INFLUENCE OF RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER PARENCHYMA ON ITS BILE-FORMING FUNCTION
ВЛИЯНИЕ РЕЗЕКЦИИ РАЗЛИЧНЫХ ОБЪЕМОВ ПАРЕНХИМЫ ПЕЧЕНИ НА ЕЕ ЖЕЛЧЕОБРАЗУЮЩУЮ ФУНКЦИЮ;
ВПЛИВ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ НА ЇЇ ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ
| dc.creator | Hnatjuk, M. S. | |
| dc.creator | Monastyrska, N. Ya. | |
| dc.creator | Tatarchuk, L. V. | |
| dc.date | 2019-11-07 | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:43:32Z | |
| dc.date.available | 2020-07-03T09:43:32Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/10559 | |
| dc.identifier | 10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i3.10559 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16862 | |
| dc.description | Introduction. Liver resection is widely performed in clinics today. Removal of large amounts of liver leads to various postresection complications and to changes of bile formation. The aim of the study – to learn the peculiarities of bile-forming function of liver in resection of various volumes of its parenchyma. Research Methods. The research was conducted on 45 male lab rats, which were divided into 3 groups. Group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats after resection of 31.5 % of liver parenchyma, group 3 – 15 animals after removal of 58.1 % of the volume of liver. In 1 month after the beginning of the experiment under thiopental anesthesia, the common bile duct was catheterised and the bile was taken for 1 hour. Intensity of bile secretion was calculated, concentration of bile acids: taurocholic, glycocholic, cholic, chenodeoxycholic + deoxycholic, content of phospholipids, free fatty acids, triglycerides and proteins were determined. Euthanasia of experimental animals was carried out via bloodletting under thiopental anesthesia in a month from the beginning of the experiment. Histologic micronutrients of the liver were studied light-optically. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. Resection of 58.1 % of liver parenchyma led to postresection portal hypertension, which is characterized by enlargement of the hepatic portal vein, plethora with dilatation of mesentery veins, venous vessels of the small and large intestines, ascites, splenomegaly. The intensity of bile secretion decreased by 28.9 % compared to the control, the concentration of taurocholic acid decreased by 21.5 %, glycocholic – by 15.56 %, cholic – by 18.6 %, and chenodeoxycholic+deoxycholic – by 16.2 %, the concentration of phospholipids decreased by 11.0 %, free fatty acids – by 10.4 %, triglycerides – by 19.8 %, and proteins – by 8.02 %. Light-optically there was a plethora of venous vessels, areas of hepatocytes hypertrophy and dystrophy, the appearance of lymphoid-hystiocytic infiltrates and increased stromal structures in micropreparations of the liver in group 3. Conclusion. Resection of the left and right lateral lobes of liver leads to postresaction portal hypertension and changes in bile formation and bile excretion, which is characterized by a decrease in the intensity of bile secretion, decrease in the amount of bile acids, phospholipids, free fatty acids, triglycerides and proteins. | en-US |
| dc.description | Вступление. На сегодня в клиниках широко выполняют резекцию печени. Удаление больших ее объемов приводит к развитию различных пострезекционных осложнений и изменениям желчеобразования. Цель исследования – изучить особенности желчеобразующей функции печени при резекции различных объемов ее паренхимы. Методы исследования. Исследование проведено на 45 лабораторных половозрелых белых крысах-самцах, которых разделили на 3 группы: 1-я насчитывала 15 интактных животных; 2-я – 15 крыс после резекции 31,5 % паренхимы печени; 3-я – 15 животных, у которых было удалено 58,1 % объема печени. Через месяц после начала опыта в условиях тиопенталового наркоза катетеризировали общий желчный проток и проводили забор желчи в течение 1 ч. При этом рассчитывали интенсивность секреции желчи, в которой определяли концентрацию желчных кислот: таурохолевой, гликохолевой, холевой, хенодезоксихолевой+дезоксихолевой, содержание фосфолипидов, свободных жирных кислот, триацилглицеролов и протеинов. Эвтаназию животных осуществляли путем кровопускания в условиях тиопенталового наркоза через месяц от начала эксперимента. Гистологические микропрепараты печени исследовали светооптически. