Show simple item record

Скрининговая оценка адаптационного потенциала при стрессе в хирургических стоматологических больных;
Скринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворих

dc.creatorMokryk, O. Ya.
dc.date2017-11-10
dc.date.accessioned2020-07-03T09:33:46Z
dc.date.available2020-07-03T09:33:46Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/8213
dc.identifier10.11603/2311-9624.2017.4.8213
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15522
dc.descriptionThe degree of stress expressiveness in surgical stomatological patients depends on the adaptation reserve of their organisms. Adaptation to stress in every person is individual. It was found that the most sensitive indicator (marker) of the level of reactivity of an organism in stress is a nociceptive reaction that has the functional stability of neurophysical and neurochemical mechanisms of formation.The aim of the study – to make a screening of the adaptational potential in stomatological patients with different individually-psychological peculiarities under condition of pain stress.Materials and Methods. The objects of clinical observation were 95 surgical stomatological patients. Their individual psychological characteristics were assessed by special questionnaire (S. Novikova, 2006) allowing defi ning the preference of either sthenic or asthenic manifestations in both emotions and behavior of the patients. Neurofunctional research was done by electromyography M-TEST. Stress in patients was induced by electrical stimulation of mental nerve till the appearance of pain reaction that was measured by method of exteroceptive suppression of arbitrary activity of masticatory muscles. It was determined: the threshold of pain, its range and tolerance to pain. According to the results of algometry all the patients were classifi ed into 4 pain perception types. During the operation of the pain factor, a change in the tone of the peripheral vessels was studied by using the index of perfusion (PI), which is according to the literature data recommended for dynamic monitoring of the infl uence of the sympathetic nervous system on hemodynamics. Adaptational vegetative cardiovascular reactions to stress were assessed by the Baievskyi index of functional changes (IFC)=0.011 pulse rate + 0.014 systolic blood pressure + 0.008 diastolic blood pressure +0.014 age + 0.009 body weight – 0.009 growth – 0.27.Results and Discussion. 26 patients with asthenic psychotype in which the threshold of pain and pain tolerance were not high belong to the pain perception type 1. In these patients adaptation of the autonomic nervous system to stress were unsatisfactory (functional changes index (IFC)=(3.35±0.49) points). In patients with the pain perception type 2 threshold of pain sensitivity was similar to those of the type 1, but the range proved to be much longer because of the high threshold of pain tolerance. In this group we noticed functional manifestations of stress-induced analgesia accompanied by exertion of adaptation mechanisms – IFC=(2.86±0.14) points. Such pain perception type was diagnosed in 35 patients with a great prevalence of sthenic features. High pain thresholds were diagnosed in patients with pain perception type 3 and 4, however, owing to the insuffi cient activity of endogenous antinociceptive system in the group 3 the range of pain sensitivity was short. Such pain perception type was found in 15 patients. They manifested both sthenic and asthenic features during psychological testing, Baievskyi stress index (IFC – (3.48±1.12) points) showed unsatisfactory adaptation of cardiovascularsystem to stress in these patients. High indicators of antinociceptive system activity were found in patients with pain perception type 4 including personalities having considerable sthenic characteristics. They showed to have tolerable adaptation of cardiovascular system to stress (IFC – (2.35±0.89) points).Conclusions. The results of clinical observations suggest that the adaptive capacity of patients with stressful (pain) effects depends on their individual psychological characteristics, the level of activation of antistress (antinociceptive) mechanisms, the state of the autonomic nervous system, which are components of the general non-specifi c reactivity of the organism. Patients with increased pain sensitivity are characterized by low resistance to stress, lability of the autonomic nervous system, low level of adaptive capacity. High resistance to stress is characteristic for subjects with stenotic psycho-emotional type, which have high thresholds for pain sensitivity. Adaptation capabilities of the body of patients with stress should be taken into account when they are medically prepared for surgical intervention.en-US
