Показати скорочений опис матеріалу

СОСТОЯНИЕ АДЕНИЛАТНОЙ СИСТЕМЫ ЭРИТРОЦИТОВ КРЫС-САМОК ПОД ВЛИЯНИЕМ ТЕСТОСТЕРОНА и ЭСТРАДИОЛА В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГИПЕРАКТИВНОГО МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ;
СТАН АДЕНІЛАТНОЇ СИСТЕМИ ЕРИТРОЦИТІВ ЩУРІВ-САМОК ПІД ВПЛИВОМ ТЕСТОСТЕРОНУ ТА ЕСТРАДІОЛУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПЕРАКТИВНОГО СЕЧОВОГО МІХУРА

dc.creatorIatsyna, O. I.
dc.creatorVastianov, R. S.
dc.creatorDiachkova, N. V.
dc.creatorKharkhota, M. A.
dc.date2019-01-31
dc.date.accessioned2020-07-03T09:43:20Z
dc.date.available2020-07-03T09:43:20Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9789
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9789
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16803
dc.descriptionIntroduction. The prevalence of the symptom complex of overactive bladder, especially among women before and after menopausal age, the complexity of its treatment is due to uncertainty until the end of the mechanisms of its development. Application to clinical practice of hormonal drugs requires pathogenetic justification. These processes require a unified approach to their refinement, which dictates the need to create an experimental model with the study of the adenyl system. The aim of the study – to learn the change of quantitative indices of erythrocyte adenylate system in female rats with experimental overactive bladder syndrome (OBS) corrected with testosterone and estradiol. Research Methods. The experiments were conducted on 50 female rats of the Wistar line which were divided on 4 groups. The group 1 consisted of intact animals (n = 10). Animals of the group 2 (n = 10) with experimental overactive bladder were not subjected to pharmacological correction. In the group 3 of animals (n = 20), overactive bladder was modeled and two subgroups were organized, corrected with testosterone and estradiol, respectively. The animals of the group 4 (n = 10) were administered with a composition of testosterone and estradiol. Sex hormones were administered at doses of 1.0 mg/animal (testosterone), and 0.2 mg/animal (estradiol), depending on the average weight. The overactive bladder model was induced by daily intravenous administration of Homviotensin (Germany) at a dose of 0.45 mg/kg of body weight per active substance reserpine for 2 weeks. The concentration of adenyl nucleotides (ATP, ADP and AMP) and combination thereof in the blood was determined using the Agilent 1200 chromatograph (Agilent Technologies, USA). Results and Discussion. We found a significant disturbance of the content of adenyl nucleotides in the overactive bladder animal model: a statistically important decrease in ATP and AMP levels at increased ADP, which contributed to a sharp reduction of the total content of the study nucleotides by 50.2 %. Under the influence of testosterone and estradiol the quantitative indices of ATP, ADP and AMP content in erythrocytes were restored, that suggested the protective effect of sex hormones on energy profile. Conclusions. A sharp decrease of ATP and AMP levels and an increase of ADP level, which caused the dynamic fluctuations of energy charge and the energy cellular potential, was revealed in the overactive bladder of experimental animals. This suggests the development of a deficiency of high-energy phosphate compounds, which confirms a depletion of ATP-ADP-AMP adenylate system at overactive bladder. The androgen-estrogenic action at experimental overactive bladder syndrome demonstrates the pathogenetic orientation of protective effect on restoration of energy resources of cells, and, therefore, normalizing all components of the adenylate system of red blood cells, in particular ATP.en-US
dc.descriptionВступление. Распространенность симптомокомплекса гиперактивного мочевого пузыря (ГАМП), особенно среди женщин пред- и менопаузного возраста, сложность лечения обусловлены тем, что механизмы его развития окончательно не определены. Применение в клинической практике гормональных препаратов нуждается в патогенетическом обосновании. Указанные процессы требуют единого подхода к их уточнению, что диктует необходимость создания экспериментальной модели с исследованием состояния адениловой системы. Цель исследования – изучить изменение количественных показателей аденилатной системы эритроцитов крыс-самок при коррекции экспериментального гиперактивного мочевого пузыря тестостероном и эстрадиолом. Методы исследования. Опыты проводили на 50 крысах-самках линии Вистар, которых разделили на 4 группы: 1-я (n=10) – интактные животные; 2-я (n=10) – животные с экспериментальным ГАМП, которым фармакологической коррекции не проводили; 3-я (n=20) – животные, которым моделировали ГАМП, в этой группе формировали 2 подгруппы и проводили коррекцию тестостероном и эстрадиолом соответственно; 4-я (n=10) – животные, которым вводили композицию тестостерона и эстрадиола. Половые гормоны вводили в дозах 1,0 мг/особь тестостерона и 0,2 мг/особь эстрадиола в расчете на средний вес. Гиперактивный мочевой пузырь моделировали путем внутрибрюшного введения препарата “Хомвиотензин” (Германия) ежедневно в течение 2-х недель в дозе 0,45 мг/кг массы тела в расчете на действующее вещество резерпин. В крови, используя хроматограф