Influence of the dental cavity configuration factor on the prediction of the composite restoration function
Влияние фактора конфигурации полости зуба на прогноз функционирования композитной реставрации;
Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації
| dc.creator | Voytovich, V. I. | |
| dc.creator | Goncharuk-Khomyn, M. Yu. | |
| dc.creator | Kostenko, A. E. | |
| dc.creator | Savchuk, O. V. | |
| dc.creator | Yavuz, Izzet | |
| dc.date | 2019-01-24 | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:33:54Z | |
| dc.date.available | 2020-07-03T09:33:54Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/9746 | |
| dc.identifier | 10.11603/2311-9624.2018.4.9746 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15565 | |
| dc.description | The development of the cavity configuration factor was substantiated by the necessity of quantifying the ratio of polymerization shrinkage and polymerization stress indicators in accordance with the peculiarities of the geometry of prepared carious defect. However, according to various studies, the level of distribution of polymerization stress more strongly depends on the absolute sizes of the investigated restoration samples, and not directly on the C-factor, however, it has not been adequately evidently interpreted from the point of view of the clinical significance for the obtained results. The aim of the study. To analyze the effect of the configuration factor of the prepared cavity on the success of the direct restorations function in the process of developing a model of predictive assessment of stress distribution at the interface of composite material and tooth tissues. Materials and methods. Google Scholar search form (http://scholar.google.com) was used with its advanced features for realization of study objective. The following sets of words «C-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», and «composite restoration» were used as header operators in various combinations, each resulting for the search of keywords combination represented as a set of academic papers on relevant topics, that were subsequently subject to content analysis. Results and discussion. Based on the literature data, the reduction of shrinkage stress was confirmed with the growth of the quantitative index of the C-factor and a decrease in the predictive index of the success of composite restoration represeted the similar trend. The C-factor in the range of 0,3-2,3 is not extremely critical in terms of the risk of microleakage formation between the composite and the tooth, as compared to indicators of the C-factor approaching 3,0. Conclusions. The further development of a complex model of finite elements with the representation in its structure elements of a different density (in particular, enamels, dentin, various composites) and the corresponding mathematical argumentation of the polymerization shrinkage and stress vectors, will allow to objectivize the cumulative effect of the C-factor on the success of the composite restoration function, proceeding from the poly-directional stresses at the bonding interface of the composite material and tooth tissues interface. | en-US |
| dc.description | Разработка параметра конфигурации полости была обоснована необходимостью квантификации соотношения показателей полимеризационной усадки и полимеризационного стресса в соответствии с особенностями геометрии отпрепарованного кариозного дефекта. Однако по данным различных исследований, уровень распределения полимеризационного стресса более выражено зависит от абсолютных размеров исследуемых образцов реставраций, а не непосредственно от показателя С-фактора, что однако не было в достаточной мере доказательно интерпретировано с точки зрения клинической значимости полученных результатов. Цель исследования – проанализировать влияние фактора конфигурации отпрепарированной полости на успешность функционирования прямых реставраций в процессе разработки модели прогностической оценки распределения напряжений на границе интерфейса композитного материала и тканей зуба. Материалы и методы. Для проведения поиска использовалась форма поиска Google Scholar (http://scholar.google.com) с применением ее расширенных функций. В результате использования операторов «поиск по фразе» и «в заголовке» были сформированы следующие наборы ключевых слов «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», которые применялись в различных комбинациях. Каждый полученный результат поиска по комбинации ключевых слов представлял собой набор академических работ соответствующей тематики, которые в дальнейшем подлежали контент-анализа. Результаты исследований и их обсуждение. Исходя из приведенных литературных даннях, был