Show simple item record

НАЦИОНАЛЬНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ А. А. БОГОМОЛЬЦА, КИЕВ;
РІВНІ ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОКІНІВ У ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНОЗНИЙ ПЕРИТОНІТ

dc.creatorKuyun, L. O.
dc.date2019-01-31
dc.date.accessioned2020-07-03T09:43:20Z
dc.date.available2020-07-03T09:43:20Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9785
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9785
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16801
dc.descriptionIntroduction.    Among surgical diseases, peritonitis is a life-threatening pathological condition characterized by inflammation at both local and systemic levels [8]. Identifying proinflammatory mediators in peripheral blood and in peritoneal fluid and their quantitative characteristic is vital for the diagnosis. High levels of these mediators may be indicators of complications development or lethal outcome. The aim of the study – to learn the levels of proinflammatory and suppressive cytokines in the peripheral blood and compare their properties in patients with acute phlegmonous appendicitis, which causes peritonitis. Materials and Methods. The study measured levels of proinflammatory and suppressive cytokines in the peripheral blood and compare their properties in patients with acute phlegmonous appendicitis, which causes peritonitis. Blood samples from 90 patients with peritonitis and 98 healthy volunteers were analyzed. Blood cytokine content was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (Vector-Best). Optical density was measured on an analyzer “Stat FAX 303 PLUS” (USA, pg/ml). The results of the study were statistically analyzed using parametrical and nonparametrical criteria using “Minitab 16” software. Colmogorov-Smirnov test was used to determine the differences between the group of patients and the control group. Key numerical data was gathered and compared using the U-criteria of Mann-Whitney, whereas the average of the two independent data sets were analyzed using the Student method. All persons who took part in the study gave their written consent as required by the bioethics committee. Results and Discussion. The research demonstrated that acute inflammation during phlegmonous peritonitis is characterized by mediator synergy between proinflammatory and suppressive potentials of the immune response at the systemic level. Significant (р<0.001) increase in the levels of proinflammatory (IL-1β, IL-6, TNF-α) and suppressive (IL-10, TGF-β) cytokines in the peripheral blood was observed in patients with phlegmonous peritonitis. Conclusion. Acute inflammation during phlegmonous peritonitis is characterized by mediator synergy between proinflammatory and suppressive potentials of the immune response at the systemic level. Moreover, significant (р<0.001) increase in the levels of proinflammatory (IL-1β, IL-6, TNF-α) and suppressive (IL-10, TGF-β) cytokines in the peripheral blood was observed in patients with phlegmonous peritonitis.en-US
dc.descriptionВведение. Среди хирургических заболеваний перитонит является одной из наиболее опасных для жизни патологий и характеризуется воспалением как на локальном, так и на системном уровнях. Определение медиаторов воспаления в периферической крови и перитонеальной жидкости и их количественные показатели жизненно важны в диагностике этого заболевания. Высокие уровни даннях медиаторов особенно важны для определения наличия осложнений, особенно с летальным завершеним болезни Цель исследования – изучить уровни провоспалительных и супрессивных цитокинов в периферической крови больных и их сравнительную характеристику у пациентов с серозно-фибринозным перитонитом. Методы исследования. В исследовании было использовано материрал, полученных от 90 пациентов с серозно-фибринозным перитонитом. Контрольная группа состояла из 98 практически здоровых лиц (волонтеров). От всех пациентов и волонтеров получено добровольное письменное согласие на участие в научном исследовании, на которое есть разрешение комиссии по биоэтике. Содержание цитокинов в периферической крови исследовали иммуноферментным методом с использованием реактивов “Вектор-Бест”. Оптическую плотность определяли на анализаторе STAT FAX 303 PLUS (CША). Концентрацию определяли в пг/мл. Все полученные результаты были подвержены статистической обработке для параметрических и непараметрических критериев с применением программы Minitab 16. Для анализа проверки распределения на нормальность использовали тест Колмогорова – Смирнова. Сравнивали центральные тенденции двух независимых выборок с применением U-критерия Манна – Уитни и две независимые выборки с использованием критерия Стьюдента. Результаты и обсуждение. Установлено, что содержание ИЛ-1β, ИЛ-6 и ФНО-α в периферической крови больных флегмонозным