dc.descriptionСтепень выраженности стресса в хирургических стоматологических больных зависит от адаптационного резерва их организма. Адаптация к стрессу в каждого человека индивидуальна. Выявлено, что наиболее чувствительным показателем (маркером) уровня реактивности организма при стрессе является ноцицептивная реакция, имеет функциональную стабильность нейрофизических и нейрохимических механизмов формирования.Цель исследования – провести скрининговую оценку адаптационного потенциала в стоматологических больных с различными индивидуально-психологическими особенностями при болевом стрессе.Материалы и методы. Объектом клинического наблюдения стали 95 плановых хирургических стоматологических больных. Индивидуально-психологические особенности у пациентов изучали с помощью специального экспрессопросника, который позволяет обнаружить в них стенические или астенические проявления в эмоционально-поведенческой сфере в стрессовых условиях (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункциональные исследования проводили на двухканальном электромиографе М–TEST. Болевой стресс у пациентов вызывали путем электростимуляции подбородочного нерва. Определяли следующие показатели: порог болевой чувствительности, порог болевого реагирования, порог болевой толерантности и диапазон болевой чувствительности. Для оценки функционального состояния эндогенной антиболевой системы была применена методика экстероцептивной супрессии произвольной активности жевательных мышц. По результатам алгометрии, больных распределяли по четырем типам болевой перцепции. Для объективной оценки в обследуемых пациентов адаптационного потенциала в условиях стресса изучали функциональную активность сердечно-сосудистой системы. В частности, во время болевого раздражения исследовали изменение тонуса периферических сосудов с помощью индекса перфузии (РИ), который по литературным данням, рекомендуется использовать для динамического мониторинга влияния симпатической нервной системы на гемодинамику. Определяли индекс функциональных изменений по Р. М. Баевскому. Для его вычисления использовали данные о частоте пульса, систолического и диастолического артериального давления, показателя роста, массы тела и возраста: индекс функциональных изменений (ИФИ)=0,011ЧП+0,014А Дс+0,008АДд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27.Результаты исследований и их обсуждение. В 26 человек с астеническим психотипом наблюдали I тип болевого восприятия. В этих больных порог болевой чувствительности и болевой толерантности был невысоким, обнаружено недостаточную функциональную активность антиноцицептивной системы. Диагностировано неудовлетворительную адаптацию вегетативной нервной системы к стрессу (ИФИ – (3,35±0,49) бала). У пациентов со II типом болевой перцепции показатели порога болевой чувствительности были близки к таковым, как с I типом. Диапазон болевой чувствительности оказался значительно длиннее, поскольку был высоким порог болевой толерантности. В такоготипа больных наблюдались функциональные проявления стрессиндуцированной анальгезии. Это сопровождалось напряжением механизмов адаптации – индекс О. М. Баевского составлял (2,86±0,14) бала. Такой тип болевой перцепции был диагностирован у 35 человек, при оценке их психотипа обнаружено доминирование стенических признаков над астеническими. Высокие пороги болевой чувствительности диагностированы у больных с III и IV типами болевой перцепции, но вследствии недостаточной активности эндогенной антиболевой системы, в пациентов с III типом болевой чувствительности диапазон оказался коротким. Такой тип болевого восприятия проявился у 15 пациентов, в них обнаружены стенически-астенические признаки во время психологического тестирования. Мониторинг функции сердечно-сосудистой системы показал в них неудовлетворительную адаптацию (ИФИ – (3,48±1,12) бала). Высокие показатели активности антиноцицептивной системы наблюдались у пациентов с IV типом болевой перцепции. В эту группу вошли пациенты, принадлежащие к психотипу с выраженными стеническими признаками. Они проявляли удовлетворительную адаптацию сердечно-сосудистой системы в условиях болевого стресса (ИФИ – (2,35±0,89) бала).Выводы. Результаты клинических наблюдений позволяют констатировать, что адаптационные возможности больных при стрессогенном (болевом) воздействии зависят от их индивидуально-психологических особенностей, уровня активации антистрессовых (антиноцицептивных) механизмов, состояния вегетативной нервной системы, являются компонентами общей неспецифической реактивности организма. Пациенты с повышенной болевой чувствительностью характеризуются низкой устойчивостью к стрессовым воздействиям, лабильностью вегетативной нервной системы, низким уровнем адаптационных возможностей. Высокая устойчивость к стрессу характерна для субъектов состеническим психоэмоциональным типом, которые имеют высокие пороги болевой чувствительности. Адаптационные возможности организма больных к стрессу следует учитывать при их медикаментозной подготовке к операции.ru-RU
