Optimization of local anesthesia of soft tissues of the lateral facial area by application of developed anesthesia techniques of the facial branches of the superfacial cervical nerve plexus
Оптимизация местного обезболивания мягких тканей боковой области лица путем применения разработанных методик анестезий лицевых ветвей поверхностного шейного нервного сплетения;
Оптимізація місцевого знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення
| dc.creator | Mokryk, O. Ya. | |
| dc.date | 2017-10-09 | |
| dc.date.accessioned | 2020-07-03T09:33:44Z | |
| dc.date.available | 2020-07-03T09:33:44Z | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/8064 | |
| dc.identifier | 10.11603/2311-9624.2017.3.8064 | |
| dc.identifier.uri | https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/15515 | |
| dc.description | The lateral facial region including zygomatic, parotid and buccal regions is innervated by trigeminal nerve branches: zygomatic, auriculotemporal, buccal, mental nerves as well as by branches of cervical plexus: great auricular and transverse cervical nerves. According to the classical Brown’s method, great auricular and transverse cervical nerves can be blocked at Erb’s point on the posterior border of the sternocleidomastoid muscle.Anesthesia of the listed nerves is commonly attained in the contemporary surgical practice during superfi cial cervical plexus block. However, due to the high probability of local complications such as external jugular veindamaging by the injection needle this technique can’t be used in the outpatient surgical dental practice.The aim of the study – to develop methods of conduction anesthesia of facial branches of cervical plexus (great auricular and transverse cervical nerves) on patient’s face considering individual topographic anatomical peculiarities.Materias and Methods. Clinical observation was conducted in 39 sheduled patients of different sex and age (18–60 years old) that were being on stationary treatment. In case the localization of pathological processes (benign tumors, keloid scars, fi stulas of migrating granulomas) in the parotid region (21 cases) surgical interventions were conducted under local conduction anesthesia of auriculotemporal nerve as well as facial branches of great auricular and transverse cervical nerves. In case the localization of pathological processes in the buccal region (18 cases) surgical interventions were conducted under local conduction anesthesia of buccal, mental nerves and facial branches of transverse cervical nerve (if necessary). Facial branches of great auricular nerve were blocked along the posterior border of mandible ramus – from the gonial angle to the neck of mandibular condyle. Anesthesia of facial branches of transverse cervical nerve was conducted along the inferior border of mandible. Individual topographic anatomical peculiarities of the facial part of the head in patients were determined by computing the facial index of each patient using Garson’s algorithm. Tactile and pain sensitivity were explored. In order to assess objectively the developed method of great auricular nerve block it was used stimulating electromyography. It is established that pathological processes did not infl uence the sensory function (tactile and pain sensitivity) of the zygomatic, parotid and buccal regions in patients before the planned surgical interventions on the lateral facial region.Results and Discussion. After the block of facial branches of great auricular nerve according to the developed technique it is revealed that in all cases the posterior part of the parotid region adjoining the mandible angleand posterior part of mandible ramus became insensitive. In 19 cases (93.1 %) an absolute anesthesia of this topographic anatomical region occurred. In 7 cases (33.4 %) the conduction anesthesia of facial branches oftransverse cervical nerve was carried out when this nerve took part in the innervation of the parotid region. It is clinically confi rmed that there are three types of ramifying on the human face of branches of great auricular and transverse cervical nerves (Bruno Ella classifi cation, 2015). The fi rst type of the lateral facial region innervation by the rami of cervical plexus occurred the most frequently, in 11 cases (52.4 %), and prevailed in patients with mesoprosopic form of facial part of the head. The second type of ramifying was observed in 7 cases (33.4 %), in patients with euriprosopic and mesoprosopic face shapes. The third type occurred in 14. 3 % cases in patients with mesoprosopic and leptoprosopic face shapes. In those people a major part of the lateral facial region was innervated by auriculotemporal nerve. In 55. 