Показати скорочений опис матеріалу
Frequency of diagnosing temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible depending on the localization and age
Частота диагностированых височно-нижнечелюстных расстройств у больных с переломами нижней челюсти в зависимости от локализации и возраста;
Частота діагностованих скронево -нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи залежно від локалізації та віку
dc.creator | Skrypa, O. L. | |
dc.date | 2019-05-23 | |
dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:33:57Z | |
dc.date.available | 2020-07-03T09:33:57Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10145 | |
dc.identifier | 10.11603/2311-9624.2019.1.10145 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15577 | |
dc.description | An increase in the number of injuries in the young able-bodied population is one of the main medical and social problems. Fractures of the bones of the face are characterized by a significant frequency, and the leading place is fractures of the mandible, ranging from 45 to 95 %. The main attention in domestic and foreign literature was directed at the study of internal disorders in the temporomandibular joint, due to fractures of the processus frontalis. Questions of the treatment of musculo – joint disorders caused by fractures of the mandible of other localizations, as a rule, were not addressed promptly and, accordingly, not resolved. This explains the relevance of the study. The aim of the study – to analyze the frequency of temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible, depending on localization and age. Materials and Methods. To achieve this goal we examined 164 patients hospitalized in Surgical Dentistry Department of Chernivtsi Regional Hospital with trauma fractures of the lower jaw, and processed patients’ cards contacting Maxillofacial Center in order to provide emergency medical care. For the determination of temporomandibular disorder, four symptoms were investigated, namely: pain in palpation of joints; presence of noise in the joints; pain in palpation of masticatory muscles; violation of the opening trajectory of the mouth. Statistical processing of research results was carried out using commonly used methods of variation statistics. Results and Discussion. Among 164 patients with fractures of the mandible of a different localization, 111 patients were diagnosed with TMJ dysfunction: in 100% of the patients with fractures of the cervical area and coronary process of the mandible. Attention was drawn to the fact that in the middle and lateral parts of the mandible, the TMJ dysfunction was observed in 1.9 times and 1.5 times less frequently than in the case of fractures of the angle mandible. The frequency of temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible increased with age: from (34.38±8.40) % of patients aged 20–25 years to (77.50±6.60) % in 26–35 year olds, p <0.01 The maximum prevalence of TMJ dysfunction was observed in patients with jaw fractures in 36–45 years (89.19±5.10) %, p <0.01, p1> 0.05) and in the 46–55 year-old – (90.32±5.31) %, p <0.01, p1, p2, p3> 0.05. At the same time, in the patients of the older age group, the incidence of temporomandibulum disorder was (33.33±9.62) % and was equal to the data in individuals aged 20–25 years. Conclusions. Thus, as a result of the research, it was found that the fractures of the mandible of different localization favor the development of disorders of the temporomandibular joint, the incidence of which was 67.68 %, with a 100 % prevalence in fractures of the cervical area and the coronary process of the mandible. At the same time, the maximum frequency of disturbances was observed in persons with fractures of the mandible of different localization at the age of 36–55 years and, on average was 89.76 %. | en-US |
dc.description | Рост травматизма у молодого трудоспособного населения является одной из основных медико-социальных проблем. Переломы костей лица характеризуются значительной частотой, а ведущее место занимают переломы нижней челюсти, составляют от 45 до 95 %. Основное внимание в отечественной и зарубежной литературе было направлено на исследование внутренних нарушений в височно-нижнечелюстного сустава, обусловленных переломами мыщелкового отростка. Вопрос лечения мышечно-суставных расстройств, обусловленных переломами нижней челюсти других локализаций, как правило, своевременно не ставился и соответственно не решался. Этим и объясняется актуальность проведенного исследования. Цель исследования – проанализировать частоту височно-нижнечелюстных нарушений у больных с переломами нижней челюсти в зависимости от локализации и возраста. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели было проведено обследование 164 пациентов, госпитализированных в отделения хирургической стоматологии Черновицкой областной клинической больницы по поводу травматических переломов нижней челюсти, а также были обработаны журналы регистрации пациентов, обратившихся в челюстно-лицевой травмпункт в порядке оказания скорой медицинской помощи. Для определения височно-нижнечелюстных нарушений исследовали 4 симптомы, а именно: боль при пальпации суставов; наличие шумов в суставах; боль при пальпации жевательных мышц; нарушение траектории открытия рта. Статистическую обработку результатов исследований осуществляли с помощью общепринятых методов вариационной статистики. Результаты исследований и их обсуждение. Среди 164 больных с переломами нижней челюсти различной локализации в 111 обследованных выявлено дисфункцию ВНЧС: в 100 % лиц с переломами пришеечной области и коронарного отростка нижней