Show simple item record

Correction of toxic impact of anti-tuberculosis drugs on the liver in patients with first-time diagnosis of pulmonary tuberculosis

Коррекция токсического влияние противотуберкулезных препаратов на печень у впервые диагностированных больных туберкулезом легких;
Корекція токсичного впливу протитуберкульозних препаратів на печінку в уперше діагностованих хворих на туберкульоз легень

dc.creatorHryshchuk, L. A.
dc.creatorOkusok, O. M.
dc.date2017-11-01
dc.date.accessioned2020-07-03T09:42:20Z
dc.date.available2020-07-03T09:42:20Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/8191
dc.identifier10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3.8191
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/16698
dc.descriptionIntroduction. The liver, being the main organ of detoxification, is experiencing the greatest burden in the process of chemotherapy. Disorders of the liver function in patients with respiratory tuberculosis can occur due to various factors, leading to the development of toxic reactions up to acute and chronic hepatitis. Numerous studies point to pronounced hepatotoxic effect of all anti-TB drugs and development of toxic hepatitis in patients treated with these drugs. This suggests the need to use hepatotropic drugs in complex treatment of TB.The aim of the study – to learn biochemical markers of liver function abnormalities in patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis and with severe intoxication syndrome before and two months after TB inpatient treatment, and the feasibility of using domestically-produced “Antral“ medication to treat functional disorders of the liver in these patients.Research methods. Two groups of people were involved in the study. Group I (control) consisted of evidently healthy donors, 27 individuals; Group II (31 individuals) consisted of patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis and with severe intoxication syndrome before and two months after of anti-TB therapy. This group was randomly divided into two subgroups: IIA(15 individuals), patients that only received standard anti-TB treatment and IIB (16 individuals), patients along with the standard anti-TB therapy received “Antral“ medication in the dose of 200 mg 3 times a day for the duration of treatment intensive phase. Results and Discussion. Results of the study indicate that when examining patients with pulmonary tuberculosis and severe intoxication syndrome markers of cytolysis and cholestasis should be measured prior to start of the treatment. With the increase of such indicators, in particular, ALT, AST, general and direct bilirubin, LDH, GGTP should be appointed hepatoprotector, in particular "Antral" drug. The use of this drug during the intensive phase of treatment normalizes the parameters of not only cytolytic but also cholestatic syndromes of liver function disorders in patients. Use of this medication in the treatment of tuberculosis contributed to ceasing release of the bacteria after intensive phase of treatment in 71.2 % of cases in subgroup IIB (43.9 % in subgroup IIA), and disappearance of clinical manifestations of intoxication in subgroup IIB in 79.8 % of cases (49.6 % in subgroup IIA). Significant reduction in markers of cytolysis and cholestasis was observed in patients that received “Antral“ medication during intensive phase of the treatment.Conclusions. Patients with newly-detected pulmonary tuberculosis and severe intoxication syndrome had significantly increased markers of cytolysis and cholestasis even before start of the treatment. “Antral“ is a medication with hepatoprotective action. Use of this medication alongside with the complex therapy of pulmonary tuberculosis contributed to normalization of liver function, significant reduction in the markers of cytolysis and cholestasis, faster termination of bacterial release and disappearance of clinical manifestations of intoxication.en-US
dc.descriptionВступление. Печень, являясь основным органом детоксикации, испытывает наибольшую нагрузку в процессе химиотерапии. Нарушения функции печени у больных туберкулезом органов дыхания вызваны различными факторами, они создают благоприятный фон для развития токсических реакций со стороны печени, даже до острых и хронических гепатитов. Многочисленные исследования фиксируют выраженное гепатотоксическое действие всех противотуберкулезных препаратов и развитие на их фоне токсических гепатитов. Это обусловливает широкое применение в комплексной терапии гепатотропных препаратов.Цель исследования – изучить биохимические маркеры нарушений функции печени у больных впервые диагностированным туберкулезом легких с выраженным интоксикационным синдромом до лечения и через 2 месяца стационарного лечения, а также возможность использования отечественного препарата “Антраль” в терапии функциональных нарушений печени у таких пациентов.Методы исследования. Было обследовано 2 группы лиц: 1-я группа – (контрольная) практически здоровые доноры (27 человек); 2-я – больные впервые диагностированным туберкулезом легких с выраженным интоксикационным синдромом до лечения и через 2 месяца терапии противотуберкулезными препаратами (31 человек). Основная группа методом простой случайной выборки была разделена на 2 подгруппы: ІІА – больные (15 человек), которые получали только противотуберкулезную терапию, II Б – больные (16 человек), которые вместе с базисной противотуберкулезной терапией получали препарат “Антраль” 200 мг по 1 таблетке 3 раза в день в течение интенсивной фазы лечения.