Clinico-radiological evaluation of the course of reparative osteogenesis in post-cystic defects of the jaws filled with different osteoplastic materials
Клинико-рентгенологическая оценка протекания репаративного остеогенеза в послекистозных дефектах челюстей, заполненных различными остеопластическими материалами;
Клініко-рентгенологічна оцінка перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп, виповнених різними остеопластичними матеріалами
| dc.creator | Havryltsiv, S. T. | |
| dc.creator | Vovk, Y. V. | |
| dc.date | 2020-02-17 | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:34:02Z | |
| dc.date.available | 2020-07-03T09:34:02Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10879 | |
| dc.identifier | 10.11603/2311-9624.2019.4.10879 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15606 | |
| dc.description | Osteogenic mesenchymal cells can be easily found in jawbone periosteum. Because there is a violation of the process of remodeling in the jawbone in osteoporosis, considerable scientific and practical interest is to study the local influence of cultured periosteum cells on the dynamics of osteoregeneration in areas of jaw defects formed after the removal of large-sized radicular cysts. The aim of the study – to give a clinico-radiological evaluation of the features of the course of reparative osteogenesis in the post-cystic defects of the jaws after their plasticity by different osteoplastic materials. Materials and Methods. 85 patients aged 20 to 70 years with radicular jaw cysts were enrolled in clinical observations. Depending on the diagnosed state of mineral metabolism, all patients were divided into two clinical groups: group 1 included 44 patients without age-related mineral metabolism disorders, group 2 consisted of 41 patients (women) with age-related mineral metabolism disorders. After removal of the radicular cysts, jawbone defects in patients of clinical group 1 and subgroup 1 of the clinical group 2 (31 patients) were filled by "Kolapol KP - 2". In the subgroup 2 of clinical group 2 in 10 patients after removal of radicular jaw cysts of large sizes, plastic of the formed bone defects was carried out by cultured cells of periosteum which were placed on the substrate "Kolapol KP – 2". 3, 6, 9, 12 months after surgery, we performed the radiological monitoring to establish the reduction of the post-cystic defects of the jaws, restore of the trabecular structure and mineralization of the bone regenerate. Ultrasound echoostometry was used to study mineral density in the lower jaw bone. Results and Discussion. The healing process of bone wounds in patients who had small and medium-sized radicular cysts was similar in both clinical groups. Complete closure of post-cystic defects after 9 months was observed in 20 patients of group 1 and 16 of group 2. This process was slightly delayed in 3 patients of group 1 and in 4 patients of group 2. After 12 months radiographically observed restoration of the integrity of the jawbone in all patients. The process of healing of bone wounds after removal of large-sized radicular cysts was slower in patients of both groups. This is clearly manifested in patients with impaired mineral metabolism. 12 months after cystectomy, a complete reduction in post-cystic defect of the jaws was radiographically visualized in only 45.5 % of patients of subgroup 1 of clinical group 2. In patients of subgroup 2 of clinical group 2 were completed reparative osteogenesis in the areas of jaw lesions in similar terms in 80 % of cases. Conclusions. The use for the osteoplasty of post-cystic defects of jaws of different sizes of "Kolapol KP – 2" in patients without violation of mineral metabolism ensures successful course of reparative osteogenesis in 80.95 % of cases. In patients with age-related disorders of mineral metabolism (postmenopausal osteoporosis), the use for the osteoplasty of "Kolapol KP-2" has proved effeciency in the treatment of post-cystic defects of the jaws of small and medium size. The results of clinico-radiological study revealed that the most optimal method of stimulation of reparative osteogenesis in post-cystic defects of the jaws of large sizes in women with postmenopausal osteoporosis is the use of combined osteoplastic material consisting of cultivated periosteal autocells, placed on “Kolapol KP – 2”. | en-US |