6 % cases a scattered type of buccal nerve ramifying was found on the face in patients prevailing in leptoprosops. In three patients transverse cervical nerve took part in the buccal region innervation. In all cases they were individuals with euriprosopic face shape. The loss of tactile and pain sensitivity on the skin cover of both the parotid and buccal regions as well as temporary absence of conductance along the facial branches of great auricular nerve that was detected during stimulating electromyography absolutely confi rmed the effectiveness of the developed methods of local conduction anesthesia. During surgical treatment the effi ciency of used methods of local anesthesia was evaluated on 4.7 ± 0.5 points – it was observed a stable anesthesia, without psychosomatic peculiarities as well as local and general complications, in patients; sometimes weakly expressed affective reactions took place, but they didn’t infl uence the course of the operation.Conclusions. The results of clinical observations confi rm the signifi cant variability of sensitive innervation of soft tissues of the lateral facial area, it varies in patients depending on their individual anatomical features.There are three types of branching in the parietal-chewing area of the facial branches of the surface cervical nerve plexus, which can spread to the cheek area. The use of techniques, conductive anesthetics of the facial branches of the large anus and transverse nerve of the neck, in combination with the traditional methods of local anesthesia, which we developed, provided painless surgical interventions on the lateral face of the face. | en-US |
| dc.description | Боковая область лица, состоящая из скуловой, околоушно-жевательной и щечной областей, иннервируется ветвями тройничного нерва: скуловым, ушно-височным, щечным, подбородочным нервами, а также ветвями от поверхностного шейного нервного сплетения: большим ушным и поперечным шейным нервами. Обезболить большой ушной нерв и поперечный нерв шеи можно с помощью классической методики Брауна – блокада этих нервов осуществляется по заднему краю грудино-ключично-сосцевидной мышцы в точке Эрба. В клинической хирургии анестезия указанных нервов достигается во время блокады поверхностного шейного нервного сплетения. Однако во время проведения этой методики местной анестезии существует высокая вероятность повредить инъекционной иглой наружную яремную вену. Из-за рисков развития местных осложнений этот способ местного обезболивания не может применяться в амбулаторной хирургической стоматологической практике.Цель исследования – оптимизировать местное обезболивание мягких тканей боковой области лица путем применения разработанных методик проводниковых анестезий лицевых ветвей большого ушного нерва и поперечного нерва шеи, оценить их эффективность с помощью клинических и нейрофункциональных методов исследования.Материалы и методы. В клинические наблюдения было задействовано 39 плановых больных разного пола и возраста от 18 до 60 лет, которые находились на стационарном лечении. При локализации патологических процессов (доброкачественных новообразований, келоидных рубцов, свищей, мигрирующих гранулем) в околоушно-жевательной области (21 случай) хирургические вмешательства проводились под местными проводниковыми анестезиями ушно-височного нерва, лицевых ветвей большого ушного нерва и поперечного нерва шеи. При локализации патологических процессов в щечнойобласти (18 случаев) хирургические вмешательства проводились под местными проводниковыми анестезиями щечного, подбородочного, подглазничного, скуло-лицевого нервов и лицевых ветвей поперечного нерва шеи. Блокада лицевых ветвей большого ушного нерва проводится вдоль заднего края ветви нижней челюсти – от угла к основанию шейки суставного отростка. Блокаду лицевых ветвей поперечного нерва шеи проводили вдоль нижнего края нижней челюсти. Индивидуальные анатомические особенности лицевого отдела головы у больных определяли по лицевому индексу, по формуле Гарсона. Исследовали тактильную и болевую чувствительность. Для объективной оценки эффективности разработанной методики блокады большого ушного нерва использовали стимуляционную электромиографию. При оценке состояния тактильной и болевой чувствительности у больных перед проведением плановых хирургических вмешательств на боковой области лица мы исследовали, что патологические процессы не влияли на сенсорную функцию обследуемых участков.