Show simple item record

FEATURES OF ENERGY SUPPLYING OF THE MUSCLE OF ILEUM AT RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVER

ОСОБЕННОСТИ ЭНЕРГООБЕСПЕЧЕНИЯМЫШЕЧНОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦИЯХ РАЗНЫХ ОБЪЕМОВ ПЕЧЕНИ;
ОСОБЛИВОСТІ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИ

dc.creatorTatarchuk, L. V.
dc.creatorShulgay, A. G.
dc.creatorHnatjuk, M. S.
dc.date2019-01-31
dc.date.accessioned2020-07-03T09:43:20Z
dc.date.available2020-07-03T09:43:20Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9782
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4.9782
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16798
dc.descriptionIntroduction. Removal of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension. The latter leads to the morphological rearrangement of the organs of the drainage basin portal hepatic vein, the damage to their structures, changes in the energy supply structures, which are not sufficiently investigated when damaging the ileum in the named pathological conditions. The aim of the study – to study the features of the energy supply of the muscle of the ileum at resection of different volumes of liver parenchyma. Research Methods. Studies were conducted on 45 white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of liver parenchyma was removed, 3 – 15 rats were after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. The state of the energy supply of the muscle membrane of the ileum in conditions of postresection portal hypertension was studied by determining the levels of ATP, ADP and AMF in it. Histologic preparations from the ileum dyed hematoxylin-eosin, for van Gizon, Mallory, Weigert, toluidine blue. Histostereometrically determined the thickness of the muscle of the ileum, relative volumes of myocytes, stroma, damaged myocytes, stromal-myocyte relations. Quantitative values ​​were processed statistically. Results and Discussion. In rats, one month after resection, 58.1 % of the liver parenchyma was followed by enlargement of the hepatic portal vein, enlargement and widening of the mesentery veins and the visible venous vessels of the small and large intestines, splenomegaly, ascites. The revealed changes indicated the presence of portal hypertension. Mucous membrane of the empty bowel is full-blooded, edematous, with single cells of point hemorrhages. In the wall of the ileum, resection of 58.1 % of the liver parenchyma revealed dystrophy, necrobiosis of epithelial cells, myocytes, endothelial cells, stromal structures, infiltrative and sclerotic processes. With removal of 58.1 % of the volume of this organ, the relative volumes of stroma increased by 17.5 %, damaged myocytes by 20.5 times, stromal-myocyte relations – by 21.1 %, indicating significant damage to the muscle ileum. At the defeat of the ileum was detected, the levels of ATP, ADP, and AMF were expressed in the muscle, indicating a marked deterioration in the energy supply of the investigated structure. Conclusions. Resection of large volumes of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension, marked deterioration of the energy supply of the muscular membrane, damage to the structures of the membranes and the vascular bad of the ileum. The degree of reduction of energy supply of the muscle depends on the removed volume of liver parenchyma and severity damages of the ileum structures.en-US
dc.descriptionВстуление. Удаление больших объемов паренхимы печени может сопровождаться возникновением пострезекционной портальной гипертензии. Последняя приводит к морфологической перестройке органов бассейна воротной печеночной вены, поражению их структур, изменениям энергетического обеспечения структур, которые при повреждениях подвздошной кишки в названных патологических условиях исследованы недостаточно. Цель исследования – изучить особенности энергетического обеспечения мышечной оболочки подвздошной кишки при резекциях разных объемов паренхимы печени. Методы исследования. Исследования проведены на 45 белых крысах-самцах, которых разделили на 3 группы: 1-я насчитывала 15 интактных животных; 2-я – 15 крыс, у которых было удалено 31,5 % паренхимы печени; 3-я – 15 животных после резекции 58,1 % паренхимы печени. Эвтаназию экспериментальных животных осуществляли путем кровопускания в условиях тиопенталового наркоза через месяц от начала опыта. Состояние энергетического обеспечения мышечной оболочки подвздошной кишки при пострезекционной портальной гипертензии изучали, определяя в ней уровни АТФ, АДФ и АМФ. Гистологические препараты подвздошной кишки красили гематоксилин-эозином, по Ван-Гизон, Маллори, Вейгерту, толуидиновым синим. Гистостереометрически определяли толщину мышечной оболочки подвздошной кишки, относительные объемы миоцитов, стромы, поврежденных миоцитов, стромально-миоцитарные отношения. