Show simple item record

GENETIC MARKERS OF TYPE 2 DIABETES

ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА;
ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ

dc.creatorMusiienko, V. A.
dc.creatorMarushchak, M. I.
dc.date2020-01-30
dc.date.accessioned2020-07-03T09:43:34Z
dc.date.available2020-07-03T09:43:34Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/10688
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4.10688
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16871
dc.descriptionIntroduction. Type 2 diabetes (T2D) is a global health problem due to rapid cultural and social change, aging of the population, increasing urbanization, changing nutrition, and reduced physical activity. Some risk factors can be controlled, such as diet and obesity, while others, such as sex, age, genetics, are beyond our control. Diabetes mellitus type 2 is believed to be a polygenic disorder that develops through a complex interaction between several genes and environmental factors. The first evidence of the role of genetic markers in the development of type 2 diabetes was twin studies in large families conducted in the second half of the XX century. The first candidate genes were identified for rare forms of diabetes (neonatal, mitochondrial CD, MODY). There are currently many genetic markers for T2D known, but the pathogenetic link between most of them remains to be confirmed. However, this is only a small fraction of the genetic component of the disease. The pace of research into the complex genetics of T2D has been impressive over the last decade. Currently, there are over 300 loci that are closely related to T2D. The most studied and those of considerable scientific interest are the KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO and TNF-alpha genes. It is worth noting that the role of genes in the pathogenesis of diabetes is ambiguous and needs further investigation. The aim of the study – to analyze current literary sources about genetic markers that are involved in the mechanisms of type 2 diabetes. Conclusions. Analysis of literature sources substantiates the relevance of the study of genetic factors in the pathogenesis of type 2 diabetes. Defining the role of gene polymorphism in the development and progression of type 2 diabetes will open the way for new approaches to the diagnosis, stratification, monitoring, prevention and treatment of this disease.en-US
dc.descriptionВступление. Сахарный диабет 2 типа (СД2) является глобальной проблемой здравоохранения в связи с быстрыми культурными и социальными изменениями, старением населения, усилением урбанизации, изменением питания, уменьшением физической активности. Некоторые факторы риска можно контролировать, например режим питания и ожирение, другие, такие, как пол, возраст, генетика, находятся вне нашего контроля. Считается, что сахарный диабет 2 типа является полигенным расстройством, которое развивается через сложное взаимодействие между несколькими генами и факторами окружающей среды. Первым доказательством роли генетических маркеров в развитии сахарного диабета 2 типа были исследования, проведенные во второй половине ХХ в. на близнецах в многодетных семьях. Первые гены-кандидаты обнаружено для редких форм сахарного диабета (неонатальный, митохондриальный СД, MODY). В настоящее время известно немало генетических маркеров СД2, однако патогенетическую связь большинства из них еще нужно подтвердить. Тем не менее это лишь незначительная часть генетической составляющей болезни. Темпы исследования сложной генетики СД2 в течение последнего десятилетия были впечатляющими. В настоящее время известно более 300 локусов, которые тесно связаны с СД2. Наиболее исследованными и такими, которые представляют весомый научный интерес, являются гены KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO и TNFα. Стоит отметить, что роль генов в патогенезе сахарного диабета не однозначна и требует дальнейшего исследования. Цель исследования – проанализировать современные литературные источники о генетических маркерах, которые участвуют в механизмах развития сахарного диабета 2 типа. Выводы. Анализ литературных источников обосновывает актуальность исследования генетических факторов в патогенезе сахарного диабета 2 типа. Определение роли полиморфизма генов в развитии и прогрессировании сахарного диабета 2 типа откроет путь для новых подходов к диагностике, стратификации, мониторингу, профилактике и лечению этого заболевания.ru-RU
dc.descriptionВступ. Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) є глобальною проблемою охорони здоров’я у зв’язку зі швидкими культурними та соціальними змінами, постарінням населення, посиленням урбанізації, зміною харчування, зменшенням фізичної активності. Деякі фактори ризику можна контролювати, наприклад режим харчування та ожиріння, інші, такі, як стать, вік, генетика, перебувають поза нашим контролем. Вважають, що цукровий діабет 2 типу є полігенним розладом, який розвивається через складну взаємодію між декількома генами та факторами навколишнього середовища. Першим доказом ролі генетичних маркерів у розвитку цукрового діабету 2 типу були дослідження, проведені в другій половині ХХ ст. на близнюках у багатодітних сім’ях. Перші гени-кандидати виявлено для рідкісних форм цукрового діабету (неонатальний, мітохондріальний ЦД, MODY). На даний час відомо чимало генетичних маркерів ЦД2, однак патогенетичний зв’язок більшості з них ще потрібно підтвердити. Проте це лише незначна частка генетичної складової хвороби. Темпи дослідження складної генетики ЦД2 протягом останнього десятиліття були вражаючими. На даний час відомо понад 300 локусів, які тісно пов’язані із ЦД2. Найбільш дослідженими і такими, що становлять вагомий науковий інтерес, є гени KCNJ11, TCF7L2, PPARG, IRS1, PON 1, SLC30A8, FTO та TNFα. Варто відзначити, що роль генів у патогенезі цукрового діабету не однозначна і потребує подальшого дослідження. Мета дослідження – проаналізувати сучасні літературні джерела про генетичні маркери, які беруть участь у механізмах розвитку цукрового діабету 2 типу. Висновки. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження генетичних факторів у патогенезі цукрового діабету 2 типу. Визначення ролі поліморфізму генів у розвитку і прогресуванні цукрового діабету 2 типу відкриє шлях для нових підходів до діагностики, стратифікації, моніторингу, профілактики та лікування цього захворювання.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/10688/10361
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 4 (2019); 184-191en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 4 (2019); 184-191ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 4 (2019); 184-191uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i4
dc.subjectgenetic markersen-US
dc.subjecttype 2 diabetesen-US
dc.subjectgene polymorphismen-US
dc.subjectгенетические маркерыru-RU
dc.subjectсахарный диабет 2 типаru-RU
dc.subjectполиморфизм геновru-RU
dc.subjectгенетичні маркериuk-UA
dc.subjectцукровий діабет 2 типуuk-UA
dc.subjectполіморфізм генівuk-UA
dc.titleGENETIC MARKERS OF TYPE 2 DIABETESen-US
dc.titleГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПАru-RU
dc.titleГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record