dc.descriptionСтупінь вираження стресу в хірургічних стоматологічних хворих залежить від адаптаційного резерву їх організму. Адаптація до стресу в кожної людини є індивідуальною. Виявлено, що найчутливішим показником (маркером) рівня реактивності організму при стресі є ноцицептивна реакція, що має функціональну стабільність нейрофізичних і нейрохімічних механізмів формування.Мета дослідження – провести скринінгову оцінку адаптаційного потенціалу в стоматологічних хворих із різними індивідуально-психологічними особливостями при больовому стресі.Матеріали і методи. Об’єктом клінічного спостереження стали 95 планових хірургічних стоматологічних хворих. Індивідуально-психологічні особливості у них вивчали за допомогою спеціального експрес-опитувальника, що дозволяє виявити в них перевагу стенічних чи астенічних проявів в емоційно-поведінковій сфері у стресових умовах (С. Г. Новикова, 2006). Нейрофункціональні дослідження, при згоді пацієнтів, проводили на двоканальному електроміографі М–TEST. Больовий стрес у пацієнтів викликали шляхом електростимуляції підборідного нерва. Визначали такі показники: поріг больової чутливості, поріг больового реагування, поріг больової толерантності та діапазон больової чутливості. Для оцінки функціонального стану ендогенної системи гальмування болю було застосовано методику екстероцептивної супресії довільної активності жувальних м’язів. За результатами алометрії, хворих розподіляли за чотирма типами больової перцепції. Для об’єктивної оцінки в обстежуваних пацієнтів адаптаційного потенціалу в умовах стресу вивчали функціональну активність серцево-судинної системи. Зокрема, під час дії больового чинника досліджували зміну тонусу периферійних судин за допомогою індексу перфузії (РІ), який за літературними даними, рекомендують використовувати для динамічного моніторингу впливу симпатичної нервової системи на гемодинаміку. Визначали індекс функціональних змін за Р. М. Баєвським. Для його обчислення використовували дані про частоту пульсу, систолічного та діастолічного артеріального тиску, показники росту, маси тіла і віку: індекс функціональних змін (ІФЗ)=0,011ЧП+0,014АТс+0,008АТд+0,014В+0,009МТ – 0,009Р – 0,27.Результати досліджень та їх обговорення. У 26 осіб із астенічним психотипом спостерігали I тип больового сприйняття. В них поріг больової чутливості та больової толерантності був невисоким, виявлено недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Діагностовано незадовільну адаптацію вегетативної нервової системи до стресу (ІФЗ–(3,35±0,49) бала). У пацієнтів із II типом больової перцепції показники порогу больової чутливості були близькими до таких, як із I типом. Однак діапазон больової чутливості виявився значно довшим, оскільки був високим поріг больової толерантності. У такого типу хворих спостерігали функціональні прояви стресіндукованої анальгезії. Це супроводжувалось напруженням механізмів адаптації – індекс Р. М. Баєвського становив (2,86±0,14) бала. Такий тип больової перцепції було діагностовано у 35 осіб, при оцінці їх психотипу виявлено виражену перевагу стенічних ознак над астенічними. Високий поріг больової чутливості діагностовано у хворих із III та IV типами больової перцепції, однак унаслідок недостатньої активності ендогенної антибольової системи, у пацієнтів із III типом больової чутливості діапазон виявився коротким. Такий тип больового сприйняття був у 15 пацієнтів, у них виявлялись стенічно-астенічні ознаки під час психологічного тестування. Моніторинг функції серцево-судинної системи показав у них незадовільну адаптацію (ІФЗ – (3,48±1,12) бала). Високі показники активності антиноцицептивної системи спостерігали у пацієнтів із IV типом больової перцепції. Цю групу склали особи, які належали до психотипу із вираженими стенічними ознаками. Вони проявляли задовільну адаптацію серцево-судинної системи в умовах больового стресу (ІФЗ – (2,35±0,89) бала).Висновки. Результати клінічних спостережень дозволяють констатувати, що адаптаційні можливості хворих при стресогенному (больовому) впливі залежать від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня активації антистресових (антиноцицептивних) механізмів, стану вегетативної нервової системи, що є компонентами загальної неспецифічної реактивності організму. Пацієнти з підвищеною больовою чутливістю характеризуються низькою стійкістю до стресових впливів, лабільністю вегетативної нервової системи, низьким рівнем адаптаційних можливостей. Висока стійкість до стресу є характерною для суб’єктів зі стенічним психоемоційним типом, які мають високий поріг больової чутливості. Адаптаційні можливості організму хворих до стресу необхідно враховувати при їх медикаментозній підготовці до оперативних втручань.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/8213/pdf
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Клінічна стоматологіяuk-UA
dc.sourceClinical Dentistry; No. 4 (2017)en-US
dc.sourceКлінічна стоматологія; № 4 (2017)ru-RU
dc.sourceКлінічна стоматологія; № 4 (2017)uk-UA
dc.source2415-3036
dc.source2311-9624
dc.source10.11603/2311-9624.2017.4
dc.subjectpsycho-emotional typeen-US
dc.subjectpainen-US
dc.subjectcardiovascular systemen-US
dc.subjectadaptive potential.en-US
dc.subjectпсихоэмоциональный типru-RU
dc.subjectболевой стрессru-RU
dc.subjectсердечно-сосудистая системаru-RU
dc.subjectадапта- ционный потенциал.ru-RU
dc.subjectпсихоемоційний типuk-UA
dc.subjectбольовий стресuk-UA
dc.subjectсерцево-судинна системаuk-UA
dc.subjectадаптаційний потенціал.uk-UA
dc.titleThe screening of adaptational potential during stress in surgical stomatologic patientsen-US
dc.titleСкрининговая оценка адаптационного потенциала при стрессе в хирургических стоматологических больныхru-RU
dc.titleСкринінгова оцінка адаптаційного потенціалу при стресі у хірургічних стоматологічних хворихuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record