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Резекция 58,1 % паренхимы печени приводила к пострезекционной портальной гипертензии, которая характеризовалась расширением воротной печеночной вены, полнокровием с дилатацией брыжеечных вен, венозного русла тонкой и толстой кишок, асцитом, спленомегалией. Интенсивность секреции желчи в исследуемых условиях эксперимента снизилась на 28,9 % по сравнению с контролем, концентрация таурохолевой кислоты – на 21,5 %, гликохолевой – на 15,56 %, холевой – на 18,6 %, а хенодезоксихолевой+дезоксихолевой – на 16,2 %, концентрация фосфолипидов – на 11,0 %, свободных жирных кислот – на 10,4 %, триацилглицеролов – на 19,8 %, протеинов – на 8,02 %. Светооптически в микропрепаратах печени животных 3-й группы наблюдения отмечали полнокровие венозных сосудов, очаги гипертрофии, дистрофии гепатоцитов, появление лимфоидно-гистиоцитарных инфильтратов и увеличение стромальных структур. Вывод. Резекция левой и правой боковых долей печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и изменениям желчеобразования и желчевыделения, что характеризуется снижением интенсивности секреции желчи, концентрации желчных кислот, фосфолипидов, свободных жирных кислот, триацилглицеролов и протеинов. | ru-RU |
| dc.description | Вступ. На сьогодні в клініках широко виконують резекцію печінки. Видалення великих її об’ємів призводить до розвитку різних пострезекційних ускладнень та змін жовчоутворення. Мета дослідження – вивчити особливості жовчоутворювальної функції печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів після резекції 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, у яких було видалено 58,1 % об’єму печінки. Через місяць від початку досліду за умов тіопенталового наркозу катетеризували спільну жовчну протоку і проводили забір жовчі протягом 1 год. При цьому розраховували інтенсивність секреції жовчі, в якій визначали концентрацію жовчних кислот: таурохолевої, глікохолевої, холевої, хенодезоксихолевої+дезоксихолевої, вміст фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів і протеїнів. Евтаназію тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Гістологічні мікропрепарати печінки досліджували світлооптично. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводила до пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням ворітної печінкової вени, повнокров’ям з дилатацією брижових вен, венозного русла тонкої і товстої кишок, асцитом, спленомегалією. Інтенсивність секреції жовчі за досліджуваних умов експерименту знизилася на 28,9 % порівняно з контролем, концентрація таурохолевої кислоти – на 21,5 %, глікохолевої – на 15,56 %, холевої – на 18,6 %, а хенодезоксихолевої+дезоксихолевої – на 16,2 %, концентрація фосфоліпідів – на 11,0 %, вільних жирних кислот – на 10,4 %, триацилгліцеролів – на 19,8 %, протеїнів – на 8,02 %. Світлооптично в мікропрепаратах печінки тварин 3-ї групи спостереження відмічали повнокров’я венозних судин, осередки гіпертрофії, дистрофії гепатоцитів, появу лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та збільшення стромальних структур. Висновок. Резекція лівої і правої бокових часток печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та змін жовчоутворення і жовчовиділення, що характеризується зниженням інтенсивності секреції жовчі, концентрації жовчних кислот, фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів та протеїнів. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil National Medical University | en-US |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/10559/10037 | |
| dc.source | Medical and Clinical Chemistry; No. 3 (2019); 53-57 | en-US |
| dc.source | Медицинская и клиническая химия; № 3 (2019); 53-57 | ru-RU |
| dc.source | Медична та клінічна хімія; № 3 (2019); 53-57 | uk-UA |
| dc.source | 2414-9934 | |
| dc.source | 2410-681X | |
| dc.source | 10.11603/mcch.2410-681X.2019.v.i3 | |
| dc.subject | liver resection | en-US |
| dc.subject | bile formation | en-US |
| dc.subject | bile excretion | en-US |
| dc.subject | резекция печени | ru-RU |
| dc.subject | желчеобразование | ru-RU |
| dc.subject | желчевыделение | ru-RU |
| dc.subject | резекція печінки | uk-UA |
| dc.subject | жовчоутворення | uk-UA |
| dc.subject | жовчовиділення | uk-UA |
| dc.title | INFLUENCE OF RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER PARENCHYMA ON ITS BILE-FORMING FUNCTION | en-US |
| dc.title | ВЛИЯНИЕ РЕЗЕКЦИИ РАЗЛИЧНЫХ ОБЪЕМОВ ПАРЕНХИМЫ ПЕЧЕНИ НА ЕЕ ЖЕЛЧЕОБРАЗУЮЩУЮ ФУНКЦИЮ | ru-RU |
| dc.title | ВПЛИВ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ НА ЇЇ ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||