлення взаємозв’язків андрогенного дефіциту, недостатності вітаміну D і структурно-функціонального стану кісткової тканини у чоловіків з гіпотиреозом із розробкою нової концепції комплексної профілактики дефіциту вітаміну D, андрогенного дефіциту та зниження ризику порушень мінеральної щільності кісткової тканини. На початковому етапі під спостереженням перебувало 45 чоловіків з первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років, а також 25 практично здорових чоловіків, які сформували контрольну групу. Для характеристики андрогенного статусу у пацієнтів оцінювали функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи. У крові імуноферментним методом визначали концентрацію фолікулостимулюючого гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону. Також визначали вміст гормонів: загального тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Для вивчення взаємозв’язку гіпотиреозу та андрогенного дефіциту у чоловіків в різні періоди зрілого віку під спостереженням перебувало 60 чоловіків з первинним гіпотиреозом віком від 21 до 60 років. Обстежених чоловіків розділили на дві групи відповідно до вікової періодизації онтогенезу людини – група першого періоду зрілого віку (від 21 до 35 років) і група другого періоду зрілого віку (від 36 до 60 років). Контрольні групи практично здорових осіб сформували чоловіки відповідного віку (по 25осіб віком від 21 до 35 років і від 36 до 60 років). Аналіз стану еректильної функції у 60 чоловіків із гіпотиреозом проводили з використанням опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції – 15» (МІЕФ-15). На підставі проведеного комплексного обстеження чоловіків, хворих на гіпотиреоз, визначено частоту андрогенного дефіциту та встановлено взаємозв’язок андрогенного дефіциту, недостатності вітаміну D і структурно-функціонального стану кісткової тканини. Вперше в Україні встановлено, що еректильна дисфункція достовірно частіше трапляється в пацієнтів із гіпотиреозом (72,0 %), ніж у чоловіків із контрольної групи. Вперше здійснено оцінку інтегративних показників МІЕФ-15 у чоловіків із гіпотиреозом. Пріоритетними даними є обчислення інтегративних показників стану статевої функції в обстежених із гіпотиреозом, андрогенним дефіцитом та ожирінням або нормальною масою тіла. Встановлено, що найбільш виражений негативний вплив на показники мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гіпотиреоз має тривалість захворювання. Остеопороз у пацієнтів з більшою тривалістю захворювання спостерігається в 2,5 разу частіше, ніж в осіб з терміном хвороби 5-15 років. Отримані результати корелюють з тривалістю замісної терапії препаратами гормонів щитоподібної залози. Встановлено, що підвищена маса тіла у чоловіків з гіпотиреозом значно знижує ризик розвитку остеопорозу і остеопенії у таких хворих. Вперше продемонстровано ефективність призначення тестостерону ундекаонату для корекції андрогенного дефіциту у чоловіків, хворих на гіпотиреоз.