Show simple item record

Оценка эффективности антистрессорной защиты хирургических стоматологических больных с разным уровнем нейротизма;
Оцінка ефективності антистресорного захисту хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму

dc.creatorMokryk, O. Ya.
dc.date2020-02-17
dc.date.accessioned2020-07-03T09:34:02Z
dc.date.available2020-07-03T09:34:02Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10880
dc.identifier10.11603/2311-9624.2019.4.10880
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15607
dc.descriptionSurgery in the maxillofacial area is accompanied by the appearance of stress reactions. The severity of stress reactions depends largely on the individual-typological features of each patient. An important condition for successful surgical intervention is the providing of adequate antistressor protection of patients, which is realized through the activation of natural stress-limiting systems of the body (GABA-ergic, serotonergic and opiate systems). The aim of the study – to give an objective assessment of the effectiveness of drug regimens of antistressor protection of surgical dental patients with different levels of neuroticism. Materials and Methods. Clinical observations and laboratory studies were performed in 97 outpatient surgical dental patients. The types of temperament and the level of neuroticism in patients were detected by their testing according to the method of G. Eysenck. The manifestations of psychological stress (emotional, somatic, behavioral) that occurred in patients during the last week prior to surgery were detected according to the PSM-25 (Lemyr – Tessier – Fillion) scale. The level of anxiety and depressive manifestations in patients before surgery were determined by using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). The assessment of the state of the autonomic nervous system in patients before the start of antistressor therapy and after its completion was determined by the Kerdo index, the adaptive potential of the cardiovascular system under stress conditions  was determined by the functional capacity index (FCI)  according to the method of Baevsky R.M. The reactivity of the autonomic nervous system in response to the action of a painful factor was evaluated by means of pupilloalgometry on the background of a "turnstile" test by our method. Cortisol levels in mixed saliva were determined before and after antistressor therapy. This biochemical marker was examined by enzyme-linked immunosorbent assay. Depending on the medication antistressor regimens used, patients were divided into two clinical groups. For premedication of patients of both clinical groups, gidazepam was used – sublingually 0.05 g, an hour before surgery. In the main group (50 patients) at the stage of preparation for routine surgery, for 7 days, was prescribed L-tryptophan and endonasal solution of dalargin for sympathicotonia in patients. In the comparison group (47 patients) for the treatment of psycho-emotional stress within 7 days before surgery was prescribed the drug "Gamalate B6" (Spain), which contains γ-aminobutyric acid – 75 mg; γ-amino-β-hydroxybutyric acid – 37 mg; magnesium glutamate hydrobromide (anhydrous) – 75 mg; of vitamin B6 – 37 mg, 2 tablets 2 times a day (morning and evening). Statistical analysis of the results of the study was performed by using the Student's t-test of the methods of variational statistics (using the computer program "Statistica 8"). To determine the probability and strength of correlation relationships, we determined the Pearson correlation coefficient χ2. Results and Discussion. Patients with moderate and high levels of neuroticism on the PSM-25 scale have been diagnosed with psychological stress of varying degrees of severity. In the group of comparison in patients with moderate level of neuroticism (30 people) during  applying the "Gamalate B6" of antistressor therapy to achieve before the start of surgery the necessary clinical effect: low anxiety, balance of components of the autonomic nervous system, satisfactory adaptation to the stress of the cardiovascular system  and slight increase (p > 0.05) of cortisol  in saliva, 86.7 %  were successful, and at high neuroticism level – in 58.8 %. In the main clinical group, after the course of therapy with L-tryptophan and dalargin in patients with moderate neuroticism level (32 people), before the start of surgery, the necessary level of antistress protection was achieved in 100 % of cases, χ2 – 4.561 (р = 0.033), and among patients with high levels of neuroticism (18 people) – in 83.3 %  of cases, χ2 – 2.574 (р = 0.109).  In these patients, on the background of the activation of stress-limiting systems (serotonergic and opiate), the resistance to nociceptive factor was also statistically significantly increased, which was confirmed by the results of pupilloalgometry. Conclusions. In dental patients before surgery, manifestations of psychological stress of varying degrees of severity, depending on their level of neuroticism are present. In people with high levels of neuroticism on the background of chronic psycho-emotional stress there is a functional imbalance of the autonomic nervous system with increasing activity of its sympathetic department. When used for anti-stress protection, pharmacological drugs that affect the GABA-ergic system, it is possible to achieve the expected therapeutic effect in the majority of patients with moderate neuroticism and in 58.8 % of cases in persons with high neuroticism. When combined with L-tryptophan and dalargin, antistressor protection is achieved in 100 % of patients with moderate and 83.3 % with high levels of neuroticism.en-US
