Показати скорочений опис матеріалу
Indicators of dermatoglyphics as markers for the construction of mathematical models for the risk of dentognathic anomalies
Показатели дерматоглифики как маркеры для построения математических моделей риска возникновения зубочелюстных аномалий;
Показники дерматогліфіки як маркери для побудови математичних моделей ризику виникнення зубощелепних аномалій
dc.creator | Kazakova, R. V. | |
dc.creator | Melnyk, V. S. | |
dc.creator | Horzov, L. F. | |
dc.date | 2018-06-18 | |
dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:33:51Z | |
dc.date.available | 2020-07-03T09:33:51Z | |
dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/9071 | |
dc.identifier | 10.11603/2311-9624.2018.3.9071 | |
dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15549 | |
dc.description | Summary. Dermatological examinations are widely used in the diagnosis of many congenital and acquired diseases. It is proved that indicators of dermatoglyphics can be used as markers of a polygenic system for the study of some patterns of phenotypic manifestation of polygenic systems in ontogenesis. Investigating the relationship between finger drawings and dentognathic anomalies can help in the early detection of individuals with genetic predisposition. The aim of the study – to develop prognostic mathematical models of the possibility of dentognathic anomalies in men and women based on the analysis of the features of dermatological characteristics. Materials and Methods. Dermatoglyphic study was performed using H. Cummins and Ch. Midlo in 34 men and 36 women with dentognathic anomalies aged 35–44 years. As a control, the results of dermatological studies 43 healthy men and 44 women of the same age were used. Results and Discussion. Discriminant models with the help of dermatological indicators allow the city residents of Uzhhorod to be divided into healthy and sick with dentognathic anomalies. The greatest contribution to discrimination between healthy and sick men is the length of the line аd on the right hand, and between healthy and sick women, the presence of the axial triadius t ‘, the Kamins index and the length of the line ct on the left hand. Conclusions. Discriminant models of dentognathic anomalies, depending on dermatoglyphic parameters, are adequate and can be used for early prediction of the risk of developing this disease. | en-US |
dc.description | Резюме. Дерматоглифические обследования широко применяют в диагностике многих врожденных и приобретенных заболеваний. Доказано, что показатели дерматоглифике могут быть использованы в качестве маркеров полигенной системы для исследования некоторых закономерностей фенотипического проявления полигенных систем в онтогенезе. Изучение общих связей между пальцевыми отпечатками и зубочелюстными аномалиями может помочь в раннем выявлении лиц с генетической предрасположенностью. Цель исследования – разработать прогностические математические модели возможности возникновения зубочелюстных аномалий у мужчин и женщин на основании анализа особенностей дерматоглифических показателей. Материалы и методы. Проведено дерматоглифических исследования по методике H. Cummins и Ch. Midlo в 34 мужчин и в 36 женщин с зубочелюстными аномалиями в возрасте 35–44 лет. В качестве контроля использованы результаты дерматоглифических исследований 43 практически здоровых мужчин и 44 женщин аналогичного возраста. Результаты исследований и их обсуждение. Дискриминантные модели с помощью дерматоглифических показателей позволили разделить городских жителей г. Ужгорода на здоровых и больных с зубочелюстными аномалиями. Наибольший вклад в дискриминацию между здоровыми и больными мужчинами имеет протяженность линии аd на правой кисти, а между здоровыми и больными женщинами – наличие осевого трирадиуса t’, индекса Каминнса и длины линии ct на левой кисти. Выводы. Дискриминантные модели возникновения зубочелюстных аномалий в зависимости от дерматоглифических показателей являются адекватными и могут использоваться для раннего прогноза риска возникновения этого заболевания. | ru-RU |
dc.description | Резюме. Дерматогліфічні обстеження широко застосовують у діагностиці багатьох уроджених і набутих захворювань. Доведено, що показники дерматогліфіки можуть бути використані як маркери полігенної системи для дослідження деяких закономірностей фенотипового прояву полігенних систем в онтогенезі. Вивчення спільних зв’язків між пальцевими відбитками і зубощелепними аномаліями може допомогти на ранньому етапі виявити осіб із генетичною схильністю. Мета дослідження – розробити прогностичні математичні моделі можливості виникнення зубощелепних аномалій у чоловіків і жінок на основі аналізу особливостей дерматогліфічних показників. Матеріали і методи. Проведено дерматогліфічне дослідження за методикою H. Cummins і Ch. Midlo у 34 чоловіків та у 36 жінок із зубощелепними аномаліями віком 35–44 роки. Як контроль використано результати дерматогліфічних досліджень 43 практично здорових чоловіків і 44 жінок аналогічного віку. Результати досліджень та їх обговорення. Дискримінантні моделі за допомогою дерматогліфічних показників дозволили розділити міських жителів м. Ужгорода на здорових і хворих із зубощелепними аномаліями. Найбільший внесок у дискримінацію між здоровими і хворими чоловіками має довжина лінії аd на правій кисті, а між здоровими і хворими жінками – наявність осьового трирадіуса t, індексу Каміннса і довжини лінії ct на лівій кисті. Висновки. Дискримінантні моделі виникнення зубощелепних аномалій, залежно від дерматогліфічних показників, є адекватними і можуть використовуватися для раннього прогнозу ризику виникнення цього захворювання. | uk-UA |
dc.format | application/pdf | |
dc.language | ukr | |
dc.publisher | Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського | uk-UA |
dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/9071/9001 | |
dc.rights | Авторське право (c) 2018 Клінічна стоматологія | uk-UA |
dc.rights | https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 | uk-UA |
dc.source | Clinical Dentistry; No. 3 (2018); 12-18 | en-US |
dc.source | Клінічна стоматологія; № 3 (2018); 12-18 | ru-RU |
dc.source | Клінічна стоматологія; № 3 (2018); 12-18 | uk-UA |
dc.source | 2415-3036 | |
dc.source | 2311-9624 | |
dc.source | 10.11603/2311-9624.2018.3 | |
dc.subject | dermatological signs | en-US |
dc.subject | skin figure | en-US |
dc.subject | markers | en-US |
dc.subject | dentognathic anomalies | en-US |
dc.subject | дерматогліфічні ознаки | ru-RU |
dc.subject | пальцевий відбиток | ru-RU |
dc.subject | маркери | ru-RU |
dc.subject | зубощелепні аномалії | ru-RU |
dc.subject | дерматогліфічні ознаки | uk-UA |
dc.subject | маркери | uk-UA |
dc.subject | зубощелепові аномалії. | uk-UA |
dc.subject | пальцевий відбиток | uk-UA |
dc.title | Indicators of dermatoglyphics as markers for the construction of mathematical models for the risk of dentognathic anomalies | en-US |
dc.title | Показатели дерматоглифики как маркеры для построения математических моделей риска возникновения зубочелюстных аномалий | ru-RU |
dc.title | Показники дерматогліфіки як маркери для побудови математичних моделей ризику виникнення зубощелепних аномалій | uk-UA |
dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Долучені файли
Файл | Розмір | Формат | Переглянути |
---|---|---|---|
Даний матеріал не має долучених файлів. |