| dc.description | Доступным источником остеогенных мезенхимальных клеток может служить надкостница челюстных костей. Поскольку при остеопорозе происходит нарушение процесса ремоделирования в этих костях, значительный научный и практический интерес представляет изучение местного воздействия культивируемых клеток надкостницы на динамику остеорегенерации в участках дефектов челюстей, которые образовались после удаления радикулярных кист больших размеров. Цель исследования – дать клинико-рентгенологическую оценку особенностей протекания репаративного остеогенеза в послекистозных дефектах челюстей после их пластики различными остеопластическими материалами. Материалы и методы. В клинические наблюдения были задействованы 85 пациентов в возрасте от 20 до 70 лет с радикулярными кистами челюстей. В зависимости от состояния минерального обмена все пациенты были разделены на две клинические группы: в первую вошли 44 пациента без возрастных нарушений минерального обмена, во вторую – 41 больной (женщины) – с возрастными нарушениями минерального обмена. После удаления радикулярных кист, образовавшиеся костные дефекты челюстей у пациентов первой клинической группы и первой подгруппы второй клинической группы (31 пациент), заполняли колаполом КП-2. Во второй подгруппе второй клинической группы у 10 больных после удаления радикулярных кист челюстей больших размеров проводили пластику образованных костных дефектов культивируемыми клетками периоста, помещенными на субстрат колапол КП-2. Через 3; 6; 9; 12 месяцев после операционных вмешательств проводили рентгенологический мониторинг редукции послекистозних дефектов челюстей, восстановление трабекулярной структуры и минерализации костного регенерата. Для исследования минеральной плотности костной ткани нижних челюстей использовали метод ультразвуковой ехоостеометрии. Результаты исследований и их обсуждение. Процесс восстановления костной ткани у больных, у которых были удалены радикулярные кисты малых и средних размеров, протекал однотипно в обеих клинических группах. Полное закрытие послекистозных дефектов через 9 месяцев наблюдалось у 20 больных первой группы и 16 второй. Этот процесс был несколько замедленным у 3 пациентов первой группы и у 4 второй. Через 12 месяцев рентгенологически наблюдали полное восстановление челюстных костей у всех больных. Процесс восстановления костной ткани после удалений радикулярных кист больших размеров протекал медленнее у больных обеих клинических групп. Отчетливо это проявилось у больных с нарушением минерального обмена. Через12 месяцев после цистэктомий рентгенологически визуализировалась полная редукция послекистозных дефектов челюстей только в 45,5 % больных первой подгруппы второй клинической группы. У больных второй подгруппы второй клинической группы в аналогичные сроки происходило завершение репаративного остеогенеза в участках поражения челюстей в 80 % случаев. Выводы. Применение остеопластики послекистозных дефектов челюстей разных размеров колапола КП-2 у больных без нарушений минерального обмена обеспечивает успешное протекание репаративного остеогенеза в 80,95 % случаев. У пациенток с возрастными нарушениями минерального обмена (постменопаузальным остеопорозом) использование для остеопластики колапола КП-2 оказалось эффективным при лечении послекистозных дефектов челюстей малых и средних размеров. Результаты клинико-рентгенологического исследования установили, что оптимальным методом стимуляции репаративного остеогенеза в послекистозных дефектах челюстей больших размеров у женщин с постменопаузальным остеопорозом является применение комбинированного остеопластичного материала, состоящий из культивируемых периостальных аутоклеток, помещенных на колаполе КП-2. | ru-RU |
| dc.description | Легкодоступним джерелом остеогенних мезенхімальних клітин може слугувати окістя щелепних кісток. Оскільки при остеопорозі відбувається порушення процесу ремоделювання в цих кістках, значний науковий та практичний інтерес становить вивчення місцевого впливу культивованих клітин окістя на динаміку остеорегенерації у ділянках дефектів щелеп, що утворились після видалення радикулярних кіст великих розмірів. Мета дослідження – дати клініко-рентгенологічну оцінку особливостям перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп після їх пластики різними остеопластичними матеріалами. Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 85 пацієнтів віком від 20 до 70 років із радикулярними кістами щелеп. Залежно від діагностованого стану мінерального обміну всіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи: у першу увійшли 44 пацієнти без вікових порушень мінерального обміну, в другу – 41 хворий (жінки) із віковими порушеннями мінерального обміну. Після видалення радикулярних кіст утворені кісткові дефекти щелеп у пацієнтів першої клінічної групи та першої підгрупи другої клінічної групи (31 пацієнт) виповнювали колаполом КП-2. У другій підгрупі другої клінічної групи у 10 хворих після видалення радикулярних кіст щелеп великих розмірів проводили пластику утворених кісткових дефектів культивованими клітинами періоста, поміщеними на субстрат колапол КП-2. Через 3; 6; 9; 12 місяців після операційних втручань проводили рентгенологічний моніторинг редукції післякістозних дефектів щелеп, відновлення трабекулярної структури та мінералізації кісткового регенерату. Для дослідження мінеральної щільності у кістковій тканині нижніх щелеп використовували метод ультразвукової ехоостеометрії. Результати досліджень та їх обговорення. Процес гоїння кісткових ран у хворих, в яких було видалено радикулярні кісти малих та середніх розмірів, перебігав однотипово в обох клінічних групах. Повне закриття післякістозних дефектів через 9 місяців спостерігалось у 20 хворих першої групи та 16 другої. Цей процес був дещо сповільненим у 3 пацієнтів першої групи та 4 другої. Через 12 місяців рентгенологічно спостерігали відновлення цілості щелепних кісток в усіх хворих. Процес гоїння кісткових ран після видалень радикулярних кіст великих розмірів був повільнішим у хворих обох груп. Виразно це проявилось у хворих із порушенням мінерального обміну. Через 12 місяців після цистектомій рентгенологічно візуалізувалась повна редукція післякістозних дефектів щелеп тільки у 45,5 % хворих першої підгрупи другої клінічної групи. У хворих другої підгрупи другої клінічної групи в аналогічні терміни відбувалось завершення репаративного остеогенезу в ділянках ураження щелеп у 80 % випадків. Висновки. Застосування для остеопластики післякістозних дефектів щелеп різних розмірів колаполу КП-2 у хворих без порушень мінерального обміну забезпечує успішний перебіг репаративного остеогенезу в 80,95 % випадків. У пацієнток із віковими порушеннями мінерального обміну (постменопаузним остеопорозом) використання для остеопластики колаполу КП-2 виявилось ефективним при лікуванні післякістозних дефектах щелеп малих та середніх розмірів. Результати клініко-рентгенологічних досліджень встановили, що найоптимальнішим методом стимуляції репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп великих розмірів у жінок із постменопаузним остеопорозом є застосування комбінованого остеопластичного матеріалу, що складається із культивованих періостальних аутоклітин, поміщених на колаполі КП-2. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10879/10394 | |
| dc.source | Clinical Dentistry; No. 4 (2019); 25-32 | en-US |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 4 (2019); 25-32 | ru-RU |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 4 (2019); 25-32 | uk-UA |
| dc.source | 2415-3036 | |
| dc.source | 2311-9624 | |
| dc.source | 10.11603/2311-9624.2019.4 | |
| dc.subject | radicular cysts | en-US |
| dc.subject | postoperative jaw defects | en-US |
| dc.subject | reparative osteogenesis | en-US |
| dc.subject | cultured periosteal cells | en-US |
| dc.subject | postmenopausal osteoporosis | en-US |
| dc.subject | радикулярные кисты | ru-RU |
| dc.subject | послеоперационные дефекты челюстей | ru-RU |
| dc.subject | репаративный ос-теогенез | ru-RU |
| dc.subject | культивированные клетки периоста | ru-RU |
| dc.subject | постменопаузальный остеопороз | ru-RU |
| dc.subject | радикулярні кісти | uk-UA |
| dc.subject | післяопераційні дефекти щелеп | uk-UA |
| dc.subject | репаративний остеогенез | uk-UA |
| dc.subject | культивовані клітини періоста | uk-UA |
| dc.subject | постменопаузний остеопороз | uk-UA |
| dc.title | Clinico-radiological evaluation of the course of reparative osteogenesis in post-cystic defects of the jaws filled with different osteoplastic materials | en-US |
| dc.title | Клинико-рентгенологическая оценка протекания репаративного остеогенеза в послекистозных дефектах челюстей, заполненных различными остеопластическими материалами | ru-RU |
| dc.title | Клініко-рентгенологічна оцінка перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп, виповнених різними остеопластичними матеріалами | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||