челюсти. Привлекало внимание, что при срединных и боковых переломах нижней челюсти дисфункция ВНЧС наблюдалась в 1,9 и в 1,5 раза реже, чем при переломах угла нижней челюсти. Частота височно-нижнечелюстных нарушений у больных с переломами нижней челюсти возрастала с увеличением возраста: от (34,38 ± 8,40) % лиц в возрасте 20–25 лет до (77,50±6,60) % в 26–35-летних лиц, р <0,01. Максимальная распространенность дисфункции ВНЧС наблюдалась у больных с переломами челюстей в 36–45 лет (89,19±5,10) %, р<0,01, р 1> 0,05) и в 46–55-летних обследованных - 90,32 ± 5,31%, р <0,01, р1, р2, р3> 0,05. В то же время, у больных старшей возрастной группы распространенность височно-нижнечелюстных нарушений составила (33,33±9,62) % и равнялась данным у лиц в возрасте 20–25 лет. Выводы. В результате проведенных исследований установлено, что переломы нижней челюсти различной локализации способствуют возникновению нарушений в височно-нижнечелюстном суставе, частота возникновения которых составляла 67,68 %, со 100 % распространенностю при переломах пришеечной области и коронарного отростка нижней челюсти. При этом максимальная частота расстройств наблюдалась у лиц с переломами нижней челюсти различной локализации в возрасте 36–55 лет и в среднем составляла 89,76 %. | ru-RU |
dc.description | Зростання травматизму у молодого працездатного населення є однією з основних медико-соціальних проблем. Переломи кісток обличчя характеризуються значною частотою, а провідне місце займають переломи нижньої щелепи, що становлять від 45 до 95 %. Основна увага у вітчизняній і зарубіжній літературі була направлена на дослідження внутрішніх порушень у скронево-нижньощелепному суглобі, спичинених переломами виросткового відростка. Питання лікування м'язово-суглобових розладів, обумовлених переломами нижньої щелепи інших локалізацій, як правило, своєчасно не ставили відповідно не вирішувалось. Цим і пояснюється актуальність проведеного дослідження. Мета дослідження – проаналізувати частоту скронево-нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи залежно від локалізації та віку. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено обстеження 164 пацієнтів, госпіталізованих у відділення хірургічної стоматології Чернівецької обласної клінічної лікарні з приводу травматичних переломів нижньої щелепи, а також було опрацьовано журнали реєстрації пацієнтів, що звернулися до щелепно-лицевого травмпункту в порядку надання швидкої медичної допомоги. Для визначення скронево-нижньощелепних розладів досліджували 4 симптоми, а саме: біль при пальпації суглобів; наявність шумів у суглобах; біль при пальпації жувальних м’язів; порушення траєкторії відкриття рота. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Серед 164 хворих з переломами нижньої щелепи різної локалізації у 111 обстежених виявлено дисфункцію СНЩС: у 100 % осіб із переломами пришийкової ділянки та вінцевого відростка нижньої щелепи. Привертало увагу, що при серединних та бокових переломах нижньої щелепи дисфункція СНЩС спостерігали у 1,9 та у 1,5 раза рідше, ніж при переломах кута нижньої щелепи. Частота скронево-нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи зростала зі збільшенням віку: від (34,38±8,40) % осіб у віці 20–25 років до (77,50±6,60) % у 26–35-річних осіб, р<0,01. Максимальна поширеність дисфункції СНЩС була у хворих із переломами щелеп у 36–45 років (89,19±5,10) %, р<0,01, р1>0,05) та у 46–55-річних обстежених – (90,32±5,31) %, р<0,01, р1, р2, р3>0,05. Водночас, в осіб старшої вікової групи поширеність скронево-нижньощелепних розладів становила (33,33±9,62) % та дорівнювала даним у осіб віком 20–25 років. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що переломи нижньої щелепи різної локалізації сприяють виникненню розладів скронево-нижньощелепного суглоба, частота виникнення яких складала 67,68 %, зі 100 % поширеністю при переломах пришийкової ділянки і вінцевого відростка нижньої щелепи. При цьому максимальну частоту розладів спостерігали у осіб із переломами нижньої щелепи різної локалізації у віці 36–55 років і у середньому складала 89,76 %. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/10145/9695 | |
dc.source | Clinical Dentistry; No. 1 (2019); 33-39 | en-US |
dc.source | Клінічна стоматологія; № 1 (2019); 33-39 | ru-RU |
dc.source | Клінічна стоматологія; № 1 (2019); 33-39 | uk-UA |
dc.source | 2415-3036 | |
dc.source | 2311-9624 | |
dc.source | 10.11603/2311-9624.2019.1 | |
dc.subject | fracture of the mandible | en-US |
dc.subject | dysfunction of the temporomandibular joint | en-US |
dc.subject | localization | en-US |
dc.subject | frequency | en-US |
dc.subject | age | en-US |
dc.subject | перелом нижней челюсти | ru-RU |
dc.subject | дисфункция височно-нижнечелюстного сустава | ru-RU |
dc.subject | локализация | ru-RU |
dc.subject | частота | ru-RU |
dc.subject | возраст | ru-RU |
dc.subject | перелом нижньої щелепи | uk-UA |
dc.subject | дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба | uk-UA |
dc.subject | локалізація | uk-UA |
dc.subject | частота | uk-UA |
dc.subject | вік | uk-UA |
dc.title | Frequency of diagnosing temporomandibular disorders in patients with fractures of the mandible depending on the localization and age | en-US |
dc.title | Частота диагностированых височно-нижнечелюстных расстройств у больных с переломами нижней челюсти в зависимости от локализации и возраста | ru-RU |
dc.title | Частота діагностованих скронево -нижньощелепних розладів у хворих із переломами нижньої щелепи залежно від локалізації та віку | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
---|---|---|---|
Даний матеріал не має долучених файлів. |