dc.descriptionХирургические вмешательства в челюстно-лицевой области сопровождаются появлением стрессорных реакций. Их выраженность в значительной степени зависит от индивидуально-типологических особенностей каждого больного. Важным условием успешного проведения хирургических вмешательств является обеспечение полноценной антистрессорной защиты больных, что реализуется путем активизации естественных стресслимитирующих систем организма (ГАМК-эргической, серотонинэргической и опиатной систем). Цель исследования – дать объективную оценку эффективности использованных медикаментозных схем антистрессорной защиты хирургических стоматологических больных с различным уровнем ней ротизма. Материалы и методы. Клинические наблюдения и лабораторные исследования были проведены в 97 амбулаторных хирургических стоматологических больных, на этапе их подготовки к плановым операционным вмешательствам. Типы темперамента и уровень нейротизма у пациентов исследовали путем тестирования по методике Г. Айзенка. Проявления психологического стресса (эмоциональные, соматические, поведенческие), которые возникали у пациентов перед операционными вмешательствами, проявляли по шкале PSM-25. Уровень тревоги и депрессивные растройства у больных перед проведением операционных вмешательств определяли с помощью госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Для оценки состояния вегетативной нервной системы у больных перед началом антистрессорной терапии и после ее завершения определяли индекс Кердо, адаптационный потенциал сердечно-сосудистой системы в условиях стресса определяли по индексу функциональных изменений (ИФЗ) и методике Р. М. Баевского. Реактивность вегетативной нервной системы в ответ на действие болевого фактора оценивали с помощью пупилоалгометрии. Уровень кортизола в смешанной слюне определяли перед началом антистрессорной терапии и после ее завершения. Этот биохимический маркер исследовали методом твердофазного иммуноферментного анализа. Статистическую обработку результатов исследования проводили с использованием t-критерия Стьюдента методов вариационной статистики (с помощью компьютерной программы Statistica 8). С целью выявления достоверности и силы корреляционных связей определяли χ2-коэффициент корреляции Пирсона. Результаты исследований и их обсуждение. У пациентов с умеренными и высокими уровнями нейротизма по шкале PSM-25 диагностированы проявления психологического стресса разной степени выраженности. В группе сравнения у больных с умеренным уровнем нейротизма (30 человек), при применении «Гамалате В6», перед началом операционных вмешательств достигался необходимый клинический эффект (низкая тревожность, сбалансированность компонентов вегетативной нервной системы, удовлетворительная адаптация к стрессу сердечно-сосудистой системы и незначительный рост (р>0,05) кортизола в слюне) удалось в 86,7 % случаев, а при высоком уровне нейротизма – в 58,8 % случаев. В основной клинической группе после применения курса терапии L-триптофаном и даларгином у больных с умеренным уровнем нейротизма (32 человека) перед началом операционных вмешательств достигнуто необходимого уровня антистрессорных защиты в 100 % случаев, χ2 – 4,561 (р=0,033), а среди больных с высоким уровнем нейротизма (18 человек) – в 83,3 % случаев, χ2 – 2,574 (р=0,109). В этих больных на фоне активизации стресслимитирующих систем (серотонинэргической и опиоидной) также статистически достоверно возрастала резистентность к действию ноцицептив-ного фактора, что подтверждалось результатами пупилоалгометрии. Выводы. В стоматологических больных перед операционными вмешательствами возникает психологический стресс разной степени выраженности, что зависит от их уровня нейротизма. У лиц с повышенным уровнем нейротизма на фоне хронического психоэмоционального стресса возникает функциональный дисбаланс вегетативной нервной системы с ростом активности ее симпатическо-го отдела. При применении для антистрессорной защиты фармакологических препаратов, которые влияют на ГАМК-эргическую систему, удается достичь ожидаемого лечебного эффекта у большинства больных с умеренным уровнем нейротизма и в 58,8 % случаев у лиц с высоким уровнем нейротизма. При одновременном применении L-триптофана и даларгина достигается антистрессорная защита у 100 % больных с умеренным и в 83,3 %  с высоким уровнем нейротизма.ru-RU