подтвержден факт уменьшения уровня усадочного стресса при росте количественного показателя С-фактора и снижение прогностического показателя успешности композитной реставрации при аналогичной тенденции. Показатели С-фактора в диапазоне 0,3–2,3 не являются предельно критическими с точки зрения риска формирования микрозазора между композитом и стенкой зуба по сравнению с показателями С-фактора, приближающихся к 3,0. Выводы. Дальнейшая разработка сложной модели конечных элементов с репрезентацией в ее структуре элементов различной плотности (в частности эмали, дентина, различных композитных и прокладочных материалов) и соответствующей математической аргументацией векторов полимеризационной усадки и стресса, позволит объективизировать кумулятивное воздействие показателя С-фактора на успешность функционирования композитной реставрации, исходя из полинаправлености напряжений на границе бондингового интерфейса композитного материала и тканей зуба. | ru-RU |
| dc.description | Розробка параметра конфігурації порожнини була обґрунтована потребою квантифікації співвідношення показників полімеризаційної усадки та полімеризаційного стресу відповідно до особливостей геометрії відпрепарованого каріозного дефекту. Однак за даними різних досліджень, рівень розподілу полімеризаційного стресу вираженіше залежить від абсолютних розмірів досліджуваних зразків реставрацій, а не безпосередньо від показника С-фактора, що проте не було достатньою мірою доказово інтерпретовано з точки зору клінічної значимості отриманих результатів. Мета дослідження – проаналізувати вплив фактора конфігурації відпрепарованої порожнини на успішність функціонування прямих реставрацій у процесі розробки моделі прогностичної оцінки розподілу напруг на межі інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба. Матеріали і методи. Для проведення пошуку використовували форму пошуку Google Scholar (http://scholar.google.com) із застосуванням її розширених функцій. У результаті застосування операторів «пошук за фразою» та «в заголовку» були сформовані наступні набори ключових слів «С-factor», «dental cavity configuration», «cavity geometry», «direct restoration», «composite restoration», які використовували у різних комбінаціях. Кожен отриманий результат пошуку за комбінацією ключових слів являв собою набір академічних робіт відповідної тематики, які в подальшому підлягали контент-аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи із наведених літературних даних, було підтверджено, що зменшення рівня усадкового стресу при зростанні кількісного показника С-фактора та зниження прогностичного показника успішності композитної реставрації при аналогічній тенденції. Показники С-фактору у діапазоні 0,3–2,3 не є гранично критичними з точки зору ризику формування мікропроміжку між композитом та стінкою зуба порівняно із показниками С-фактора, що наближаються до 3,0. Висновки. Подальша розробка складної моделі скінчених елементів із репрезентацією у її структурі елементів різної щільності (зокрема емалі, дентину, різних композитних та прокладочних матеріалів) та відповідною математичною аргументацією векторів полімеризаційної усадки та стресу, дозволить об’єктивізувати кумулятивний вплив показника С-фактора на успішність функціонування композитної реставрації, виходячи із полінаправленості напруг на межі бондингового інтерфейсу композитного матеріалу та тканин зуба. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/9746/9396 | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2019 Клінічна стоматологія | uk-UA |
| dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
| dc.source | Clinical Dentistry; No. 4 (2018); 5-11 | en-US |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 4 (2018); 5-11 | ru-RU |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 4 (2018); 5-11 | uk-UA |
| dc.source | 2415-3036 | |
| dc.source | 2311-9624 | |
| dc.source | 10.11603/2311-9624.2018.4 | |
| dc.subject | C-factor | en-US |
| dc.subject | composite restoration | en-US |
| dc.subject | cavity configuration | en-US |
| dc.subject | С-фактор | ru-RU |
| dc.subject | композитная реставрация | ru-RU |
| dc.subject | конфигурация полости | ru-RU |
| dc.subject | С-фактор | uk-UA |
| dc.subject | композитна реставрація | uk-UA |
| dc.subject | конфігурація порожнини | uk-UA |
| dc.title | Influence of the dental cavity configuration factor on the prediction of the composite restoration function | en-US |
| dc.title | Влияние фактора конфигурации полости зуба на прогноз функционирования композитной реставрации | ru-RU |
| dc.title | Вплив фактора конфігурації порожнини зуба на прогноз функціонування композитної реставрації | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||