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. У крыс через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени наблюдали расширение печеночной воротной вены, полнокровие и расширение брыжеечных вен и видимого венозного русла тонкой и толстой кишок, спленомегалию, асцит. Выявленные изменения свидетельствовали о наличии портальной гипертензии. Слизистая оболочка подвздошной кишки полнокровная, отечная, з единичными очагами точечных кровоизлияний. В стенке подвздошной кишки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени выявили дистрофию, некробиоз эпителиоцитов, миоцитов, эндотелиоцитов, стромальных структур, инфильтративные и склеротические процессы. При удалении 58,1 % этого органа относительные объемы стромы увеличились на 17,5 %, поврежденных миоцитов – у 20,5 раза, стромально-миоцитарные отношения – на 21,1 %, что указывало на значительное поражение мышечной оболочки подвздошной кишки. При выявленном поражении подвздошной кишки выраженно в мышечной оболочке снизились уровни АТФ, АДФ, АМФ, что свидетельствовало о существенном ухудшении энергообеспечения исследуемой структуры. Выводы. Резекция больших объемов паренхимы печени приводит к развитию пострезекционной портальной гипертензии, существенному ухудшению энергетического обеспечения мышечной оболочки, повреждениям структур оболочек и сосудистого русла подвздошной кишки. Степень снижения энергетического обеспечения мышечной оболочки зависит от удаленного объема паренхимы печени и выраженности повреждений структур подвздошной кишки.ru-RU
dc.descriptionВступ. Видалення великих об’ємів печінки може супроводжуватися виникненням пострезекційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени, ураження їх структур, змін енергетичного забезпечення структур, які при пошкодженнях клубової кишки у названих патологічних умовах досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію експериментальних тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Стан енергетичного забезпечення м’язової оболонки клубової кишки при пострезекційній портальній гіпертензії вивчали, визначаючи в ній рівні АТФ, АДФ та АМФ. Гістологічні препарати клубової кишки фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом, толуїдиновим синім. Гістостереометрично визначали товщину м’язової оболонки клубової кишки, відносні об’єми міоцитів, строми, пошкоджених міоцитів, стромально-міоцитарні відношення. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. У щурів через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки спостерігали розширення печінкової ворітної вени, повнокров’я і розширення брижових вен та видимого венозного русла тонкої і товстої кишок, спленомегалію, асцит. Виявлені зміни свідчили про наявність портальної гіпертензії. Слизова оболонка клубової кишки повнокровна, набрякла, з поодинокими осередками точкових крововиливів. У стінці клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки виявили дистрофію, некробіоз епітеліоцитів, міоцитів, ендотеліоцитів, стромальних структур, інфільтративні та склеротичні процеси. При видаленні 58,1 % цього органа відносні об’єми строми збільшилися на 17,5 %, пошкоджених міоцитів – у 20,5 раза, стромально-міоцитарні відношення – на 21,1 %, що вказувало на значне ураження м’язової оболонки клубової кишки. При виявленому ураженні клубової кишки виражено в м’язовій оболонці знизились рівні АТФ, АДФ, АМФ, що свідчило про суттєве погіршення енергозабезпечення досліджуваної структури. Висновки. Резекція великих об’ємів паренхіми печінки призводить до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії, cуттєвого погіршення енергетичного забезпечення м’язової оболонки, пошкоджень структур оболонок та судинного русла клубової кишки. Ступінь зниження енергетичного забезпечення м’язової оболонки залежить від видаленого об’єму паренхіми печінки та вираження пошкоджень структур клубової кишки.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/9782/9436
dc.rightsАвторське право (c) 2019 Медична та клінічна хіміяuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 4 (2018); 11-16en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 4 (2018); 11-16ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 4 (2018); 11-16uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i4
dc.subjectliver resectionen-US
dc.subjectmuscleen-US
dc.subjectileumen-US
dc.subjectenergy supplyen-US
dc.subjectрезекция печениru-RU
dc.subjectмышечная оболочкаru-RU
dc.subjectподвздошная кишкаru-RU
dc.subjectэнергетическое обеспечениеru-RU
dc.subjectрезекція печінкиuk-UA
dc.subjectм’язова оболонкаuk-UA
dc.subjectклубова кишкаuk-UA
dc.subjectенергетичне забезпеченняuk-UA
dc.titleFEATURES OF ENERGY SUPPLYING OF THE MUSCLE OF ILEUM AT RESECTION OF DIFFERENT VOLUMES OF LIVERen-US
dc.titleОСОБЕННОСТИ ЭНЕРГООБЕСПЕЧЕНИЯМЫШЕЧНОЙ ОБОЛОЧКИ ПОДВЗДОШНОЙ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦИЯХ РАЗНЫХ ОБЪЕМОВ ПЕЧЕНИru-RU
dc.titleОСОБЛИВОСТІ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПЕЧІНКИuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record