Результаты и обсуждение. Полученные данные свидетельствуют о том, что при обследовании больных туберкулезом легких с выраженным интоксикационным синдромом до начала лечения следует определять маркеры цитолиза и холестаза. При увеличении таких показателей, в частности аланин- и аспартатаминотрансферазы, общего и прямого билирубина, лактатдегидрогеназы, γ – глутамилтранспептидазы, необходимо назначать гепатопротектор, например отечественный препарат “Антраль”. Использование его во время интенсивной фазы лечения нормализувало показатели не только цитолитического, но и холестатического синдромов нарушения функции печени у больных. Применение данного препарата в комплексной терапии туберкулеза легких способствовало прекращению бактериовыделения после интенсивной фазы лечения: в II Б подгруппе – в 71,2 % случаев, в ІІА – в 43,9 %), исчезновению клинических проявлений интоксикации: в II Б подгруппе – в 79,8 %, в ІІА – в 49,6 %. У пациентов, получавших во время интенсивной фазы антраль, наблюдали достоверное уменьшение показателей маркеров цитолиза и холестаза.Выводы. У впервые выявленных больных туберкулезом легких с выраженным интоксикационным синдромом уже до начала лечения отмечено достоверное возрастание показателей маркеров цитолиза и холестаза. Препаратом с гепатопротекторным действием может быть отечественный препарат “Антраль”. Применение его в комплексной терапии туберкулеза легких способствует нормализации функционального состояния печени, достоверному уменьшению показателей маркеров цитолиза и холестаза, более быстрому прекращению бактериовыделения и клинических проявлений интоксикации.ru-RU
dc.descriptionВступ. Печінка, будучи основним органом детоксикації, відчуває найбільше навантаження в процесі хіміотерапії. Порушення функції печінки у хворих на туберкульоз органів дихання спричинені різними факторами, вони створюють сприятливий фон для розвитку токсичних реакцій з боку печінки, аж до гострих і хронічних гепатитів. Численні дослідження фіксують виражену гепатотоксичну дію всіх протитуберкульозних препаратів і розвиток на їх тлі токсичних гепатитів. Це зумовлює широке використання в комплексній терапії гепатотропних препаратів.Мета дослідження – вивчити біохімічні маркери порушень функції печінки у вперше діагностованих хворих на туберкульоз легень із вираженим інтоксикаційним синдромом до лікування і через 2 місяці стаціонарного лікування, а також можливість використання вітчизняного препарату “Антраль” у терапії функціональних порушень печінки в таких пацієнтів.Методи дослідження. Було обстежено 2 групи осіб: 1-ша група (контрольна) – практично здорові донори (27 осіб); 2-га – вперше діагностовані хворі на туберкульоз легень із вираженим інтоксикаційним синдромом до лікування і через 2 місяці терапії протитуберкульозними препаратами (31 особа). Основну групу методом простої випадкової вибірки було поділено на 2 підгрупи: ІІА – хворі (15 осіб), які отримували тільки протитуберкульозну терапію, ІІБ – хворі (16 осіб), які разом із базисною протитуберкульозною терапією одержували препарат “Антраль” 200 мг по 1 таблетці 3 рази на день протягом інтенсивної фази лікування.Результати й обговорення. Отримані дані свідчать про те, що при обстеженні хворих на туберкульоз легень із вираженим інтоксикаційним синдромом до початку лікування слід визначати маркери цитолізу і холестазу. При збільшенні таких показників, зокрема аланін- і аспартатамінотрансферази, загального та прямого білірубіну, лактатдегідрогенази, γ – глутамілтранспептидази, необхідно призначати гепатопротектор, наприклад вітчизняний препарат “Антраль”. Використання його під час інтенсивної фази лікування нормалізувало показники не тільки цитолітичного, але і холестатичного синдромів порушення функції печінки у хворих. Застосування даного препарату в комплексній терапії туберкульозу легень сприяло припиненню бактеріовиділення після інтенсивної фази лікування: у ІІБ підгрупі – в 71,2 % випадків, у ІІА – в 43,9 %, зникненню клінічних проявів інтоксикації: у ІІБ підгрупі – в 79,8 %, у ІІА – в 49,6 %. У пацієнтів, які отримували під час інтенсивної фази ант раль, спостерігали вирогідне зменшення показників маркерів цитолізу і холестазу.  Висновки. У вперше виявлених хворих на туберкульоз легень із вираженим інтоксикаційним синдромом уже до початку лікування відмічено вірогідне зростання показників маркерів цитолізу і холестазу. Препаратом із гепатопротекторною дією може бути вітчизняний препарат “Антраль”. Застосування його в комплексній терапії туберкульозу легень сприяє нормалізації функціонального стану печінки, вірогідному зменшенню показників маркерів цитолізу і холестазу, більш швидкому припиненню бактеріовиділення та зникненню клінічних проявів інтоксикації. uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherTernopil National Medical Universityen-US
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/MCC/article/view/8191/7616
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Медична та клінічна хіміяuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0uk-UA
dc.sourceMedical and Clinical Chemistry; No. 3 (2017); 15-22en-US
dc.sourceМедицинская и клиническая химия; № 3 (2017); 15-22ru-RU
dc.sourceМедична та клінічна хімія; № 3 (2017); 15-22uk-UA
dc.source2414-9934
dc.source2410-681X
dc.source10.11603/mcch.2410-681X.2017.v0.i3
dc.subjectactive lung tuberculosisen-US
dc.subjecttoxic liver damageen-US
dc.subjecthepatoprotector Antral.en-US
dc.subjectактивный туберкулез легкихru-RU
dc.subjectтоксическое поражение печениru-RU
dc.subjectгепатопротектор “Антраль”.ru-RU
dc.subjectактивний туберкульоз легеньuk-UA
dc.subjectтоксичне ураження печінкиuk-UA
dc.subjectгепатопротектор “Антраль”.uk-UA
dc.titleCorrection of toxic impact of anti-tuberculosis drugs on the liver in patients with first-time diagnosis of pulmonary tuberculosisen-US
dc.titleКоррекция токсического влияние противотуберкулезных препаратов на печень у впервые диагностированных больных туберкулезом легкихru-RU
dc.titleКорекція токсичного впливу протитуберкульозних препаратів на печінку в уперше діагностованих хворих на туберкульоз легеньuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record