Результаты исследований и их обсуждение. После анестезии лицевых ветвей большого ушного нерва по разработанной нами методике обнаружено, что во всех случаях наступала анестезия задней части околоушно-жевательной области, прилегающая к углу нижней челюсти и задней части ветви нижней челюсти. В 19 случаях (93,1 %) наступала полная анестезия этой топографо-анатомической области. В 7 случаях (33,4 %) была применена проводниковая анестезия лицевых ветвей поперечного нерва шеи, когда он участвовал в иннервации околоушно-жевательной области. Клинически подтверждено, что могут встречаться три типа ветвления на лице ветвей большого ушного и поперечного нервов шеи по классификации Bruno Ella (2015). Чаще встречался первый тип иннервации бокового участка лица ветвями поверхностного шейного нервного сплетения – в 11 случаях (52,4 %). Преобладал у пациентов с мезопрозопичной формой лицевого отдела головы. Второй тип ветвления наблюдался в 7 случаях (33,4 %). Встречался у пациентов с хамепрозопичной и мезопрозопичной формами лица. Третий тип ветвления наблюдался в 14,3 % случаев у людей с мезопрозопичной и лептопрозопичной формами лицевого отде-ла головы. В этих случаях значительная часть боковой области лица иннервировалась ушно-височным нервом. В 55,6 % случаев встречался рассыпной тип ветвления на лице щечного нерва. Он преобладал в лептопрозопов. У 3 больных поперечный нерв шеи участвовал в иннервации щечной области. Во всех случаях это были лица с хамепрозопичной формой лицевого отдела головы. Подтверждением эффективности разработанных методик местных проводниковых анестезий была потеря тактильной и болевой чувствительности кожных покровов околоушно-жевательной и щечной областей, а также временная потеря проводимости по ходу лицевых ветвей большого ушного нерва, что исследовалось во время проведения стимулирующей электромиографии. Во время хирургических вмешательств эффективность применяемых методов местной анестезии была оценена в (4,7±0,5) балла – отмечали у больных устойчивое обезболивание, без психосоматических особенностей, местных и общих осложнений, иногда возникали слабовыраженые аффективные реакции, которые не влияли на ход операций.Выводы. Результаты клинических наблюдений подтверждают значительную вариабельность чувствительной иннервации мягких тканей бокового участка лица, она отличается у больных в зависимости от их индивидуальных анатомических особенностей. Встречаются три типа ветвления в околоушно-жевательной области лицевых ветвей поверхностного шейного нервного сплетения, которые могут распространяться на щечной области. Применение методик, проводящих анестезии лицевых ветвей большого ушного нерва и поперечного нерва шеи в сочетании с традиционными методиками местного обезболивания, которые мы разработали, обеспечило безболезненное проведение хирургических вмешательств на боковой области лица. | ru-RU |
| dc.description | Бокова ділянка обличчя, що складається з виличної, привушно-жувальної та щічної ділянок, іннервується гілками трійчастого нерва: виличним, вушно-скроневим, щічним, підборідним нервами, а також гілками від поверхневого шийного нервового сплетення: великим вушним та поперечним шийним нервами. Знеболити великий вушний нерв та поперечний нерв шиї можна за допомогою класичної методики Брауна – блокада цих нервів здійснюється по задньому краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза в точці Ерба. В сучасній клінічній хірургії анестезія вказаних нервів досягається під час блокади поверхневого шийного нервового сплетення. Однак під час проведення цієї методики місцевої анестезії є висока ймовірність ушкодити ін’єкційною голкою зовнішню яремну вену. Через ризики місцевих ускладнень цей спосіб місцевого знеболювання не може застосовуватись в амбулаторній хірургічній стоматологічній практиці.Мета дослідження – оптимізувати місцеве знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик провідникових анестезій лицевих гілок великого вушного нерва й поперечного нерва шиї, оцінити їх ефективність за допомогою клінічних та нейрофункціональних методів дослідження.Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 39 планових хворих різної статі віком від 18 до 60 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. При локалізації патологічних процесів (доброякісних новоутворень, келоїдних рубців, нориць, мігруючих гранульом) у привушно-жувальній ділянці (21 випадок) хірургічні втручання проводили під місцевими провідниковими анестезіями вушноскроневого нерва, лицевих гілок великого вушного нерва та поперечного нерва шиї. При локалізації патологічних процесів у щічній ділянці (18 випадків) хірургічні втручання виконували під місцевими провідниковими анестезіями щічного, підборідного нервів та лицевих гілок поперечного нерва шиї (за показаннями). Блокаду лицевих гілок великого вушного нерва проводили вздовж заднього краю гілки нижньої щелепи – від кута до основи шийки суглобового відростка. Блокаду лицевих гілок поперечного нерва шиї проводили вздовж нижнього краю нижньої щелепи. Індивідуальні анатомічні особливості лицевого відділу голови у хворих визначали за лицевим індексом, за формулою Гарсона. Досліджували тактильну та больову. Для об’єктивної оцінки ефективності розпрацьованої методики блокади великого вушного нерва використовували стимуляційну ЕМГ. При оцінці стану тактильної та больової чутливості у хворих перед проведенням планових хірургічних втручань на боковій ділянці обличчя ми дослідили, що патологічні процеси не впливали на сенсорну функцію обстежуваних ділянок.