Agilent 1200 (Agilent Technologies, США), определяли содержание адениловых нуклеотидов (АТФ, АДФ, АМФ) и их соотношение. Результаты и обсуждения. Установлено существенное нарушение содержания адениловых нуклеотидов при ГАМП: достоверное снижение уровня АТФ и АМФ при повышении уровня АДФ, что способствовало резкому уменьшению общего содержания исследуемых нуклеотидов на 50,2 %. Под влиянием тестостерона и эстрадиола восстанавливались количественные показатели содержания АТФ, АДФ и АМФ в эритроцитах, что свидетельствовало о протекторном действии половых гормонов на энергетический профиль. Вывод. При экспериментальном гиперактивном мочевом пузыре выявлено резкое снижение уровня АТФ и АМФ и повышение уровня АДФ, что вызвало динамические колебания энергетического заряда и энергетического клеточного потенциала. Это свидетельствует о развитии дефицита высокоэнергетических фосфатных соединений, подтверждая истощение аденилатной системы АТФ – АДФ – АМФ при ГАМП. Андроген-эстрогенное действие при экспериментальном гиперактивном мочевом пузыре проявляет патогенетическую направленность протекторного влияния на восстановление энергетических ресурсов клеток, нормализуя все компоненты аденилатной системы эритроцитов, особенно АТФ.ru-RU
dc.descriptionВступ. Поширеність симптомокомплексу гіперактивного сечового міхура (ГАСМ), особливо серед жінок перед- та менопаузального віку, складність лікування зумовлені тим, що механізми його розвитку остаточно не визначено. Застосування в клінічній практиці гормональних препаратів потребує патогенетичного обґрунтування. Зазначені процеси вимагають єдиного підходу до їх уточнення, що диктує необхідність створення експериментальної моделі з дослідженням аденілової системи. Мета дослідження – вивчити зміну кількісних показників аденілатної системи еритроцитів щурів-самок при корекції експериментального гіперактивного сечового міхура тестостероном та естрадіолом.  Методи дослідження. Досліди проводили на 50 щурах-самках лінії Вістар, яких поділили на 4 групи: 1-ша (n=10) – інтактні тварини; 2-га (n=10) – тварини з експериментальним ГАСМ, яким фармакологічної корекції не проводили; 3-тя (n=20) – тварини, яким моделювали ГАСМ, у цій групі формували 2 підгрупи і виконували корекцію тестостероном та естрадіолом відповідно; 4-та (n=10) – тварини, яким вводили композицію тестостерону й естрадіолу. Статеві гормони вводили в дозах 1,0 мг/особину тестостерону і 0,2 мг/особину естрадіолу з розрахунку на середню масу. Гіперактивний сечовий міхур моделювали шляхом внутрішньочеревного введення препарату “Хомвіотензін” (Німеччина) щодня протягом 2-х тижнів у дозі 0,45 мг/кг маси тіла з розрахунку на діючу речовину резерпін. У крові, використовуючи хроматограф Agilent 1200 (Agilent Technologies, США), визначали вміст аденілових нуклеотидів (АТФ, АДФ, АМФ) та їх співвідношення. Результати й обговорення. Встановлено суттєве порушення вмісту аденілових нуклеотидів при ГАСМ: вірогідне зниження рівня АТФ та АМФ при підвищенні АДФ, що сприяло різкому зменшенню загального вмісту досліджуваних нуклеотидів на 50,2 %. Під впливом тестостерону та естрадіолу відновлювались кількісні показники вмісту АТФ, АДФ та АМФ в еритроцитах, що свідчило про протекторну дію статевих гормонів на енергетичний профіль. Висновок. При експериментальному гіперактивному сечовому міхурі виявлено різке зниження рівня АТФ і АМФ та підвищення рівня АДФ, що викликало динамічні коливання енергетичного заряду й енергетичного клітинного потенціалу. Це свідчить про розвиток дефіциту високоенергетичних фосфатних сполук, підтверджуючи виснаження аденілатної системи АТФ – АДФ – АМФ при ГАСМ. Андроген-естрогенна дія при експериментальному гіперактивному сечовому міхурі проявляє патогенетичну спрямованість протекторного впливу на відновлення енергетичних ресурсів клітин, нормалізуючи всі компоненти аденілатної системи еритроцитів, особливо АТФ.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9789/9441
dc.rightsАвторське право (c) 2019 Медична та клінічна хіміяuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 4 (2018); 44-51en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 4 (2018); 44-51ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 4 (2018); 44-51uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4
dc.subjectenergy profileen-US
dc.subjectoveractive bladderen-US
dc.subjecttestosteroneen-US
dc.subjectestradiolen-US
dc.subjectэнергетический профильru-RU
dc.subjectгиперактивный мочевой пузырьru-RU
dc.subjectтестостеронru-RU
dc.subjectэстрадиолru-RU
dc.subjectенергетичний профільuk-UA
dc.subjectгіперактивний сечовий міхурuk-UA
dc.subjectтестостеронuk-UA
dc.subjectестрадіолuk-UA
dc.titleSTATE OF ERYTHROCYTE ADENYLATE SYSTEM IN FEMALE RATS UNDER THE INFLUENCE OF TESTOSTERONE AND ESTRADIOL UNDER CONDITIONS OF AN EXPERIMENTAL OVERACTIVE BLADDERen-US
dc.titleСОСТОЯНИЕ АДЕНИЛАТНОЙ СИСТЕМЫ ЭРИТРОЦИТОВ КРЫС-САМОК ПОД ВЛИЯНИЕМ ТЕСТОСТЕРОНА и ЭСТРАДИОЛА В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГИПЕРАКТИВНОГО МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯru-RU
dc.titleСТАН АДЕНІЛАТНОЇ СИСТЕМИ ЕРИТРОЦИТІВ ЩУРІВ-САМОК ПІД ВПЛИВОМ ТЕСТОСТЕРОНУ ТА ЕСТРАДІОЛУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГІПЕРАКТИВНОГО СЕЧОВОГО МІХУРАuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу