ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ, НЕДОСТАТНОСТІ ВІТАМІНУ D І СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ЧОЛОВІКІВ З ГІПОТИРЕОЗОМ
Abstract
У дисертації наведено нове вирішення актуального завдання внутрішньої медицини – встановлення взаємозв’язків
андрогенного дефіциту, недостатності вітаміну D і структурно-функціонального стану кісткової тканини у чоловіків з
гіпотиреозом із розробкою нової концепції комплексної профілактики дефіциту вітаміну D, андрогенного дефіциту та
зниження ризику порушень мінеральної щільності кісткової тканини. На початковому етапі під спостереженням
перебувало 45 чоловіків з первинним гіпотиреозом віком від 35 до 60 років, а також 25 практично здорових чоловіків, які
сформували контрольну групу. Для характеристики андрогенного статусу у пацієнтів оцінювали функціональний стан
гіпофізарно-гонадної системи. У крові імуноферментним методом визначали концентрацію фолікулостимулюючого
гормону, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тиреотропного гормону. Також визначали вміст гормонів: загального
тестостерону, глобуліну, що зв’язує статеві гормони. Для вивчення взаємозв’язку гіпотиреозу та андрогенного дефіциту у
чоловіків в різні періоди зрілого віку під спостереженням перебувало 60 чоловіків з первинним гіпотиреозом віком від 21
до 60 років. Обстежених чоловіків розділили на дві групи відповідно до вікової періодизації онтогенезу людини – група
першого періоду зрілого віку (від 21 до 35 років) і група другого періоду зрілого віку (від 36 до 60 років). Контрольні групи
практично здорових осіб сформували чоловіки відповідного віку (по 25осіб віком від 21 до 35 років і від 36 до 60 років).
Аналіз стану еректильної функції у 60 чоловіків із гіпотиреозом проводили з використанням опитувальника
«Міжнародний індекс еректильної функції – 15» (МІЕФ-15). На підставі проведеного комплексного обстеження чоловіків,
хворих на гіпотиреоз, визначено частоту андрогенного дефіциту та встановлено взаємозв’язок андрогенного дефіциту,
недостатності вітаміну D і структурно-функціонального стану кісткової тканини. Вперше в Україні встановлено, що
еректильна дисфункція достовірно частіше трапляється в пацієнтів із гіпотиреозом (72,0 %), ніж у чоловіків із контрольної
групи. Вперше здійснено оцінку інтегративних показників МІЕФ-15 у чоловіків із гіпотиреозом. Пріоритетними даними є
обчислення інтегративних показників стану статевої функції в обстежених із гіпотиреозом, андрогенним дефіцитом та
ожирінням або нормальною масою тіла. Встановлено, що найбільш виражений негативний вплив на показники
мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гіпотиреоз має тривалість захворювання. Остеопороз у пацієнтів з
більшою тривалістю захворювання спостерігається в 2,5 разу частіше, ніж в осіб з терміном хвороби 5-15 років. Отримані
результати корелюють з тривалістю замісної терапії препаратами гормонів щитоподібної залози. Встановлено, що
підвищена маса тіла у чоловіків з гіпотиреозом значно знижує ризик розвитку остеопорозу і остеопенії у таких хворих.
Вперше продемонстровано ефективність призначення тестостерону ундекаонату для корекції андрогенного дефіциту у
чоловіків, хворих на гіпотиреоз.