Результати досліджень та їх обговорення. Після анестезії лицевих гілок великого вушного нерва за розпрацьованою нами методикою виявлено, що у всіх випадках знеболювалися задня частина привушножувальної ділянки, яка прилегла до кута нижньої щелепи та задньої частини гілки нижньої щелепи. У 19 випадках (93,1 %) наставала цілковита анестезія цієї топографо-анатомічної ділянки. У 7 випадках (33,4 %) було застосовано провідникову анестезію лицевих гілок поперечного нерва шиї, коли він брав участь в іннервації привушно-жувальної ділянки. Клінічно підтверджено, що можуть зустрічатися три типи розгалуження на обличчі гілок великого вушного та поперечного нервів шиї за класифікацією Bruno Ella (2015 р.). Частіше траплявся перший тип іннервації бокової ділянки обличчя гілками поверхневого шийного нервового сплетення – у 11 випадках (52,4 %). Переважав у пацієнтів із мезопрозопічною формою лицевого відділу голови. Другий тип розгалуження спостерігали у 7 випадках (33,4 %). Зустрічався у пацієнтів із хамепрозопічною й мезопрозопічною формами обличчя. Третій тип розгалуження спостерігався в 14, 3 % випадків у людей із мезопрозопічною та лептопрозопічною формами лицевого відділу голови. В них значна частина бокової ділянки обличчя іннервувалась вушно-скроневим нервом. У 55, 6 % випадків зустрічався розсипний тип розгалуження на обличчі щічного нерва. Він переважав у лептопрозопів. У 3 хворих поперечний нерв шиї брав участь в іннервації щічної ділянки. У всіх випадках це були особи із хамепрозопічною формою лицевого відділу голови. Підтвердженням ефективності розпрацьованих методик місцевих провідникових анестезій були втрата тактильної й больової чутливостей шкірних покривів привушно-жувальної чи щічної ділянок, а також тимчасова втрата провідності за ходом лицевих гілок великого вушного нерва, що виявлялось під час проведення стимуляційної електроміографії. Під час хірургічних втручань ефективність застосованих методів місцевих анестезій було оцінено в (4,7±0,5) бала – відмічали у хворих стійке знеболювання, без психосоматичних особливостей, місцевих й загальних ускладнень, інколи виникали слабовиражені афективні реакції, які не впливали на хід операцій.Висновки. Результати клінічних спостережень підтверджують значну варіабельність чутливої іннервації м’яких тканин бокової ділянки обличчя, вона різниться у хворих залежно від їх індивідуальних анатомічних особливостей. Зустрічаються три типи розгалуження у привушно-жувальній ділянці лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення, які можуть поширюватись на щічну ділянку. Застосування методик, провідникових анестезій лицевих гілок великого вушного нерва та поперечного нерва шиї в поєднанні з традиційними методиками місцевого знеболювання, які ми роз працьовали, забезпечило безболісне проведення хірургічних втручань на боковій ділянці обличчя. | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/kl-stomat/article/view/8064/pdf | |
| dc.rights | Авторське право (c) 2017 Клінічна стоматологія | uk-UA |
| dc.source | Clinical Dentistry; No. 3 (2017) | en-US |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 3 (2017) | ru-RU |
| dc.source | Клінічна стоматологія; № 3 (2017) | uk-UA |
| dc.source | 2415-3036 | |
| dc.source | 2311-9624 | |
| dc.source | 10.11603/2311-9624.2017.3 | |
| dc.subject | lateral facial area innervation | en-US |
| dc.subject | superfacial cervical nerve plexus | en-US |
| dc.subject | great auricular nerve | en-US |
| dc.subject | transverse cervical nerve | en-US |
| dc.subject | buccal nerve | en-US |
| dc.subject | local anesthesia | en-US |
| dc.subject | pain sensation. | en-US |
| dc.subject | иннервация боковой области лица | ru-RU |
| dc.subject | поверхностное шейное нервное сплетение | ru-RU |
| dc.subject | большой ушной нерв | ru-RU |
| dc.subject | поперечный нерв шеи | ru-RU |
| dc.subject | щечный нерв | ru-RU |
| dc.subject | местная анестезия | ru-RU |
| dc.subject | болевая чувствительность. | ru-RU |
| dc.subject | іннервація бокової ділянки обличчя | uk-UA |
| dc.subject | поверхневе шийне нервове сплетення | uk-UA |
| dc.subject | великий вушний нерв | uk-UA |
| dc.subject | поперечний нерв шиї | uk-UA |
| dc.subject | щічний нерв | uk-UA |
| dc.subject | місцева анестезія | uk-UA |
| dc.subject | больова чутливість. | uk-UA |
| dc.title | Optimization of local anesthesia of soft tissues of the lateral facial area by application of developed anesthesia techniques of the facial branches of the superfacial cervical nerve plexus | en-US |
| dc.title | Оптимизация местного обезболивания мягких тканей боковой области лица путем применения разработанных методик анестезий лицевых ветвей поверхностного шейного нервного сплетения | ru-RU |
| dc.title | Оптимізація місцевого знеболювання м’яких тканин бокової ділянки обличчя шляхом застосування розроблених методик анестезій лицевих гілок поверхневого шийного нервового сплетення | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||