аппендицитом было значительно больше (р<0,001) от значений аналогичных провоспалительных цитокинов в контрольной группе. Содержание супрессивных цитокинов при перитоните так же было значительно повышено и концентрация ИЛ-10 и ТРФ-β была достоверно выше по сравнению с аналогичными показателями контрольной группы. Полученные данные свидетельствуют о наличии синергизма в действии провоспалительных и супрессивных цитокинов при иммунном ответе на системном уровне у больных в динамике развития острого флегмонозного аппендицита. Выводы. Острое воспаление при флегмонозном перитоните характеризуется синергизмом в действии провоспалительных и супрессивных цитокинов у больных перитонитом при иммунном ответе на системном уровне (в периферической крови). Также значительно увеличивается (р<0,001) количество провоспалительных (ИЛ-1β, ИЛ-6, ФНО-α) и супрессивных (ИЛ-10, ТФР-β) цитокинов в периферической крови пациентов с флегмонозным перитонитом.ru-RU
dc.descriptionВступ. Серед хірургічних захворювань перитоніт є однією з найбільш небезпечних для життя патологій та характеризується запаленням як на місцевому, так і на системному рівнях. Визначення медіаторів запалення в периферичній крові й перитонеальній рідині та їх кількісні показники життєво важливі в діагностиці цього захворювання. Високі рівні даних медіаторів особливо важливі для визначення наявності ускладнень, особливо з летальним завершенням хвороби. Мета дослідження – вивчити рівні прозапальних і супресивних цитокінів у периферичній крові хворих та їх порівняльну характеристику в пацієнтів із серозно-фібринозним перитонітом. Методи дослідження. У дослідженні було використано матеріал, отриманий від 90 пацієнтів із серозно-фібринозним перитонітом. Контрольна група складалася з 98 практично здорових осіб (волонтерів). Від усіх пацієнтів та волонтерів було отримано добровільну письмову згоду на участь у науковому дослідженні, на яке є дозвіл комісії з біоетики. Вміст цитокінів у периферичній крові досліджували імуноферментним методом з використанням реактивів “Вектор-Бест”. Оптичну щільність визначали на аналізаторі STAT FAX 303 PLUS, (США). Концентрацію визначали в пк/мл. Усі отримані результати було піддано статистичній обробці для параметричних та непараметричних критеріїв із застосуванням програми Minitab 16. Для аналізу перевірки розподілу на нормальність використовували тест Колмогорова – Смірнова. Порівнювали центральні тенденції двох незалежних вибірок із застосуванням U-критерію Манна – Уїтні й дві незалежні вибірки з використанням критерію Стьюдента. Результати й обговорення. Встановлено, що вміст ІЛ-1β, ІЛ-6 та ФНП-α в периферичній крові хворих на флегмонозний апендицит був значно більшим (р<0,001) від значень аналогічних прозапальних цитокінів у контрольній групі. Рівень супресивних цитокінів при перитоніті також значно підвищувався і концентрація ІЛ-10 й ТФР-β достовірно зростала порівняно з аналогічними показниками контрольної групи. Отримані дані свідчать про наявність синергізму в дії прозапальних та супресивних цитокінів при імунній відповіді на системному рівні у хворих у динаміці розвитку гострого флегмонозного апендициту. Висновки. Гостре запалення при флегмонозному перитоніті характеризується синергізмом у дії прозапальних та супресивних цитокінів у хворих на перитоніт при імунній відповіді на системному рівні (в периферичній крові). Також значно збільшується кількість (р<0,001) прозапальних (ІЛ-1β, ІЛ-6, ФНП-α) та супресивних (ІЛ-10, ТФР-β) цитокінів у периферичній крові пацієнтів з флегмонозним перитонітом.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9785/9439
dc.rightsАвторське право (c) 2019 Медична та клінічна хіміяuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 4 (2018); 31-35en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 4 (2018); 31-35ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 4 (2018); 31-35uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4
dc.subjectperitonitisen-US
dc.subjectcytokines IL-1βen-US
dc.subjectIL-6en-US
dc.subjectTNF-αen-US
dc.subjectIL-10en-US
dc.subjectTGF-βen-US
dc.subjectinflammationen-US
dc.subjectперитонитru-RU
dc.subjectцитокины ИЛ-1βru-RU
dc.subjectИЛ-6ru-RU
dc.subjectИЛ-10ru-RU
dc.subjectФНО-αru-RU
dc.subjectТФР-βru-RU
dc.subjectвоспалениеru-RU
dc.subjectперитонітuk-UA
dc.subjectцитокіни IЛ-1βuk-UA
dc.subjectIЛ-6uk-UA
dc.subjectІЛ-10uk-UA
dc.subjectТНП-αuk-UA
dc.subjectTФР-βuk-UA
dc.subjectзапаленняuk-UA
dc.titleLEVELS OF PROINFLAMMATORY AND IMMUNOSUPPRESSIVE CYTOKINES IN PERIPHERAL BLOOD IN PHLEGMONOUS PERITONITIS PATIENTSen-US
dc.titleНАЦИОНАЛЬНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ А. А. БОГОМОЛЬЦА, КИЕВru-RU
dc.titleРІВНІ ПРОЗАПАЛЬНИХ ТА СУПРЕСИВНИХ ЦИТОКІНІВ У ПЕРИФЕРИЧНІЙ КРОВІ ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНОЗНИЙ ПЕРИТОНІТuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record