dc.descriptionХірургічні втручання в щелепно-лицевій ділянці супроводжуються появою стресорних реакцій. Їх вираження значною мірою залежить від індивідуально-типологічних особливостей кожного хворого. Важливою умовою успішного проведення хірургічних втручань є забезпечення повноцінного антистресорного захисту хворих, що реалізується шляхом активізації природних стреслімітуючих систем організму (ГАМК-ергічної, серотонінергічної та опіатної систем). Мета дослідження – дати об’єктивну оцінку ефективності застосованих медикаментозних схем антистресорного захисту в хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизму. Матеріали і методи. Клінічні спостереження та лабораторні дослідження були проведені у 97 амбулаторних хірургічних стоматологічних хворих, які готувались до планових операційних втручань. Типи темпераменту та рівень нейротизму в пацієнтів виявляли  шляхом їх тестування за методикою Г. Айзенка. Прояви психологічного стресу (емоційні, соматичні, поведінкові), що виникали у пацієнтів за останній тиждень перед операційними втручаннями, виявляли за шкалою PSM-25. Рівень тривоги та депресивні прояви у хворих перед проведенням операційних втручань визначали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS). Для оцінки стану вегетативної нервової системи у хворих перед початком антистресорної терапії та після її завершення визначали індекс Кердо, адаптаційний потенціал серцево-судинної системи в умовах стресу визначали  за індексом функціональних змін (ІФЗ) за методикою Р. М. Баєвського. Реактивність вегетативної нервової системи у відповідь на дію больового чинника оцінювали за допомогою пупілоалгометрії на тлі «турнікетної» проби за методикою, яку ми розробили. Рівень кортизолу в змішаній слині визначали перед початком антистресорної терапії та  після її завершення. Цей біохімічний маркер досліджували методом твердофазного імуноферментного аналізу. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням t-критерію Стьюдента методів варіаційної статистики (за допомогою комп’ютерної програми Statistica 8). З метою виявлення вірогідності та сили кореляційних зв’язків визначали χ2-коефіцієнт кореляції Пірсона. Результати досліджень та їх обговорення. У пацієнтів із помірними та високими рівнями нейротизму за шкалою PSM-25 діагностовано  прояви психологічного стресу різного ступеня вираження. В групі порівняння у хворих із помірним рівнем  нейротизму (30 осіб) при застосуванні «Гамалате В6» досягти перед початком операційних втручань необхідного клінічного ефекту: низької тривожності, збалансованості компонентів вегетативної нервової системи, задовільної адаптації до стресу серцево-судинної системи та незначного зростання (р>0,05) вмісту кортизолу в слині, вдалось у 86,7 % випадків, а при  високому рівні нейротизму – в 58,8 % випадків. В основній клінічній групі після застосування курсу терапії L-триптофаном та даларгіном у хворих із помірним рівнем нейротизму (32 осіб) перед початком операційних втручань досягнуто необхідного рівня антистресорного захисту у 100 % випадків, χ2 – 4,561 (р=0,033), а серед хворих із високим рівнем нейротизму (18 осіб) – у 83,3 % випадків, 2,574 (р=0,109). В цих хворих на тлі активізації стреслімітуючих систем (серотонінергічної та опіатної) також статистично вірогідно зростала резистентність до дії ноцицептивного чинника, що підтверджувалось результатами  пупілоалгометрії. Висновки. У стоматологічних хворих перед операційними втручаннями виявляються прояви психологічного стресу різного ступеня вираження, що залежить від їх рівня нейротизму. В осіб із підвищеним рівнем нейротизму на тлі хронічного психоемоційного стресу виникає функціональний дисбаланс вегетативної нервової системи із зростанням активності її симпатичного відділу. При застосуванні для антистресорного захисту фармакологічних препаратів, які впливають на ГАМК-ергічну систему, вдається досягти очікуваного лікувального ефекту в більшості хворих із помірним рівнем нейротизму та у 58,8 % випадків  в осіб  із високим рівнем нейротизму. При поєднаному застосуванні L-триптофану та даларгіну досягається антистресорний захист у 100 % хворих із помірним та у 83,3 % із високим рівнями нейротизму.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10880/10395
dc.sourceClinical Dentistry; No. 4 (2019); 33-44en-US
dc.sourceКлінічна стоматологія; № 4 (2019); 33-44ru-RU
dc.sourceКлінічна стоматологія; № 4 (2019); 33-44uk-UA
dc.source2415-3036
dc.source2311-9624
dc.source10.11603/2311-9624.2019.4
dc.subjectneuroticismen-US
dc.subjectpsycho-emotional stressen-US
dc.subjectadaptive reactionen-US
dc.subjectpain sensitivityen-US
dc.subjectpupillo-algometryen-US
dc.subjectGABAen-US
dc.subjectL – tryptophanen-US
dc.subjectdalarginen-US
dc.subjectнейротизмru-RU
dc.subjectпсихоэмоциональный стрессru-RU
dc.subjectадаптационная реакцияru-RU
dc.subjectболевая чув-ствительностьru-RU
dc.subjectпупилоалгометрияru-RU
dc.subjectГАМКru-RU
dc.subjectL-триптофанru-RU
dc.subjectдаларгинru-RU
dc.subjectнейротизмuk-UA
dc.subjectпсихоемоційний стресuk-UA
dc.subjectадаптаційна реакціяuk-UA
dc.subjectбольова чутливістьuk-UA
dc.subjectпупілоалгометріяuk-UA
dc.subjectГАМКuk-UA
dc.subjectL-триптофанuk-UA
dc.subjectдаларгінuk-UA
dc.titleAssessment of efficiency of antistressor protection of surgical dental patients with different level of neuroticismen-US
dc.titleОценка эффективности антистрессорной защиты хирургических стоматологических больных с разным уровнем нейротизмаru-RU
dc.titleОцінка ефективності антистресорного захисту хірургічних стоматологічних хворих із різним рівнем нейротизмуuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record